Військова топографія ТЕМА 5 Рух за азимутами 1

Військова топографія ТЕМА 5: Рух за азимутами. 1

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ: 1. Орієнтування на місцевості без карти. 2. Рух за азимутами. 2

ЛІТЕРАТУРА: 1. Методичний топографія ” посібник розділ 3. з дисципліни “Військова 3

1. ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ БЕЗ КАРТИ Орієнтування на місцевості полягає у знаходженні напрямків на сторони горизонту і свого місця розташування відносно навколишніх місцевих предметів та форм рельєфу, а також дотриманні накресленого (запланованого) або вказаного напрямку руху. В бойових умовах при орієнтуванні визначають, крім цього, положення на місцевості орієнтирів, своїх військ і військ противника, напрямок і глибину дій. 4

Способи орієнтування на місцевості. Орієнтуватися на місцевості можна за: - топографічною картою; - аерофотознімками; - за допомогою навігаційної апаратури, яку встановлюють на бойових і командно-штабних машинах. Широко використовують у бойовій обстановці й простіші способи орієнтування: - за компасом; - небесними світилами; - ознаками місцевих предметів. Командири підрозділів орієнтуються переважно за картою із застосуванням компаса. Це основний спосіб орієнтування. 5

2. Рух за азимутами. Суть руху за азимутами полягає в дотриманні на місцевості заданих напрямків і відстаней. Напрямків руху дотримуються за допомогою компаса, відстані вимірюють кроками або за спідометром. Дані, необхідні для руху за азимутами (магнітні азимути напрямків між точками повороту на маршруті й відстані між ними), визначають за великомасштабною картою. Підготовка даних для руху за азимутами полягає у вивченні місцевості за картою, виборі маршруту й орієнтирів на його ділянках, знаходженні магнітних азимутів напрямків і відстаней між вибраними орієнтирами, оформленні даних на карті або складанні схеми (таблиці) руху. 6

План маршруту залежить від характеру місцевості, наявності на ній орієнтирів і умов руху. Маршрут вибирають із таким розрахунком, щоб він мав мінімальну кількість поворотів. Точки повороту маршруту вибирають біля орієнтирів, які можна легко розпізнати на місцевості (побудови баштового типу, перехрестя доріг, мости, шляхопроводи, геодезичні знаки). Відстані між орієнтирами при пересуванні за маршрутом вдень пішим порядком не повинні перевищувати 1 -2 км. Для переміщення вночі орієнтири намічають частіше. Вибрані орієнтири обводять кружечками і з'єднують прямими лініями. Дирекційні кути напрямків вимірюють транспортиром чи артилерійським колом, яке забезпечує точність виміру кута з помилкою 2º. 7

Виміряні дирекційні кути напрямків переводять у магнітний азимут. Перехід виміряних на карті дирекційних кутів до магнітних азимутів виконують за формулою: Ам = α – (± ПН), де: - Ам – азимут магнітний; - α – дирекційний кут; - ПН – поправка напрямку. Відстані між вибраними для руху орієнтирами вимірюють за допомогою циркуля-вимірювача і лінійного масштабу або лінійки з міліметровими поділками. Якщо маршрут розрахований по горбистій (гірській) місцевості, то до виміряної за картою відстані додають поправку на рельєф. Дані, необхідні для руху за азимутами, наносять на карту, а якщо її із собою не беруть, складають схему 8 маршруту або таблицю.

9

10

Азимутальна картка прокладеного маршруту № з/п Ам (в п. к/ град. ) 1 50 - 73 304⁰ 23΄ 2 6 - 23 37⁰ 23΄ Дальність (в метрах) Дирек. кут (в п. к. ) Орієнтир 1950 49 - 30 294⁰ 48΄ Відм. 164, 7 1890 4 - 80 28⁰ 48΄ Міст Коровіно 11

12

Артилерійський круг АК-3 13

14

15

Точність руху за азимутами. Точність виходу до точок повороту маршруту при русі за азимутами залежить від характеру місцевості, умов видимості, помилок визначення напрямків руху і вимірювання відстаней. Звичайне відхилення від точки повороту, до якого потрібно вийти, не перевищує 1/10 пройденої відстані, тобто це 100 м на кожний кілометр пройденого шляху. Тому, якщо задану відстань пройдено, а вибраного орієнтира не видно, його слід шукати в межах кола, радіус якого дорівнює 1/10 відстані, пройденої від попередньої точки повороту. У деяких випадках, наприклад при пересуванні за азимутами взимку на лижах, відстані вимірюють приблизно за часом і швидкістю руху. Щоб уникнути втрати орієнтації через неточність вимірювання відстаней, на точках повороту необхідно вибирати добре видимі здалеку 16 орієнтири.

ЗАВДАННЯ НА САМОСТІЙНУ ПІДГОТОВКУ: Вивчити: 1. Методичний посібник з дисципліни “Військова топографія ” розділ 3. 17