Виконала: Студентка групи ЕК-11 Курач Тетяна
Омоніми - це слова, однокові або подібні за звучанням, але різні за лексичним значенням. Омоніми з'являються внаслідок: 1) звукових змін у слові у процесі розвитку мови; 2) смислових змін у слові у процесі розвитку мови; 3) випадкового збігу звучання слова рідної мови та запозиченого з іншої мови; 4) випадкового збігу звучання форми різних слів. Розрізняють омоніми: повні (абсолютні) — омоніми, у яких збігається уся система форм. Наприклад, ключ (від замку) — ключ (джерело), рукав (елемент одягу) — рукав (річки). часткові — омоніми, у яких збігаються за звучанням не всі форми. Так, слово кадри, що означає склад працівників, вживається тільки у множині, а слово кадри, що означає окремі сцени чи епізоди з кінофільму, знімки на кіноплівці, є формою множини іменника кадр.
Омоніми виникли в мові внаслідок як випадкового збігу звучання слів, так і внаслідок збігу граматичних форм різних частин мови. Серед останніх виділяють: Омофони (фонетичні омоніми) • — це слова, однакові за звучанням, але різні за написанням (стати по три — потри; вгорі — в горі). Омографи (графічні омоніми) • — це слова, які однаково пишуться, але фонетично відрізняються. В українській мові вони зазвичай різняться тільки наголосом (по тяг — потя г; за мок — замо к; бра ти — брати ). Омоформи (граматичні омоніми) • — це слова, звучання яких збігається лише в окремих граматичних формах (покласти на віз — віз дрова; жовте поле — поле город). Омоморфеми (омонімічні морфеми) • — морфеми, які збігаються у написанні і вимові, але мають різні граматичні значення (чистий став(ок) — став, як вкопаний). Значення омонімів розкривається лице в реченні.
Пароніми — слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Часто вони мають один корінь, а різняться лише суфіксом, префіксом чи закінченням. Незначна відмінність у вимові призводить до помилок, тому варто приділяти увагу вживанню малознайомих слів, додатково перевіряючи їхнє тлумачення. За звуковим складом пароніми бувають: 1)однокореневі— відрізняються лише суфіксами або префіксами (танк — танкер, зв’язаний — пов’язаний, вникати — уникати, ); 2) різнокореневі — відрізняються одним-двома звуками (компанія — кампанія, ступінь — степінь, промінь — пломінь).
За лексичним значенням розрізняють синонімічні та антонімічні пароніми. Синонімічні — мають подібні значення: плоский — плаский, барабанити — тарабанити, притаїтися — причаїтися, рипіти — скрипіти. Антонімічні — протилежні за значенням: прогрес — регрес, експорт — імпорт, густо — пусто. Також пароніми можуть відрізнятися і за семантикою слова. Семантично близькі: ніготь — кіготь, м’язи — в’язи. Семантично різні: газ — гас.
Синоніми-слова, різні за звучанням, але близькі за найзагальнішим своїм значенням чи можливостями використання. Серед синонімів розрізняють: Абсолютні-синоніми, що відрізняються лише звучанням, абсолютно однакові за значенням. (буква-літера) Семантичні-відрізняються додатковими відтінками лексичного значення(невдача-промах, невезіння) Стилістичні- спільні за значенням, але різні за експресивноемоційним забарвленням, сферою вживання, належністю до мовних стилів. (вдача-характер, натура) Контекстуальні-слова, які зближуютьза за значенням лише в певному тексті і тільки в ньому є синонімами. (добрий і смачний(пиріг), висока і відповідальна(посада))
Антоніми-це слова з протилежним лексичними значеннями. Антоніми утворюють пари. Антоніми бувають різнокореневими(життя-смерть) та спільнокореневими(чемний-нечемний). Як і синоніми, антоніми бувають контекстуальними(тобто виявляються лише в тексті). У душі моїй місця немає туманам , у душі моїй – сонце червоне буя. Антоніми допомагають яскравіше й образніше, точніше виразити думку. Вони надають висловлюванню більшої експресії, динамізму.