Виконав Студент Г-32 Коцій І
Питання, пов’язані з походженням культурних рослин, вивчав видатний ботанік М. І. Вавилов. У праці “Вчення про походження культурних рослин після Дарвіна” (1939) він визначив 7 основних географічних центрів походження культурних рослин, які безпосередньо зв’язані з осередками давніх цивілізацій, де рослинництвом почали займатися за 8 -7 тис. р. до н. е. Південноамериканський центр походження культурних рослин знаходиться в Південній Америці в гірських районах Анд.
Андійський центр має 3 осередки: Власне андійський, що включає гірські райони Перу, Болівії, Еквадору. Звідси пішли різні види картоплі, апа, анью, хінне дерево, кокаїновий кущ, гуайява тощо.
Чілоанський, що розташований у південній частині Чілі на прилеглому острові Чілое. Звідси походять картопля, мадія та ін.
Баготанський (у східній Колумбії), встановлений дослідниками С. М. Букасовим та С. В. Юзепчуком. З цього осередку походять окремі види картоплі, маніок, ананас.
Баво вник (лат. Gossypium) — рід багаторічних рослин род. мальвових. Радянський вчений Ф. Мауер встановлював для роду Gossypium 35 видів: 30 диких і 5 культурних. Рід включає близько 50 видів. Більшість диких бавовників є диплоїдні.
Походження Прийнято виділяти два вогнища появи культури бавовнику. Батьківщиною бавовника деревовидного і бавовнику трав'янистої, можливо, є Індія. Інші культурні види - бавовник барбадоський і бавовник звичайний, швидше за все, з'явилися в Америці, проте потім широко розповсюдилися.
Поширення З культурних видів бавовника найпоширеніші мексиканський (Gossypium hirsutum), індокитайський (Gossypium arboreum) і вид Gossypium barbadense, до якого належать найкращі за якістю і довжиною волокна сорти єгипетського і радянського тонковолокнистого бавовника. В субтропічній зоні і далі на північ бавовник вирощується як однорічна культура.
Будова Рослини бавовника являють собою кущ з міцним прямим стеблом заввишки до 1— 1, 5 м і більше. З нижніх листкових пазушних бруньок розвиваються ростові пагони, а вище по стеблу — плодові. На ростових гілках утворюються плодові гілки 2 -го порядку. Листки розташовуються на стеблі по спіралі. Плід — 3— 5 -гнізда коробочка з 20 — 40 насінинами, вкритими жорсткими волосками (волокнами двох типів). Ці волокна являють високий комерційний інтерес. Вони відокремлюються від насіння в бавовноочисному процесі. Збирають волокно разом з насінням (бавовна-сирець). У багатьох сортів насіння буває вкрите ще й підпушком (волоски від 3 до 15 мм).
Застосування Культивований бавовник хоча і є багаторічною рослиною, проте найчастіше його вирощують як однорічник. З волокна виготовляють різноманітні тканини, нитки, технічні вироби; з підпушку — вату, штучний фетр та ін. ; з насіння добувають олію. Макуха — цінний корм для сільськогосподарських тварин.
З бавовника отримують бавовну. Баво вна — текстильне волокно рослинного походження. Волокно являє собою волоски на насінинах бавовника — кущоподібної рослини роду Gossypium, яка займає одне з провідних місць серед технічних сільськогосподарських культур. Це найважливіше натуральне волокно, що використовується в текстильному виробництві для одягу, товарів для дому і промислової продукції, і складає близько 40% всіх текстильних волокон у світі станом на 2004 рік.
Найбільшими виробниками бавовни є: Індія, Китай, США, Пакистан, Бразилія, Узбекистан, Туреччина.
Починаючи з 1998 -1999 років головним імпортером бавовни є текстильна промисловість Китаю (близько 35% світового споживання). Потреби в бавовні не компенсуються власними ресурсами Китаю, примушуючи його до імпорту сировини. Найбільшим експортером бавовни в період 2001 -2005 роки є США (трохи менше 40% всього експорту), на другому місці - африканські країни "зони франка" (913%).
