Скачать презентацию Виконали учні 11 -Б класу Діденко Денис Півень Скачать презентацию Виконали учні 11 -Б класу Діденко Денис Півень

condes.ppt

  • Количество слайдов: 8

Виконали: учні 11 -Б класу Діденко Денис Півень Ілля Виконали: учні 11 -Б класу Діденко Денис Півень Ілля

Конденсатор - один з найбільш широко використовуваних компонентів радіопристроїв і являє собою дві металеві Конденсатор - один з найбільш широко використовуваних компонентів радіопристроїв і являє собою дві металеві пластини - обкладки, розділені між собою діелектриком. Обкладки мають зовнішні висновки, за допомогою яких конденсатор з'єднується з іншими елементами. Одним з важливих властивостейконденсатора є те, що для змінного струму він являє собою опір, величина якого зменшується з ростом частоти. Одним з важливих властивостейконденсатора є те, що для змінного струму він являє собою опір, величина якого зменшується з ростом частоти.

У 1745 році в Лейдені німецький фізик Евальд Юрген фон Клейст та голландський фізик У 1745 році в Лейдені німецький фізик Евальд Юрген фон Клейст та голландський фізик Пітер ван Мушенбрук створили перший конденсатор — «лейденську банку» . Назву винаходу дав французький фізик Жан-Антуан Нолле (фр. Jean Antoine Nollet)[1]. Це була закупорена наповнена водою скляна банка, обклеєна всередині і зовні фольгою. Крізь кришку у банку був уведенийметалевий стрижень. Лейденська банка дозволяла накопичувати і зберігати порівняно великі заряди, порядку мікрокулона. Завдяки Лейденській банці вдалося вперше штучним шляхом отримати електричну іскру. Дослід з лейденською банкою було повторено Ж. Нолле в присутності французького короля. Вчений утворив ланцюг із 180 солдатів-гвардійців, що тримались за руки, причому перший у ланцюгу тримав банку в руці, а останній — торкався дроту, викликаючи проскакування іскри. Ймовірно, звідси бере початок термін «електричний ланцюг» .

Прикладання електричної напруги до обкладок конденсатора спричиняє накопичення на них електричного заряду. Після відключення Прикладання електричної напруги до обкладок конденсатора спричиняє накопичення на них електричного заряду. Після відключення від джерела напруги, заряд утримується на обкладках силами електростатики. Якщо конденсатор у цілісний елемент не є наелектризованим то заряд, що накопичений на обох обкладках є однаковим за величиною і протилежний за знаком. Здатність конденсатора накопичувати заряд характеризує його електрична ємність: де: C — ємність конденсатора у фарадах; Q — електричний заряд, що накопичений на одній з обкладок в кулонах; C=Q: U U — електрична напруга між обкладками у вольтах. Ємність виражається у фарадах. Одна фарада є досить значною одиницею, тому на практиці ємність конденсаторів виражається у піко-, нано, мікро- та міліфарадах.

Паперовий Слюдяний Повітряний Електролітичний Паперовий Слюдяний Повітряний Електролітичний

1. Накоплювати на короткий час заряд або энергію для швидкої зміни потенціалу. 2. Не 1. Накоплювати на короткий час заряд або энергію для швидкої зміни потенціалу. 2. Не пропускати постійныий струм. 3. В радиотехніці використовується як коливальний контур, випрямляч. 4. Фотоспалах.

Конденсаторам знаходиться використання практично у всіх галузях електротехніки. Конденсатори використовуються як фільтри перетворенні змінного Конденсаторам знаходиться використання практично у всіх галузях електротехніки. Конденсатори використовуються як фільтри перетворенні змінного струму на постійний. При з`єднанні конденсатора з котушкою індуктивності утворюється коливальний контур, який використовується у пристроях прийому-передачі. За допомогою конденсаторів можна отримувати імпульси великої потужності, наприклад, у фотоспалахах. Оскільки конденсатор здатний довгий час зберігати заряд, то його можна використовувати в якості елемента пам'яті. Отже, конденсатори можна використати в різних галузях для різних цілей. Тому вони є дуже актуальною річчю в електротехніці

Справочник по электрическим конденсаторам /М. Н. Дьяконов, В. И. Кабанов, В. И. Присняков и Справочник по электрическим конденсаторам /М. Н. Дьяконов, В. И. Кабанов, В. И. Присняков и др. ; Под общ. ред. И. И. Четверикова и В. Ф. Смирнова. — М. : Радио и связь,