ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Факультет підготовки офіуерів запасу Кафедра загальновійськової

ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Факультет підготовки офіуерів запасу Кафедра загальновійськової підготовки Тема 2. Топографічні карти, аерофотознімки та вимірювання з них Заняття 1. Топографічні і спеціальні карти Навчальна мета: 1. Ознайомити з принципом побудови топографічних карт, їх призначенням, розграфленням і номенклатурою 2. Ознайомити з умовними знаками топографічних карт Навчальні питання: 1. 2. 3. Призначення топографічних і спеціальних карт. Розграфлення та номенклатура топографічних карт. Умовні знаки топографічних карт

ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Факультет підготовки офіуерів запасу Кафедра загальновійськової підготовки Перше навчальне питання Призначення топографічних і спеціальних карт. 1. 1. Топографічна карта і план. 1. 2. Поняття про форму і розміри Землі. Сутність зображення Земної поверхні на топографічних картах. 1. 3. Масштаб карти. 1. 4. Класіфікація топографічних карт.

1. 1. Карта є одним із найзручніших та найпоширеніших засобів вивчення земної поверхні. Вона дає можливість одночасно спостерігати та вивчати територію будь яких розмірів. Тому сучасні топографічні карти є своєрідним банком винятково важливих і цінних відомостей про місцевість, їх широко використовують у народному господарстві, але особливо важливе значення топографічна карта має у справі обороноздатності нашої Батьківщини. По карті командир вивчає та оцінює бойову обстановку, приймає рішення, організує взаємодію та управління підрозділами у бою; карту використовують для орієнтування на місцевості, для отримання вихідних даних, необхідних під час бойового застосування зброї та техніки. Тому одним із головних завдань військової топографії є набуття Вами знань і навичок у використанні топографічних карт. Карта – це зменшене, узагальнене зображення земної поверхні, побу до ване на площині в певній картографічній проекції та системі умовних знаків, на якій відображена сукупність основних елементів місцевості. Для більш детального вивчення окремих невеликих деталей ділянок місцевості використовують плани Зменшене, детальне зображення на площині невеликої ділянки місцевості називається планом. Топографічну карту використовують у військах у паперовому, цифровому та електронному вигляді. Карта показує розміщення, поєднання і зв’язок природних і суспільних явищ. Вона відповідає вимогам військ до картографічного зображення, головними з яких є: масштабність, наочність і виразність, цілеспрямованість змісту і смислова місткість зображення , достовірність, повнота та детальність , читаність. Крім того, топографічна карта надає можливість визначати координати, висоти та отримувати інші необхідні характеристики; вдруковувати (наносити) додаткову інформацію. Топографічні карти побудовані в єдиній системі коорди нат, висот та умовних знаків.

1. 2. Реальною поверхнею Землі є ГЕОЇД Геоїд визначається як еквіпотенціальна поверхня Земного поля тяжіння (рівнева поверхня), приблизно співпадаюча з середнім рівнем води Світового океану у спокійному стані і умовно продовжена під материками. Відміною реального середнього рівня моря може досягати 1 м. За визначенням еквіпотенціальної поверхні, поверхня Геоїду скрізь перпендикулярна відвісній лінії. N a Полярна вісь W b ор екват S Через нерівномірний розподіл мас усередині Землі геоїд не має правильної геометричної форми і його поверхня не E може бути виражена математично, тому для практичних розрахунків її заміняють більш простими геометричними моделями. Математична модель Землі, найбільш удала, була запропонована в 1940 р. проф. Красовським у вигляді референц еліпсоїда з великою піввіссю a=6378245 м і малої b=6356863 м, коефіцієнт стиску в полюсів a = (a b)/a = 1/298. 3 ~ 1/300. Довжина меридіана 40008, 5 км, довжина екватора 40075, 7 км, площа поверхні Земли 510 млн. км 2. У практичних розрахунках Землю приймають за кулю із R середнім радіусом R=6371. 11 км. Невелика ділянка поверхні Землі практично можна вважати горизонтальною площиною, більша ділянка як частина сфери. В Росії та державах СНГ за рівневу поверхню прийнятий середній рівень Балтійського моря , відлічуваний від нул пункту Кронштадського футштока.

