Виконав студент 24 групи Делікатний Владислав Танцювальна

Виконав студент 24 групи Делікатний Владислав

Танцювальна культура Молдавії

Молдавський танець - один з найбільш древніх видів народного мистецтва, його можна вважати справжньою «поемою нації» , адже коли танцюють молдавани, «кажуть серця» . Кожен рух оповідає про талант і духовних якостях народу на різних історичних етапах. У ньому проявляються як характер і темперамент, так і сила і спритність. Велике значення набувають мудрість і гумор, чесно і прямо показуючи почуття і прагнення людей. Молдавські танці - це справжня скарбниця нашого народу, адже вони включають в себе і музику і національний костюм, і народна творчість і багато іншого. У молдавського танцю своя власна багата і дійсно оригінальна історія. З незапам'ятних часів танці супроводжувалися піснями, плесканням, які задають ритм або грою на ударних інструментах. Багато пізніше танцюристам стали акомпанувати духові оркестри або тараф, до складу яких входили скрипки, цимбали, флейти та інші народні інструменти. Танці супроводжувалися і супроводжуються сатиричними або жартівливими коломийками. Важливим атрибутом танцю є національний костюм: прикрашений орнаментом і пронизаний творчим духом, він дійсно неповторний.

Історія молдавського народу, господарський уклад, його праця і побут знайшли яскраве відображення у народній творчості Молдавії в музиці, піснях і танцях. Молдавські танці створені народом, який займався хліборобством, скотарством, вирощував сади і виноградники. Про це розповідають назви і теми народних танців. Танець "Коаса" (коса), побудований на рухах косарів.

У танці "Поама" (виноград) відтворено процес виготовлення вина. "Чобеняска"—танець чабанів пастухів складається з двох частин. Перша—сумна— пере дає горе пастуха, який погубив овець. Виконується під супровід "Дойни", яку пастух награє на сопілці. Друга — радісна відтворює радість пастуха, який знайшов овечок. Танець "Сисияк" отримав назву від сплетеної із хмизу клуні, в якій молдавани зберігають кукурудзу. В танці показано як плететься клуня, як радіється завдяки великому урожаю кукурудзи. Найбільш яскраво виражені риси характеру молдавського народу у танці "Молдовеняска". Учасники його стають у коло і кладуть руки один одному на плечі. Під яскраву і темпераментну музику коло рухається то вправо, то вліво. Один із кращих танцюристів керує танцем. Він несподівано змінює кроки і рухи, інколи видумує нові колінця і всі повинні їх повторювати. Для танцю характерні несподівані повороти і нахили корпусу.

До найбільш улюблених танців молдаван також відноситься танець "Букурія", що у перекладі означає — радість. Танець починається відразу з швидкого темпу, темпераментно і так витримується до кінця. Побудований на кружляннях, притупах і підскоках. Виконавці входять у танець парами, потім розходяться по лініях, згодом утворюють загальне коло, міняються місцями і т. д. Такі ж швидкі за темпом і живі у виконанні танці "Маріца", "Сфределуш" (буравчик). Значне місце у молдавській хореографії займають повільні і плавні танці. Такі скажімо як "Хора" і "Оляндра". "Хору" танцюють переважно дівчата. Вони беруться за руки і рухаються плавно по колу, по лініях прямо чи зигзагами. Одна з дівчат заводить хоровод, вона то піднімає руки вгору, то помахує ними, а всі інші виконавці повторюють за нею.

Культурні зв'язки молдавського народу із сусідніми слов'янськими народами проявилися в молдавському мистецтві, в тому числі і в танцях. Широке розповсюдження набув у Молдавії танець "Сирба". Сама назва вказує на його близькість із сербським народом. Танець відрізняється швидким темпом, синхронним ритмом та різними акцентами.

Стилі молдавського танцю

Для молдавських народних танців характерно стильове розмаїття в залежності від регіону країни. Зустрічається безліч ритмів і темпів, різних положень рук з плавними, елегантними рухами в жіночих танцях і віртуозністю в чоловічих. Чітко позначена послідовність технічних елементів визначає яскраво виражені національні особливості молдавських народних танців. З таким же темпераментом виконуються гагаузькі і болгарські танці, поширені саме в Молдові, які хоч і впливають один на одного, все ж зберігають свої виразні властивості і особливості. За метро ритмічній структурі і типам рухів танці можна класифікувати так: • тип «Сирбу» (розмір 2/4, виконуються швидко чоловіками і жінками, що утворюють коло, положення рук на плечах), • тип «бетута хора» (розмір 2/4, виконуються швидко, як правило, танцуются чоловіками і включають віртуозні руху); • хори (виконуються і чоловіками, і жінками, в обох випадках танцюючі утворюють коло або півколо і тримаються за руки), • тип «остропец» (пов'язані з ритуальними танцями, розмір 7/16 або 3/8, виконуються швидко, як правило, сольно, в руках танцюючі тримають якийсь предмет із приданого), • тип «хору маре» (розмір 6/8 або 3/8, виконуються повільно і помірно, учасники утворюють коло, тримаються за руки, які зігнуті в ліктях і підняті на рівні плечей).

