Військова топографія Тема 2 Підготовка карти до роботи

Військова топографія Тема 2: Підготовка карти до роботи, виміри по карті. Визначення координат і цілевказання. Заняття 2: Визначення координат.

Системи координат, які застосовуються у військовій топографії. Система координат являє собою сукупність ліній та площин, певним способом орієнтованих у просторі, відносно яких визначають положення точки (об'єктів, цілей). Лінії, що прийняті за початкові, є осями координат, а площини – координатними площинами. Кутові та лінійні величини, якими визначаються в тій чи іншій системі координат положення точок на лінії, поверхні або в просторі, називають координатами. Системою географічних координат називають систему, в якій місцезнаходження точки на земній поверхні визначається кутовими величинами (широтою та довготою) відносно площин екватора та початкового (нульового) меридіана. В Україні та більшості країн за початковий прийнято Гринвічський меридіан. Відрахунок географічних координат ведуть від точки його перетину з екватором.

Географічні координати (широта і довгота) точок на земній поверхні, які визначають за результатами спостережень небесних світил, називають астрономічними координатами, а за результатами геодезичних вимірювань на місцевості – геодезичними. Астрономічні координати: Астрономічною широтою точки М називають кут , утворений прямовисною лінією в даній точці та площиною, перпендикулярною до осі обертів Землі. Астрономічною довготою точки М називають двогранний кут між площинами астрономічного меридіана даної точки і початкового нульового астрономічного мери діана. Астрономічний меридіан точки являє собою слід перетину земної поверхні площиною, що проходить через напрямок прямовисної лінії в цій точці паралельно осі обертання Землі.

Геодезичні координати: Геодезичною широтою точки А називають кут В, утворений нормаллю до поверхні земного еліпсоїда в даній точці й площиною екватора. Широта відраховується по меридіану в обидві сторони від екватора і може приймати значення від 0 до 90. Широти точок, розташованих на північ від екватора, називають північними (позитивними), а на південь – південними (від'ємними). Геодезичною довготою точки А називають двогранний кут L між площинами геодезичного меридіана даної точки та початкового (нульового) геодезичного меридіана. Площина геодезичного меридіана проходить через нормаль до поверхні земного еліпсоїда в даній точці паралельно його малій осі. Довготи точок відраховуються від початкового меридіана на схід і захід, тому їх називають, відповідно, східними та західними. Рахунок їх ведеться від 0 до 180 в кожну сторону.

широта Визначення географічних (геодезичних) координат точок за картою довгота

Визначення географічної (геодезичної) довготи відм. 198, 4 (70098) L = 18 град. 02 хв. 22 с Сх. довготи

Визначення географічної (геодезичної) широти відм. 198, 4 (70098) В = 54 град. 43 хв. 24 с. Пн. широти

Точність визначення географічних координат за картами масштабів 1: 25 000 1: 200 000 складає приблизно 2'' та 10'' відповідно При нанесенні точки на карту за географічними координатами спочатку відмічають рисочками значення координат цієї точки за широтою на західній та східній сторонах рамки, а за довготою – на північній та південній сторонах. Потім з'єднують рисочки за широтою й довготою прямими лініями. Перехрестя паралелі та меридіана (прямих ліній) визначає положення точки на карті.

Система плоских прямокутних координат є зональною. У кожній шестриградусній зоні, на які поділяється вся поверхня Землі при її відображенні на карті в проекції Гаусса, встановлюється система плоских прямокутних координат. Осями координат є осьовий меридіан зони та екватор. Кожна зона приймається за площину Положення точки земної поверхні в шестиградусній зоні визначається двома лінійними величинами відносно осьового меридіана цієї зони та екватора. Координатні зони мають порядкові номери від 1 до 60, що збільшуються із Заходу на Схід. Західний меридіан першої зони збігається з меридіаном Гринвіча.