Кронштадський футшток

Розміри земного еліпсоїда Автор визначення Країна, де опублікова ні визначення Рік визначення Велика піввісь, м Мала піввісь, Стиснення м еліпсоїда (α) Даламбер Франція 1800 6 375 653 6 356 564 1: 334. 0 Бессель Німеччина 1841 6 377 397 6 356 079 1: 299. 2 Кларк Англія 1880 6 378 249 6 356 515 1: 293. 5 Хейфорд США 1910 6 378 388 6 356 912 1: 297. 0 1940 6 378 245 6 356 863 1: 298. 3 1979 6378137 Красовський СРСР МСГГ* XVII Генеральна Асамблея МСГГ, Канбера, Австралія *МСГГ– Міжнародна спілка геодезії і геофізики 1: 298. 257

Під час побудови карти точки та лінії місцевості проектують на поверхню еліпсоїда по нормалях до цієї поверхні, а потім поверхню еліпсоїда за певними математичними законами зображають на площині. Результати розрахунку розміру площі земного еліпсоїда, яку можна прийняти за площину, становить 20 20 км зі збереженням вимірних властивостей. Горизонтальною проекцією будь-якої точки, лінії чи фігури Рис. 1. 1. Проектування фізичної поверхні Землі: на математичній поверхні землі а – на поверхню еліпсоїда; б – на горизонтальну називається її зображення, площину спроектоване на цю поверхню перпендикулярними лініями з фізичної поверхні. Р (площина проекцій) Рис. 1. 2. Проектування великомасштабних топографічних карт і планів Інакше будують план. Для побудови плану точки та лінії місцевості проектують на горизонтальну площину і отримують на ній горизонтальні прокладення ділянки земної поверхні, зменшеної у визначену кількість разів із збереженням подібності фігур.

1. 3. Масштаб карти визначає ступінь зменшення відрізків на карті щодо горизонтальних прокладень відповідних відрізків на місцевості. Розрізняють: Числовий масштаб і графічні масштаби. Числовий масштаб показує, у скільки разів відрізки на карті зменшені відносно відповідних відрізків на місцевості. Так наприклад масштаби 1 : 25000, 1 : 50000, 1 : 100000, 1 : 500000, показують у скільки разів на відповідних картах усі лінійні розміри зменшені в 25000, 50000 и. т. д. разів. Числовий масштаб підписується завжди під південною рамкою карти. Нехай на карті м бу 1 : 25000 виміряна відстань між двома точками, дорівнює 3, 8 см. Знаменник масштабу показує, що 1 см. Карти відповідає 25000 см. , або 250 м. на місцевості. Тоді відстань Д на місцевості буде: Д = 250 м. х 3, 8 = 950 м. Відстань на місцевості яка відповідає 1 см карти називають величиною числового масштабу (ВМ). Тобто для карти м бу 1 : 25000, ВМ = 250 м. Графічні масштаби – графічний вираз числового масштабу. Особливістю графічного масштабу є його основа, тобто відрізок на прямій лінії який є відповідним відрізку на місцевості. Рис. 1. 3. Числовий та лінійний масштаби карт

Поперечний масштаб АВ = 2750 м Рис. 1. 4. Вимірювання лінії за допомогою поперечного масштабу

