Скачать презентацию Використання геологічних пам яток природи проведенні практики в Польських Скачать презентацию Використання геологічних пам яток природи проведенні практики в Польських

Самойленко А..pptx

  • Количество слайдов: 20

Використання геологічних пам`яток природи проведенні практики в Польських Карпатах Використання геологічних пам`яток природи проведенні практики в Польських Карпатах

Скелі замку Кам`янець в Оджиконі Скелі Кам`янецького замку утворюють західне продовження заповідника Пшондкі. Ценьжковіцькі Скелі замку Кам`янець в Оджиконі Скелі Кам`янецького замку утворюють західне продовження заповідника Пшондкі. Ценьжковіцькі пісковики, з яких вони складені, є ранньоеоценовими осадами густих підводно-морських потоків, що спливали по континентальному схилі, так званими флуксотурбідитами.

Скелі заповідника Пшондкі Скелі складені ценьжковіцікими пісковиками. На стінах скель спостерігаються ерозійні структури, вирізьблені Скелі заповідника Пшондкі Скелі складені ценьжковіцікими пісковиками. На стінах скель спостерігаються ерозійні структури, вирізьблені потоком у раніше осадженому матеріалі. Форма скель зумовлена тривалою дією вітру і води на пласти пісковиків та перепадами температури.

Бубрка – музей нафтової та газової промисловості ім. Ігнація Лукашевича Бубрка – місце першого Бубрка – музей нафтової та газової промисловості ім. Ігнація Лукашевича Бубрка – місце першого промислового видобутку нафти у Карпатах. Тут знаходиться надзвичайно цікавий музей із експозицією обладнання нафтового промислу ХІХ століття.

Стіна Ользи – відслонення ім. професора Джулинського Розташоване в глибокій долині р. Віслок неподалік Стіна Ользи – відслонення ім. професора Джулинського Розташоване в глибокій долині р. Віслок неподалік від міста Кросно. Найбільше в польських Карпатах (висотою 30 м), відслонення олігоценових менілітових відкладів, які завдяки нагромадженню органічного матеріалу в безкисневому середовищі седиментації перетворилися в материнські породи для нафти.

Кросненські верстви у Саноку Біля дороги в Саноці на правому березі Сяну відслонюються пісковики Кросненські верстви у Саноку Біля дороги в Саноці на правому березі Сяну відслонюються пісковики кросненських верств. Тут виявлені майже вертикально залягаючи верстви. За низького рівня води з мосту видно перешарування пісковиківалевролітів-аргілітів.

Лєский камінь, Башта Кміта Скельна гряда протяжністю приблизно 220 м із північного заходу на Лєский камінь, Башта Кміта Скельна гряда протяжністю приблизно 220 м із північного заходу на південний схід. Первинний вигляд скелі зберігся тільки у верхній її частині, що схожа на восьмиметрову вежу.

Скельна стіна над Саном у Мичковцях У крутому, майже 20 метровому, відкосі правого берегу Скельна стіна над Саном у Мичковцях У крутому, майже 20 метровому, відкосі правого берегу Сану нижче земляної греблі в Мичковцях на відрізку 500 м відслонюються кросненцькі верстви, що утворюють південнозахідне крило саноцької антикліналі.

Роговики з Верхньої Лещави У двох відслоненнях у долині р. Слупниця спостерігаються олігоценові мені Роговики з Верхньої Лещави У двох відслоненнях у долині р. Слупниця спостерігаються олігоценові мені літові сланці та кремені південно-західного крила Футоми-Дилангової антикліналі.

Вапнистий фліш у Гунвіках У крутому правому березі р. Вяр, на північному закінчені хребта Вапнистий фліш у Гунвіках У крутому правому березі р. Вяр, на північному закінчені хребта гори Убоч, на відрізку 140 м відслонюються мергелясті тонкошаруваті флішові верстви пізньокрейдового віку (іноцерамові верстви сколівського покрову).

Конгломерати з Дубніка в Нових Садах Скеля протяжністю 60 м, що височіє на 15 Конгломерати з Дубніка в Нових Садах Скеля протяжністю 60 м, що височіє на 15 м над першою надзаплавною терасою р. Вяр біля підніжжя Оливкової гори, складена конгломератами раннього міоцену. Ширина скелі досягає 10 м і завдяки перешаруванню пісковиків і алевролітів тут добре видно круте підняття верств на захід.

Дякую за увагу! Дякую за увагу!