Військова академія м Одеса ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ ФАКУЛЬТЕТ

Військова академія (м. Одеса)

ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ ФАКУЛЬТЕТ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ ЗАПАСУ КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ ТЕМА 1: “ ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ТАКТИКИ ” ЗАНЯТТЯ 1: “ ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО Лекція БОЮ ПІДРОЗДІЛІВ ”

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ: 1. Ознайомити студентів зі структурою та призначенням Збройних сил України. 2. Дати основні поняття щодо сучасного загальновійськового бою. 3. Довести мету, зміст і порядок вивчення модуля тактики на ФПОЗ 4. Добитися усвідомлення студентами необхідності наполегливого вивчення тактики.

Навчальні питання 1. Збройні Сили України, їх склад та призначення. 2. Основи загальновійськового бою. 3. Мета, зміст і порядок вивчення модуля тактики на факультеті підготовки офіцерів запасу.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВІДПРАЦЮВАННЯ ТЕМИ Заняття 1. Основи загальновійськового бою підрозділів (лекція 2 години ) Самостійна робота. Воєнна доктрина України, її суть та структура (1 година) Заняття 2 (ІЗ). Інженерне забезпечення загальновійськового бою (лекція 2 години) Самостійна робота. Засоби інженерного озброєння та їх застосування (1 година). Заняття 3 (РХБЗ). Організація радіаційного, хімічного і біологічного захисту (ГЗ 2 години) Самостійна робота. Обов'язки командира підрозділу щодо радіаційного, хімічного і біологічного захисту (1 година) Заняття 4 (ОЗ). Основні положення з організації зв'язку в підрозділах (ГЗ 2 години). Самостійна робота. Переносні радіостанції УКХ діапазону Р-159, Р-158. Основні технічні характеристики (1 година). Заняття 5. Основи загальновійськового бою підрозділів (семінар 2 години). Самостійна робота:

Збройні Сили України, їх склад та призначення.

Генеральний штаб Сухопутні війська Повітряні сили Об’єднання, з’єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів ЗС України. Військово – морські сили

Сухопутні війська — найбільш багато чисельний вид Збройних Сил, призначений для відбиття ударів агресора, утримання територій, районів, рубежів, розгрому угруповань військ. Вони мають на озброєнні різні види військової техніки, зброї та включають:

ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК Сухопутні війська Роди військ механізовані танкові аеромобільні РВ і А ППО СВ Армійська авіація Спеціальні війська Розвідувальні Технічного забезпечення Інженерні Тилового забезпечення РХБЗ Медичного забезпечення Зв'язку Топогеодезичні РЕБ Гідрометео – рологічні

1. Роди військ: - механізовані; - танкові; - аеромобільні війська; - ракетні війська та артилерія; - війська протиповітряної оборони Сухопутних військ; - з'єднання і частини армійської авіації.

2. Спеціальні війська (з'єднання та частини): - розвідувальні; - інженерні; - радіаційного, хімічного і біологічного захисту; - зв'язку; - радіоелектронної боротьби; - медичного забезпечення; - технічного забезпечення; - тилового забезпечення; - топогеодезичні; - гідрометеорологічні.

ПОВІТРЯНІ СИЛИ До складу Повітряних Сил належать такі роди авіації та військ: роди авіації; бомбардувальна; винищувальна; штурмова; розвідувальна; транспортна; війська зенітно – ракетні; радіотехнічні.

Військово – морськи сили Забезпечують недоторканість морських і прибережних територій України та дозволяють їй зберігати статус розвинутої морської держави. До складу Військово – Морських Сил входять: надводні сили; морська авіація; берегові ракетні війська; війська берегової охорони; морська піхота.

ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ СТРУКТУРАМИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ Є: Об’єднанні сили швидкого реагування: - сили негайного реагування; - сили швидкого реагування; Основні сили оборони: - сили нарощування; - сили стабілізації; Стратегічні резерви.

Основи загальновійськового бою

Основи загальновійськового бою – це система визначень, понять і категорій теорії і практики підготовки та ведення бою військовими частинами та підрозділами родів військ Сухопутних військ, яка є їх теоретичною базою.