1. 4. Класіфікація топографічних карт. За формою подання карти поділяють на цифрові (електронні) та тверді копії (тиражні відбитки). Цифрові (електронні) карти призначені для виконання автоматичних (автоматизованих) розрахунків за допомогою відповідного апаратного, програмного та інформаційного забезпечення, і вони не дають змоги працювати з ними безпосередньо користувачу людині без зазначених засобів. Тверді копії (тиражні відбитки) карт виконані на папері, пластику, тканині, тощо та оптимізовані для роботи з ними виконавцем людиною. Цифрові (електронні) карти та тверді копії (тиражні відбитки) карт (надалі – карти) за змістом поділяють на: загальногеографічні; спеціальні. На загальногеографічних картах всі елементи місцевості відображають з однаковою повнотою, яка залежить від масштабу карти. Топографічні карти – це загальногеографічні карти універсального призначення, за допомогою яких можна визначити планове та висотне місце розташування точок земної поверхні. До топографічних карт, які використовують у військах, належать карти масштабів 1: 10 000, 1: 25 000, 1: 50 000, 1: 100 000, 1: 200 000, 1: 500 000, 1: 1 000 00. На спеціальних картах відображають окремі елементи місцевості або нано сять необхідні додаткові дані, які не наведені на загальногеографічних картах.

Класіфікація топографічних карт За масштабом За оперативним призначенням великомасштабні 1: 10000, 1: 25000, 1: 50000 тактичні середньомасштабні 1: 100000, 1: 200000 Оперативно тактичні дрібномасштабні 1: 500000, 1: 1000000 оперативні Карти вказаних масштабів забезпечують командирів достатньою інформацією про місцевість. Але під час вирішення бойових завдань виникає необхідність мати докладніші дані про деякі об’єкти місцевості, які істотно можуть вплинути на хід бою. Наприклад, відомості про дорожню мережу в горах, великі ріки, населені пункти тощо.

Друге навчальне питання: Розграфлення та номенклатура топографічних карт. Яка номенклатура цієї карти?

Розграфлення карт – це розподіл багатоаркушної карти на окремі частини за певною системою. Для топографічних карт прийнята система розграфлення карт, у якій рамка карти є відрізками меридіанів і паралелей. Номенклатура аркушів карти – це система умовних літеро-цифрових або цифрових позначень, що визначають розташування аркушів карт на земній поверхні у відповідній системі разграфлення. В основу номенклатури топографічних карт різних масштабів покладена нумерація аркуша карти масштабу 1: 1 000, який називають міжнародною картою. Для отримання розмірів аркуша міжнародної карти вся земна куля поділяється на: • пояси (ряди) паралелями через 4°. Пояси починаються від екватора і закінчуються на Північному та Південному полюсах. Вони (22 пояси) позначаються заголовними літерами латинського алфавіту А, В, С, D, Е, F, G, H, І, J, К, L, М, N. О, Р, Q, R, S, Т, U, V, в обидва боки від екватора до полюсів; • колони меридіанами через 6°, рахунок яких виконують проти ходу годинникової стрілки від меридіана з довготою 180°. Колони познача ються арабськими цифрами від 1 до 60. Номенклатура карти м бу 1: 1000000 на район м. Одеси буде L – 36.

Стандартні розміри аркушів карт різних масштабів Масштаб карти Стандартні розміри аркуша карти Довжина рамки аркуша на широті 50°, км за за широтою довготою 1: 100000 0 1: 500000 4° 6° 430 445 2° 3° 215 1: 200000 40 1° 1: 100000 20 1: 50000 Площа Типовий аркуша запис карти, номенклату км ри 191500 L 36 222, 5 47900 L 36 В 72 74 5300 L 36 ХХ 30 36 37 1330 L 36 50 10 15 18 18, 5 330 L 36 50 А 1: 25000 5 7, 5 9, 0 9, 3 80 L 35 50 А в 1: 10000 2, 5 3, 75 4, 5 4, 6 20 М 36 50 А в 1

Розграфлення карти масштабу 1: 1000000 L - 36 Карта номенклатури –L 36 поділяється: на 4 аркуші карт м бу 1: 500000. А, Б, В, Г Номенклатура аркуша В буде - L-36 -В. На 36 аркушів м бу 1: 200000, від І до XXXVI Номенклатура аркуша ХХХ буде - L-36 -ХХХ. На 144 аркуша м бу 1: 100000, від 1 до 144. Номенклатура аркуша 91 буде - L-36 -91. Розподіл на велико масштабні карти починається з карти масштабу 1: 100000