Класифікація молдавських танців По своєму суспільному значенню молдавські народні танці класифікуються на ритуальні танці, пов'язані з календарними ( «Капра» , «Келушарій» ) і сімейними ( «Дансул Мірес» , «Зестра» , «Жокул маре» ) звичаями, і нерітуальную танці, які, в свою чергу, підрозділяються на танці з предметом. «КОАС» , «Поама» , «Іцеле» , «Сфределушул» , «Сисиякул» , «Тебекеряска» , «Здроболянка» , «Кошерул» , «Жокул ферарілор» - відображають трудовий процес. «Хайдучяска» , «Войнічяска» , «Арнаутул» - показують героїчну боротьбу народу. «Ілінуца» , «Катінкуца» , «Мітітіка» - передають образ жінки. «Трандафірул» , «Бусуёкул» , «Оляндра» , «Раца» , «Гіочелул» , «Ліліякул» , «Хулубул» , «Келуцул» - присвячені флорі і фауні. «Фулджерул» , «Винтул» - танці про феномени природи. Також зустрічаються і сатиричні танці, наприклад - «Солтікул» .

Народний молдавський ансамбль “ЖОК” Великою популярністю користується створений у 1946 році молдавський державний ансамбль народного танцю "Жок". Першим керівником був М. Болотов. Кращими постановками того часу вважають "Щасливу юність", танцювальну картинку "Жок" (балетмейстер-постановник Ігор Моісеев). 1956 року на IV Всесвітньому фестивалі в Бухаресті ансамбль отримав Золоту медаль. Пізніше багато цікавих постановок зробили балетмейстери П. Сандул, Л. Леонарді та Л. Ошурко. Нині директором і художнім керівником ансамблю є народний артист Молдавії Володимир Курбет.

Жок - національний танець Молдавії, вповні велика кількість учасників та володіє динамічним і веселим характером. Руху та музичний ряд танцю варіюються залежно від регіону країни. Крім того, існують такі його різновиди, як жокбетрінеск (танець стариків) жок-де глуме (жартівливий танець) і інші версії. Кілька десятків років тому про Жоке стали говорити як про групу молдавських танців, раніше об'єднаних назвою «хору» , яке зараз належить лише до народних круговим танцям.

Для жока характерний музичний розмір 2/4, але деякі його варіанти виконуються в розмірі 6/8 та 3/8. Наповнений південним темпераментом, він енергійний і чоток. Одягнені в самобутні наряди, прикрашені орнаментом, молдавани виконують танець жок під гру на скрипках, цимбалах, флейтах та інших етнічних інструментах. Часто його супроводжують гумористичного змісту частівки, пісні, а також хлопки, що задають ритм.

Термін «жок» (с молдавського - «танець» , «гра» ) вперше в своєму сучасному значенні, але в дещо іншому написанні ( «джок» ) був відомий ще в 19 ст. і зустрічається в творах А. Пушкіна. Широке ж поширення він отримав в другій половині 20 століття в основному завдяки ансамблю молдавського танцю «Жок» , створеному в 1945 році, а 8 років потому став кращим на Всесвітньому фестивалі в Бухаресті. Що входить до числа найбільш популярних танцювальних груп СРСР, ансамбль подорожував по всьому світу, посприявши тому, що про молдавський танці дізналися далеко за межами Союзу. В репертуар гастролерів входили такі фольклорні номери, як «Молдовеняска» , «Бетута» , «Кренцене» , «Келушарій» , а також безліч хореографічних постановок, що принесли ансамблю оглушливий успіх. Згадані танці сьогодні є незамінними атрибутами народних гулянь, які носять назву базар жок і являють собою фестивалі фольклорної музики і танцю. Тут найбільш видатні виконавці країни можуть продемонструвати своє хореографічне та вокальне майстерність. Як правило, в програмі свята знаходять місце і нескладні номера, так що проявити себе може кожен. Походить з глибин сивої давнини, танець жок формувався під впливом культури довколишніх регіонів: Австрійської Імперії, Румунії, Буковини, що не могло не позначитися на його характері. Але, незважаючи на те, що хореографічне спадщина даних регіонів має схожі риси, молдавський танець, бережно зберігається місцевими балетмейстерами, все ж оригінальний, колоритний і завжди пізнаваний .

Молдавська хореографія, в якій відображені всі аспекти життя і побуту народу, оповідає і про тяжкій праці, і про радісні події; в ньому можна зустріти національних героїв і закоханих романтиків, виноградарів, пастухів і майстрів шкіри. Трепетно блюдущего традиції, базар жок втілює в собі багату і непросту історію країни, проте не чужий і сучасності, періодично доповнюючись новими штрихами.

1. Голдрич О. Хореографія: посібник з основ хореографічного мистецтва та композиції танцю/ О. Голдрич. – Львів: СПОЛОМ, 2006. 2. Королева З. Хореографическое искусство Молдавии/ З. Королева. – Кишинев, 1970. 3. Курбет В. Молдавские народные танцы/ В. Курбет, М. Мардарь. – Кишинев, 1969. 4. Ткаченко Т. Народные танцы/ Т. Ткаченко. – М. , 1975.