Єдиним засобом досягнення перемоги частинами й підрозділами в збройній сутичці з противником є бій. Бій - основна форма тактичних дій підрозділів, узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр військових частин, підрозділів (кораблів, літаків) для відбиття ударів противника, його знищення (розгрому) та виконання інших завдань в обмеженому районі впродовж короткого часу. Бій може бути: - загальновійськовим - вогневим - повітряним - протиповітряним - морським.

ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИЙ БІЙ Загальновійськовий бій – основна форма тактичних дій військ, сукупність узгоджених і взаємозв’язаних за метою, завданнями, місцем і часом ударів, вогню і маневру військових частин і підрозділів родів військ, видів ЗС України, інших військових формувань та правоохоронних органів (далі – ІВФ та Пр. О) для відбиття ударів противника, його знищення (розгрому) та виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу. Загальновійськовий бій ведеться об’єднаними зусиллями військових частин і підрозділів різних родів військ Сухопутних військ у взаємодії з іншими видами ЗС України, ІВФ та Пр. О. Основними видами загальновійськового бою є оборонний і наступальний бій.

Удар – складовий елемент бойових дій, бою, що полягає в одночасному ураженні противника потужною дією на нього зброєю або військами. Залежно від сил і засобів, що застосовуються, удари можуть бути: удари військами (силами) та вогневі (ракетні, ракетно-артилерійські, авіаційні). За масштабом удари військами (силами) можуть бути оперативними або тактичними, а вогневі (за кількістю залучених засобів) – зосереджені, групові, поодинокі, у тому числі високоточні.

- ВОГОНЬ Вогонь — ураження противника стрільбою (пуском) з різних видів зброї (озброєння) для знищення, подавлення, виснаження противника або руйнування його об'єктів. Вогонь розрізняється: - за тактичними завданнями, що вирішуються, — на знищення, по давлення, виснаження, зруйнування, задимлювання (засліплювання), освітлення та інші; - - за видами зброї — вогонь із стрілецької зброї, танків (танкових гармат і кулеметів), БМП (БТР), вогонь артилерії, мінометів, протитанкових ракетних комплексів, зенітних засобів та інші; - - за способами ведення — прямою, напівпрямою наводкою, із закритих вогневих позицій; - - за напруженістю стрільби — одиночними пострілами, короткими або довгими чергами, безперервний, кинджальний, біглий, методичний, залповий та інші; - - за напрямком стрільби — фронтальний, фланговий, перехресний; - за способами стрільби — з місця, із зупинки, з ходу, з борта та інші; - за видами вогню — по окремій цілі, зосереджений, загороджувальний, багатошаровий, багатоярусний тощо.

МАНЕВР Маневр — організоване пересування військ під час бою з метою заняття вигідного положення відносно противника й створення необхідного угруповання сил та засобів, а також перенесення або перенацілювання (масування, розподіл) ударів та вогню для найбільш ефективного ураження противника. Видами маневру є охоплення, обхід, відхід і маневр ударами й вогнем.

Охоплення – маневр, який здійснюється підрозділами в ході бою для атаки противника у фланг. Обхід – більш глибокий маневр, який здійснюється підрозділами для атаки противника з тилу. Охоплення здійснюється в щільній тактичній і вогневій взаємодії, обхід – у тактичній взаємодії з підрозділами, які наступають з фронту, а іноді й з тактичним повітряним десантом. Відхід – маневр, який здійснюється підрозділами з метою виходу з-під ударів сил противника, що переважають, виграшу часу та зайняття більш вигідного рубежу (району). Відхід проводиться тільки з дозволу або за наказом старшого командира.

МАНЕВР ВОГНЕМ Маневр вогнем полягає в одночасному або послідовному зосередженні вогню по найважливіших об’єктах противника або в розподіленні (розосередженні) вогню для ураження декількох об’єктів, а також у перенацілюванні їх на нові об’єкти.

ВИДИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ Оборона здійснюється з метою відбиття наступу сил противника, які переважають, завдання йому максимальних втрат, утримання важливих районів (об’єктів) місцевості та створення сприятливих умов для переходу в наступ. Підрозділи можуть переходити до оборони навмисно або вимушено, завчасно або під час бою, в умовах відсутності зіткнення з противником або у безпосередньому зіткненні з ним.