Плоскими прямокутними координатами в топографії називають лінійні величини – абсцису Х та ординату У, що визначають місцезнаходження точки на площині (карті), на якій відображена, за відповідним математичним законом (у проекції Гаусса), поверхня земного еліпсоїда. Ці координати незначною мірою відрізняються від прийнятих у математиці декартових координат. Для осі абсцис Х (осьового меридіана зони) за позитивний напрямок прийнято напрямок на північ, для осі ординат У (екватора еліпсоїда) – на схід.

Осі координат ділять шести градусну зону на чотири чверті, рахунок яких ведеться за годин никовою стрілкою від позитивного напрямку осі абсцис Х. Розташування будь якої точки в кожній зоні відносно початку координат, наприклад точки М, визначається найкоротшою відстан ню до осей координат, тобто по перпендикулярах. Таким чином, при одних і тих же значеннях Х та У точка М, залежно від знаків координат, може займати в координатній зоні чотири різних положення.

Ширина будь якої координатної зони складає на екваторі приблизно 670 км, на широті 400– 510 км, на широті 500– 430 км. У Північній півкулі Землі (І та IV чверті зони) знаки абсцис позитивні. Знак ординати в IV чверті від'ємний. Щоб не мати від'ємних значень ординат при роботі з топографічними карта ми, в точці О кожної зони вели чину ординати прийнято за 500. Таким чином, вісь Х ніби переноситься на захід від осьового меридіана на 500 км. У такому випадку ордината будь якої точки, розташованої на захід від осьового меридіана зони, буде завжди позитивною і за абсолютним значенням становитbме менше 500 км, а ордината точки, розміщеної на схід від осьового меридіана, завжди складатиме понад 500 км.

Прямокутна координатна сітка на топографічних картах У кожній координатній зоні будується координатна сітка. Вона являє собою сітку квадратів, утворених лініями, паралельними координатним осям зони. Лінії сітки проводяться через ціле число кілометрів. Тому координатну сітку називають також кілометровою сіткою, а її лінії – кілометровими. Координатну сітку на карті використовують при визначенні прямокутних координат та нанесенні на карту точок (об'єктів, цілей) по їхніх координатах, вимірюванні за картою дирекційних кутів напрямків, цілеспрямуванні, знаходженні на карті різних об'єктів, приблизному визначенні відстані та площі, а також при орієнтуванні карти на місцевості.

Позначення цифрами лінії координатної сітки Координатна сітка кожної зони має позначення шрифтами, яке однакове в усіх зонах. У кожній координатній зоні є багато точок, числові значення координат яких однакові з числовими значеннями координат точок інших зон. Щоб однозначно визначити місцезнаход ження точки, необхідно завжди зліва від значення її ординати вказувати номер зони. При роботі на обмеженій території, зображеній, наприклад, на одному аркуші карти, використовують скорочені координати

Визначення прямокутних координат точок за картою При визначенні повних координат точки за оцифровкою координатної лінії, що утворює південну сторону квадрата, в якому розташована точка, знаходять і записують повне значення абсцис Х у кілометрах. Потім циркулем вимірювачем (лінійкою) вимірюють відстань по перпендикуляру від точки до цієї координатної лінії в метрах та додають її до абсциси Х. Після цього визначають ординату У цієї точки, для чого знаходять по північній або південній стороні рамки карти і записують значення ординати У вертикальної координатної лінії, що створює західну сторону квадрата, в якому знахо диться очка. До одержаної ординати У додають т відстань у метрах, виміряну по перпендикуляру від точки до західної координатної лінії

Приблизні координати: (65 08 4) Скорочені координати: Х = 65000 м + 570 м У = 08000 м + 710 м Повні координати: Х = 60 65570 У = 43 08710 Х У Х . У

Х У Х . У

Приблизні координати: (65084) Скорочені координати: Х = 65570 У = 08710 Повні координати: Х = 6065570 У = 4308710

Артилерійський круг АК-3

Визначення прямокутних координат за допомогою АК-3

Література: 1. Методичний посібник “Військова топографія” розділ 2 2. Методика вивчення місцевості по карті

Дякую за увагу !