Виконала учениця 9 класу Кучерява Сніжана
их в, як ті ам пое ірш их нко , в так че тів о ев ое. Д о п сть. Г. Ш ал ні им дій ить Т є ч ло еж іті аме нал св н На ман іву, та сумн ри з п бе
й ки сь ів, с їн ра ену топи сом ук рш лі по ріюеве рби им е х ову, о іст пер ска ичн чни у м ї у но чн в не цію, вел ліри івуч і д ов ори ди р з ою , сп. ро. Г. т а ага ств тра кло рас зну етів ої н ії Т б ї За род урну оль м, к обра я по нськпоез на но ф ду в дл аї і т д ль тий их ори ну укр дов ро усе а у а к в е к г ь т на ез ил ч аса в чу ба зац ь, с зна р я до чер ив в ко сен при ь і к лис бо ніс ва ж пі че чіст ели лю ро нст у и на іву пер а. им нко п ити саминим в. Сп сні енк вгас че з д ло ум кі пі евч не Шев она а го ів, с ірни Ш ику. Г. я. В чал вак і л л в Ве сні Тжитт , звух спі зарі пі є мрії ьки коб о св го івс ми йо рил ора ки реб пе
Малий Тарас любив, навіть більше за розповіді дорослих, слухати пісні. За свідченням сучасників, він мав надзвичайну пам'ять і пісень тих знав «силу без ліку» . Хлопчик-козачок тихо стояв у кутку і, чекаючи наказів пана, наспівував сумні пісні. А коли чув від когось нову пісню, одразу запам'ятовував її слова та мелодію.
Пі сня с найк тала ращи Тара са. В м другом осно вою она була творч перш якої ою книжк ості та Т довід. Г. Шевч ою, з е істор увався п нко ро ію на думк и, по роду, йог Згод о ом пр чуття. поет писа о пісню мене в: «В розва і поради она ть, і жить прав донь , і к скаж е» . у мені
Сучасники Т. Г. Шевченка, відзначаючи чудове виконання ним народних пісень, називали поета «наш соловей» (П. Куліш). За свідченням друзів, Т. Г. Шевченко мав тенор. А княжна Варвара Рєпніна (учитель демонструє репродукцію портрета В. Рєпніної роботи Г. Псьола, 1840), друг і шанувальниця таланту поета, розповідала, що співав поет із щирістю, так, що м'який, сповнений суму голос Кобзаря мимоволі проймав душу. Особливо любив Тарас Григорович «співати» свої вірші «Тяжко, важко в світі жити» , «Думи мої, думи мої» , «Нащо мені чорні брови»
Пісні на слова Т. Г. Шевченка мали значний вплив на українську народнопоетичну творчість. Вони внесли в народні пісні свіжі мотиви, ідеї, збагатили їх новим змістом, розширили мелодійне звучання. Перехід Шевченкових поезій у народний репертуар триває, кожне покоління і самодіяльних митців, і композиторівпрофесіоналів поповнює його новими зразками.