НАСТУПАЛЬНИЙ БІЙ Наступ проводиться з метою розгрому (знищення) противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості. Він полягає в ураженні противника всіма засобами, які є в наявності, рішучій атаці, стрімкому просуванні підрозділів у глибину його бойового порядку, знищенні та полоненні живої сили, захопленні озброєння, військової техніки, намічених районів (рубежів) місцевості.

ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИЙ БІЙ Характерними рисами сучасного загальновійськового бою є: рішучість, висока напруженість, швидкоплинність і динамічність бойових дій, їх наземно-повітряний характер, одночасний потужний вогневий вплив на всю глибину побудови військ, застосування різноманітних способів ведення бою, швидкий перехід від одних видів дій до інших, складна радіоелектронна обстановка, широке застосування різноманітних сил і засобів видів ЗС, ІВФ та Пр. О.

СПОСОБИ ВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ Способи ведення загальновійськового бою – це обраний порядок застосування сил і засобів підрозділу з метою вирішення поставлених завдань. Основним способом ведення бою із застосуванням звичайної зброї є послідовний чи одночасний розгром противника. При цьому важливе значення мають: надійне вогневе ураження противника з одночасним вогневим впливом на його резерви і важливі об’єкти вглибині; своєчасне зосередження сил і засобів для утримання важливих рубежів (районів, позицій) і нарощування зусиль для розвитку успіху на головному напрямку; постійна готовність військ до дій в умовах застосування противником зброї масового ураження (далі – ЗМУ).

Звичайна зброя включає усі вогневі й ударні засоби, які застосовують артилерійські, авіаційні, стрілецькі боєприпаси, ракето-торпеди, торпеди і глибинні бомби у звичайному спорядженні, боєприпаси об’ємного вибуху, термобаричні, запалювальні боєприпаси і суміші. Найбільш ефективним видом звичайної зброї є високоточна зброя, до якої належать розвідувальноударні (розвідувально-вогневі) комплекси, а також інші комплекси (системи) озброєння, де застосовують керовані, самонавідні ракети та боєприпаси, здатні уражати цілі з імовірністю більшою ніж 0, 5. Запалювальні боєприпаси і суміші застосовуються для ураження живої сили і вогневих засобів противника, що розміщуються відкрито або у фортифікаційних спорудах, а також його озброєння, техніки та інших об’єктів.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ Основними принципами загальновійськового бою є: постійна бойова готовність військових частин і підрозділів; відповідність бойових завдань підрозділів їх бойовим можливостям; рішучість, активність і безперервність ведення бою; організація і підтримання безперервної взаємодії; раптовість дій і застосування військової хитрості (введення противника в оману); рішуче зосередження зусиль на головному напрямку та у вирішальний момент; маневр підрозділами, ударами та вогнем; усебічне забезпечення бою; повна напруга моральних і фізичних сил, використання моральнопсихологічного фактору в інтересах виконання бойового завдання; тверде і безперервне управління підрозділами; своєчасне відновлення боєздатності підрозділів; надійний захист військ.

Провідна роль у загальновійськовому бою належить механізованим і танковим підрозділам. Залежно від обстановки вони можуть діяти в похідному, передбойовому та бойовому порядках.

ПОХІДНИЙ ПОРЯДОК Похідний порядок — шикування підрозділів для пересування в колонах. Він повинен забезпечувати: високу швидкість руху, швидке розгортання в перед бойовий та бойовий порядки; найменшу уразливість від ударів усіма видами зброї противника; підтримання стійкого управління підрозділами.

ПЕРЕД БОЙОВИЙ ПОРЯДОК Передбойовий порядок — шикування підрозділів для пересування в колонах, розчленованих по фронту та в глибину. Він повинен забезпечувати: швидке розгортання у бойовий порядок; високі темпи просування з подоланням загороджень, зон зараження, районів зруйнувань, пожеж і затоплень; найменшу уразливість від ударів усіма видами зброї противника.

