Використання телебачення у навчально-виховному процесі.
• Телебачення (далекобачення) – передача на відстань зображення та звуку за допомогою радіохвиль або електричних сигналів по кабелю.
• В основу телебачення покладено такі процеси: 1) перетворення оптичного зображення в електричні імпульси; 2) передача цих імпульсів через канал зв’язку; 3) перетворення прийнятих імпульсів в оптичне зображення об’єкта. Для передачі зображення поверхню кожного предмета розглядають як комбінацію дуже великої кількості точок різної яскравості, пропорційно яким за допомогою фотоелемента одержують електричні сигнали та передають їх на різні відстані
Основною частиною телевізора є кінескоп. На дно внутрішньої герметично запаяної колби нанесений спеціальний шар – люмінофор, який слугує екраном. Під дією електронного променя (електронів) він світиться. Щоб одержати зображення, цей промінь повинен переміщуватися вздовж рядка екрана і одночасно вниз по кадру.
Сприйняття телебачення спирається на такі візуальні можливості людини, як відчуття інтенсивності світла, кольору, простору, сприйняття деталей зображення, інерційності зорового відчуття. Електронний промінь переміщується з великою швидкістю і внаслідок інерції зорового сприйняття здається, що вся поверхня екрана світиться одночасно, хоч кожний момент світиться лише одна точка екрана.
Телевізійний сигнал може передаватись через кабельний і радіорелейний канали зв’язку. Через кабель сигнал може передаватись на обмежену відстань в декілька кілометрів. Кабель може бути коаксіальним (мідний) і волоконно-оптичний, що дає змогу передавоти одночасно велику кількість програм. Радіорелейні лінії застосовуються для передачі телевізійних сигналів на великі відстані. Через кожних 60 -70 кілометрів встановлюються ретрансляційні станції для підсиленні телевізійних сигналів. Для передачі сигналів на дуже великі відстані використовують супутники.
Перевагою супутникової системи телебачення є можливість забезпечення в широкій смузі частот зв’язку у будь-який точці земної кулі, що дає можливість використовувати для дистанційного навчання. Відзначимо, що тепер існує три основні системи модуляції телевізійного сигналу: NTSC (національна кольорова телевізійна система) SEKAM (послідовна передача кольорів з пам’яттю) PAL (строка зі змінною фазою).
Україна, разом із країнами бувшого СНД та Францією, належать до SEKAM стандарту. Незалежно від системи модуляції телевізійного сигналу, типу телевізійної камери телевізора, його формують три основні кольори: червоний, зелений і синій. Перспективи розвитку телевізійних засобів (у дисплейні частині) варто розглядати надалі в удосконаленні цілої низки технічних параметрів та функціональних можливостей телевізійних систем, тісно зв’язаних із їхніми дидактичними можливостями. Одним із шляхів розвитку телебачення є створення телевізорів з цифровою обробкою сигналу.
Такі телевізори мають високі техніко-економічні показники: подовжений термін експлуатування, стереофонічний звуковий супровід, телетекст, можливість паралельного перегляду декількох телевізійних програм чи перегляд телевізійних програм і інформації із відеомагнітофона, сумісність роботи з відеомагнітофоном, відеофотокамерами, комп’ютером, телевізійними приставками, при цьому забезпечується висока якість зображення зменшення шумів та радіоперешкод.
Ознакою сьогодення є створення регіональних та місцевих телестудій (як державних, так і приватних), що стали більше і швидше реагувати на запити та пропозиції телеглядачів. Широкого розповсюдження на базі місцевих телестудій набуває кабельний спосіб передачі телевізійного сигналу (кабельне телебачення).
При використанні оптично-волоконних кабелів у передачі телевізійного сигналу є змога інтерактивного зв’язку споживачів та продуцентів інформації, тобто можна вибирати за бажанням фільми, програми, впливати на рейтинг, давати оцінку. Рекомендовано телевізор розміщувати на підставках посередині класу. Фоном має бути не світла стіна. Демонстрування телепередач бажано не проводити у темноті.
Максимальне віддалення учня від екрану дорівнює 12 - кратній ширині його екрана, а мінімальне – 3 -кратній. Висота розміщення телевізора визначається за такою формулою: Н=е+h, (1) Де Н – відстань від нижнього краю екрана до підлоги; е - відстань від очей глядача до рівня підлоги; h - відстань від нижнього краю екрана до рівня очей глядача. Щоб уникнути спотворення зображення на телевізійному екрані, припустимий кут зору глядача повинен становити 45 градусів. У телебаченні є два педагогічні аспекти: освітній і виховний. В освітньому телебаченні виділяють такі взаємозв’язані напрями: освітній (просвітницьке) і навчальне телебачення (використовується телебачення для навчальних цілей). Освітня лінія появилась у підготовці відповідних передач і демонстрування науково-популярних фільмів. На центральному телебаченні і в деяких місцевих телестудіях є редакції навчального телебачення. Передачі для загальноосвітніх шкіл можуть подаватись у трьох напрямах: телеуроки (15 -25 хв. ) для самостійного перегляду в позаурочний час вчителями.
Основними видами освітніх телепередач є навчальні телефільми, лекції, телевистави, телеекскурсії, диспути, бесіди і т. д. Педагогічно орієнтованому телебаченню характерна адресна, змістовна (тематична), формальна (жанрова), функціональна диференціація передач.
До переваг телебачення належать: багаті ілюстративні та звукові можливості; присутність у передачах відомих учених, фахівців. Виховний аспект частіше пов’язують з формуванням моральних норм поведінки і ціннісних орієнтацій дітей і молоді, а також з організацією їх дозвілля. У цьому напрямі телебачення є одним із найважливіших засобів соціалізації. Виховний напрямок проявляється найчастіше в художніх і анімаційних фільмах, літературнодраматичних і публіцистичних передачах. Тепер розширилась тематика телепрограм. На екрані появилось багато зарубіжних художніх і мультиплікаційних фільмів, розважальних програм, відеокліпів.
Спеціалісти встановили, що в дітей до 9 років популярними є телепередачі про тварин, подорожі, пригоди. У 12 річних – про однолітків, естрадну музику, а в 15 річних – інтелектуальні ігри, інформаційно-розважальні телепрограми. Ефективність використання телепередач зростає при комплексному поєднанні відеотехнічної апаратури (телевізора, відеомагнітофона, відеопрогравача, відеокамери)
Оцінку дидактичних можливостей телевізійних засобів рекомендуємо робити за їх основними конструктивними параметрами: - кількість рядків розкладання оптичних сигналів на фотомішені ТПК; - фокусна відстань ТПК; - кольоровість зображення; - тип ТПК (відикон або суперортеко); - наявність і кількість видів телеефектів; - розмір телеекрана, його контрастності, яскравості і виду телевізійного зображення об’єкта (моно, стерео і т. д. ); - ступеня автоматизації операцій керування роботою ТВЗ
Скачать презентацию Використання телебачення у навчально-виховному процесі
Vikoristannya_Telebachennya_U_Navchalno-Vikhovnomu_Protsesi.pptx