Розподіл карти масштабу 1: 100000 1 2 3 4 Карта масштабу 1: 100000 поділяється: • на 4 аркуші масштабу 1: 50000 які позначаються великими літерами А, Б, В, Г. ; Номенклатура аркуша “В” карти м бу 1: 50000 буде L-36 -50 -В. • на 16 аркушів масштабу 1: 25000 які позначаються маленькими літерами а, б, в, г; Номенклатура аркуша “б” карти м бу 1: 25000 буде L-3650 -В-б. Карта м бу 1: 25000 поділяється на 4 карти плани м бу 1: 10000 які позначаються цифрами 1, 2, 3, 4. Номенклатура 3 го листа буде L-36 -50 -В-в-3.

Збірні таблиці – дрібномасштабні карти великих територій, поділені меридіанами і паралелями на клітинки – аркуші карти масштабу 1: 1 000.

ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Факультет підготовки офіуерів запасу Кафедра загальновійськової підготовки Третее навчальне питання ВИВЧЕННЯ РЕЛЬЄФУ МІСЦЕВОСТІ ПО КАРТІ 1. 1. Зображення рельєфу на картах. 1. 2. Види горизонталей 1. 3. Типові форми рельєфу 1. 4. Визначення висот і крутизни схилів.

1. 1 Зображення рельєфу на картах Рис. 2. 1 Зображення рельєфу горизонталями Рис. 2. 2 Види горизонталей Найбільшого поширення отримав спосіб зображення рельєфу на картах та планах горизонталями (ізогипсами). Горизонталь – замкнена крива лінія, всі точки якої розташовані на однаковій висоті над рівнем моря або над умовною рівневою поверхнею, прийнятою за початок відліку висот. Залежно від величини масштабу висота перерізу становить 1: 25 000 – 5 метрів 1: 50 000 – 10 метрів 1: 100 000 – 20 метрів. Виняток становлять карти масштабів 1: 500000 і 1: 1000000, на яких горизонталі проводять через 50 метрів. Для зображення рельєфу гірської місце вості висота перерізу подвоюється, для зображення рівнинної місцевості – удвічі зменшується. Наприклад, для карт масштабу 1: 25 000 висота перерізу для рівнинної місцевості становить 2, 5 м, для гірської – 10 м. основні (суцільні) відповідають встановленій висоті основного перерізу h. потовщені – кожну п’яту горизонталь проводять потовщеною, а висоти підписують; половинні (півгоризонталі) – проводять на карті через половину висоти основного перерізу h/2. допоміжні проводять через чверть висоти основного перерізу h/4, а також на потрібній висоті h.

Типові форми рельєфу гора Котловина (впадина) хребет лощина сідловина

Форми рельєфу, що не відображаються на карті горизонталями: 1 – насипи; 2 – виїмки; 3 – кургани; 4 – ями; 5 – обриви; 6 – вимоїни; 7 – широкі яри; 8 – скелі-останці; 9 – печери та гроти, 10 – скелі

Взаємне розташування горизонталей для схилів різного вигляду: а – рівний; б – ввігнутий; в – опуклий; г – хвилястий

Абсолютні і відносні висоти точок Залежність крутизни схилу від закладення Визначення крутизни схилу за шкалою закладень

Визначення по карті напряму пониження схилу

ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Факультет підготовки офіуерів запасу Кафедра загальновійськової підготовки Завдання на самостійну роботу: 1. Умовні знаки топографічних карт: • визначення умовних знаків; • види умовних знаків; • головні точки позамасштабних умовних знаків; • пояснювальні підписи та числові характеристики. 2. Виготовити довідник умовних знаків.

Дякую за увагу