БОЙОВИЙ ПОРЯДОК порядок — шикування підрозділів для виконання бойових завдань в ході ведення бою. Бойовий Він повинен відповідати поставленому завданню, замислу майбутнього бою і забезпечувати: повне використання бойових можливостей підрозділів; своєчасне зосередження зусиль на обраному напрямку (у районі); надійне ураження противника на всю глибину його бойового порядку; швидке використання результатів вогневого ураження противника і вигідних умов місцевості; нарощування зусиль у ході бою і можливість здійснення маневру; найменшу уразливість підрозділів від ударів будь-яких видів зброї; підтримання безперервної взаємодії і зручність управління підрозділами.

Придані підрозділи повністю підпорядковуються загальновійськовому командиру й виконують поставлені ним завдання. Підтримуючі підрозділи залишаються в підпорядкуванні старшого командира (начальника) й виконують поставлені ним завдання, а також завдання, які поставив командир підтримуючого підрозділу в межах виділеного ресурсу (наряду) сил.

Мета, зміст і порядок вивчення модуля тактики на ФПОЗ

СКЛАДОВИМИ ЧАСТИНАМИ ВОЄННОЇ НАУКИ Є ТЕОРІЇ: - військове мистецтво; - військове будівництво; - військове навчання і виховання; - військова економіка і тил Збройних сил. Військове мистецтво передбачає форми бойових дій (операція, битва, бойові дії, бій) і в свою чергу має такі складові частини: - стратегію; - оперативне мистецтво; - тактику.

Стратегія – найвищий ступень військового мистецтва. Вона охоплює теорію і практику підготовки держави і Збройних сил до війни, планування і ведення стратегічних операцій і війни в цілому. Оперативне мистецтво - складова частина військового мистецтва. Вона розглядає теорію і практику підготовки і ведення спільних і самостійних операцій (бойових дій) об’єднаннями і з’єднаннями видів Збройних сил. Тактика - складова частина військового мистецтва. Вона вивчає мистецтво шикування військ, теорію і практику підготовки і ведення бою підрозділами, частинами і з’єднаннями видів Збройних сил, родів військ і спеціальних військ.

Теорія тактики досліджує закономірність, характер і зміст бою, розробляє способи його підготовки і ведення, вивчає бойові властивості і можливості підрозділів, частин, з’єднань. Практика тактики охоплює діяльність командирів, штабів і військ, щодо підготовки і ведення бою. Складовими частинами тактики є: - Загальна тактика; - Тактика видів Збройних сил; - Тактика родів військ; - Тактика спеціальних військ.

Загальна тактика – визначає способи та форми ведення загальновійськового бою, організацію управління військами, організацію взаємодії між з’єднаннями, частинами родів військ. Тактика видів Збройних сил – визначає способи і форми ведення бою, організацію управління і взаємодії між військами виду Збройних сил. Тактика родів військ (спеціальних військ) – вивчає специфіку, закономірності, притаманні діям того або іншого роду військ (спеціальних військ), досліджує бойові властивості і можливості родів військ (спеціальних військ), розробляє прийоми їх дій у загальновійськовому бою.

Основними завданнями тактики є: - Вивчення змісту видів бою - Розробка форм маневру військ, похідних, передбойових та бойових порядків - Визначення місця і ролі з’єднання, частини і підрозділу у загально військовому бою - Вивчення способів виконання бойових завдань та взаємодії між силами і засобами, що залучаються до бою - Розробка питань пересування військ і розташування їх на місці

ВИВЧЕННЯ ТАКТИКИ НА ФПОЗ Для ВОС 430800, 121000: сплановано провести протягом чотирьох семестрів (4 -го, 5 го, 6 -го, 7 -го) і навчального збору. Всього протягом періоду навчання на ФПОЗ на тактику відводиться 216 годин, з них під керівництвом викладачів 144 і 72 годин самостійних занять студентів. В тому числі: - 4 -й семестр 54 (36 + 18); - 5 -й семестр 36 (24 + 12); - 6 -й семестр 36 (24 + 12); - 7 -й семестр 36 (24 + 12); - навчальний збір 54 (36 + 18). Звітність за предмет навчання: - поточна (у вигляді опитування під час проведення всіх видів занять, написання літучок); - диференційований залік у кінці 7 -го семестру.

