Виконала студентка 22 гр. КЕФ Кахович Юлія
Зародився франчайзинг у США наприкінці ХІХ ст. , коли компанія „Зінгер”, немаючи достатньої суми коштів для наймання комівояжерів, вирішила продати право на торгівлю її товаром іншим компаніям.
Добре відома на ринку фірма (франчайзер) продає свою торгову марку чи технологію виробництва іншій маловідомій фірмі (франчайзі), що забезпечує зростання обсягу реалізації для обох підприємств та зростання ефективності діяльності франчайзі в результаті використання нової для неї технології виробництва.
Маркетинг Розподіл товарів
Товарний Виробничий Діловий
за певну фіксовану плату франчайзі має можливість навчитися ефективних методів управління, підвищити свій професіоналізм і компетентність; користуючись розробками материнської компанії, франчайзі ідуть у ногу зі споживчим попитом; власник малого підприємства має можливість користуватися перевагами, які доступні тільки великим компаніям; конкуренція відносно невелика (франшиза знижує гостроту конкуренції на визначеному сегменті ринку). обмеженість самостійності, підприємницької ініціативи; обсяги продажу встановлюються власнику франшизи відповідно до політики маркетингу компаніїфранчайзера; небезпека краху у випадку банкрутства або зменшення популярності франчайзера; проблеми спадкоємності справи: у разі смерті особи, на яку оформлена франшиза, у родичів можуть виникнути проблеми зі спадщиною, якщо франшизою передбачено обов'язковий продаж справи у разі смерті франчайзі.
збільшення ринку збуту при мінімальних вкладеннях; економія на матеріальному заохоченні найманих працівників: франчайзі як власник підприємства має особистий стимул до максимізації прибутку; одержання додаткового прибутку шляхом поставок франчайзі уніформи, упаковки, устаткування для залів та офісів; франчайзі, перебуваючи безпосередньо біля споживача, точніше відчувають його настрої, коливання попиту і умови конкуренції, що для франчайзера є продуктивним джерелом новаторських ідей. зниження гнучкості системи управління, складність у переміщенні точки; неможливість заміни "небажаного " франчайзі, навіть якщо він невміло управляє точкою, доки не порушені ним умови франшизи, він "недоторканний"; проблеми з обліком і звітністю: франчайзер не може бути впевнений у тому, що одержує від франчайзі правдивий звіт про діяльність; складність проведення контролю: певна репутація одною франчайзі здатна заплямувати репутацію всієї мережі, кинути тінь на торгову марку. Саме через недобросовісну діяльність франчайзі, припинила свою діяльність російська компанія „Дока Піцца”. Із 16 піццерій лише дві виготовляли якісну піццу та дотримувалися рецептури головної компанії.
франчайзинг – це особлива форма організації бізнесу, що дозволяє розвиватися малим підприємствам та збільшує обсяги реалізації великих фірм за рахунок взаємодії таких двох типів суб'єктів. Такий взаємозв'язок великих і малих фірм дозволяє розширити збутову діяльність головної фірми в регіонах окремої країни чи за її межами, тобто на міжнародному рівні.