Для ВОС 021000: сплановано провести протягом п'яти семестрів (4 -го, 5 -го, 6 -го, 7 -го, 8 -го) і навчального збору. Всього протягом періоду навчання на ФПОЗ на тактику відводиться 441 година, з них під керівництвом викладачів 294 і 147 годин самостійних занять студентів. В тому числі: - 4 -й семестр 81 (54 + 27); - 5 -й семестр 54 (36 + 18); - 6 -й семестр 72 (48 + 24); - 7 -й семестр 72 (48 + 24); - 8 -й семестр 36 (24 + 12) - навчальний збір 126 (84 + 42). Звітність за предмет навчання: - поточна (у вигляді опитування під час проведення всіх видів занять, написання літучок); - модульні контролі (контрольні роботи) наприкінці 4 -го та 6 -го семестрів; - екзамен за 8 -й семестр; - захист курсової роботи у 7 -му семестрі; - комплексний випускний екзамен в кінці навчального збору.

ЗАКЛЮЧЕННЯ В даній лекції було розглянуті наступні питання: 1. Збройні Сили України, їх склад та призначення. 2. Основи загальновійськового бою. 3. Мета, зміст і порядок вивчення модуля тактики на ФПОЗ. В ході подальших занять з дисципліни тактика Ви більш детально будете вивчати ці питання, а також роботу командира, щодо підготовки бойових дій та управління підрозділами під час їх виконання.

ЗАВДАННЯ студентам на самостійну роботу Заняття № 1. «Основи загальновійськового бою підрозділів»

Воєнна доктрина України, її суть та структура.

ВОЄННА ДОКТРИНА УКРАЇНИ Воєнна доктрина – це сукупність керівних принципів, воєнно – політичних, воєнно – стратегічних, воєнно – економічних, воєнно – технічних поглядів на забезпечення воєнної безпеки держави 15 червня 2004 р. Указом Президента України була затверджена Воєнна доктрина та внесено зміни до неї згідно з Указами Президента N 800/2004 ( 800/2004 ) від 15. 07. 2004, N 702/2005 ( 702/2005 ) від 21. 04. 2005

Воєнна небезпека для України – це сукупність політичних, суспільно – економічних, воєнних та інших зовнішніх та внутрішніх чинників, які за певних обставин і умов можуть привести до воєнного конфлікту, що загрожуватиме національним інтересам України.

Воєнна безпека України – це стан захищеності національних інтересів, її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості від посягань із застосуванням воєнної сили, складова національної безпеки України.

Забезпечення воєнної безпеки України гарантується на принципах: верховенства права; оборонної достатності; невисування територіальних претензій до сусідніх держав та невизнання Україною територіальних претензій до неї; пріоритету договірних (мирних) засобів у розв’язанні конфліктів; демократичного цивільного контролю над воєнною організацією держави та правоохоронними органами; використання в національних інтересах міждержавних систем та механізмів міжнародної колективної безпеки

ДЕРЖАВИ, ЩО МАЮТЬ КОРДОНИ З УКРАЇНОЮ Сухопутний кордон з Україною мають: - Росія; - Біларусь; - Польща; - Словаччина; - Угорщина; - Румунія; - Молдова; Морський кордон з Україною мають: - Болгарія; - Туреччина; - Грузія; - Росія; - Румунія.

ЛІТЕРАТУРА: 1. 2. 3. 4. Конституція України. Воєнна доктрина України. 2004 р. Біла книга 2010 р. (Оборонна політика України). Програма бойової підготовки механізованих підрозділів 2005 р. 5. Бойовий статут Сухопутних військ, частина ІІ (батальйон, рота), 1998 р. 6. Тактика частина І (взвод, відділення, танк), 1985 р.

Навчальні питання Час (хв. ) Завдання студентам 1. Збройні Сили України, їх склад та призначення 45 - накреслити в робочих зошитах організаційну та функціональну структуру Збройних Сил України; - повторити склад і призначення Збройних Сил України та Сухопутних військ; вивчити з Бойового статуту Сухопутних військ, частина ІІІ (взвод, відділення, танк) основи загальновійськовогобою, який викладений на стор. 3 – 11.