ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Факультет

ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Факультет підготовки офіцерів запасу кафедра загальновійськової підготовки Тема 1. Орієнтування на місцевості Заняття 4 Сутність і способи орієнтування на місцевості по карті Навчальна мета: 1. Ознайомити студентів з сутністю та способами орієнтування на місцевості по карті. 2. Дати початкові практичні навички у орієнтуванні карти і визначенні точки стояння. Навчальні питання: 1. Орієнтування по карті на місці, визначення точки стояння. 2. Орієнтування по карті на місцевості у русі. Література 1. Псарев А. А. Военная топография. – М. , 1986. 2. Шмаль С. Г. Військова топографія. – Київ, 1998. 3. Бубнов И. А. Военная топография. – М. , 1969. 4. Псарев А. А. Топографическая подготовка командира. М. , 1989. м. Одеса – 2012 р

Нагадуємо Вимірювання номенклатури та масштабу карт K – 51 24 1 M – 42 - 133 2 D – 44 – 48 Г 3

Нагадуємо. Визначення номенклатури та масштабу карт K – 51 - 11 K – 51 - 12 K – 52 - 1 K – 51 - 23 К – 51 - 24 K – 52 - 13 1 K – 51 - 35 K – 51 - 36 K – 52 - 25 M – 41 - 132 M – 42 121 M – 42 - 122 М – 41 - 144 М – 42 - 133 М – 42 - 134 2 L – 41 - 12 L – 42 - 1 L – 42 - 2 D – 44 – 48 - А D – 44 – 48 - Б D – 45 – 37 - А D – 44 – 48 - В D – 44 – 48 - Г D – 45 – 37 - В 3 D – 44 – 60 - А D – 44 – 60 - Б D – 45 – 49 - А

ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Факультет підготовки офіцерів запасу кафедра загальновійськової підготовки Перше навчальне питання Способи оріентування на місцевості по карті.

Топографічна карта є надійним бойовим документом для орієнтування на незнайомій місцевості в будь який час та пору року. Користуючись картою, командир здатний точно визначати своє місцеположення, впевнено виконувати бойове завдання, надійно пересуватися в складних умовах за вказаним маршрутом, швидко орієнту вати підлеглих під час бойових дій на місцевості. Значення карти як засобу орієнтування особливо зросло в сучасному бою, коли підрозділи швидко переміщаються на великі відстані вдень і вночі, часто діють самостійно під час вирішення багатьох бойових завдань. Під час орієнтування на місцевості командири підрозділів, як правило, користуються топографічними картами масштабів 1: 50 000 та 1: 100 000. Орієнтування на місцевості по карті складається з трьох елементів: орієнтування карти; порівняння карти з місцевістю; визначення по ній свого місцеположення.

1. 1 Орієнтування карти Орієнтувати карту – це означає розташувати її так, щоб північна (верхня) сторона рамки була повернута на північ. При такому полдоженні карти розташування місцевих предметів і форм рельєфу на місцевості буде відповідати розташуванню умовних знаків на карті, а лінійні орієнтири на місцевості і на карті паралельні

Орієнтування карти за лініями місцевості По лінійному орієнтиру

Орієнтування карти за лініями місцевості По напрямку на орієнтир

Орієнтування карти на сторони обрію по компасу Прикладуванням компаса до δ = 8 о 21/ вертикальної лінії рамки карти. Після орієнтування карти за магнітною сторілкою компаса, не збиваючи положення компаса повернути карту на величину магнітного схилу δ, який розраховується за легендою, що наведена у лівому нижньому куті карти. δ 2012 = δ 1987 + ∆δ = 6 о 23/ + (0 о 02/ г х 29) = 8 о 21/

Орієнтування карти на сторони обрію по компасу Прикладуванням компаса до ПН = 7 о 57/ вертикальної лінії координатної сітки карти. Після орієнтування карти за магнітною сторілкою компаса, не збиваючи положення компаса повернути карту на величину поправки напряму (ПН), яка розраховується за легендою, що наведена у лівому нижньому куті карти. ПН = δ + ϒ, де δ – магнітний схил; ϒ сближення меридіанів ПН = 8 о 21/ + ( 2 о 24/ ) = 7 о 57′

1. 2. Визначення точки стояння Окомірно по найближчим орієнтирам Точку стояння визначають на середньопересіченій місцевості коли точка стояння знаходиться поблизу від об'єкта місцевості, який зображено на карті. Для цього орієнтують карту, намічають 2 -3 найближчих орієнтири і визначають окомірно відстань до них. За визначеними відстанями, враховуючи напрямки, наносять точку стояння.

Визначення точки стояння Промірюванням відстані

Визначення точки стояння по створу і лінійному орієнтиру тс Знаходячись на лінійному орієнтирі та в створі з двома орієнтирами, проводять на карті пряму через умовні знаки цих орієнтирів до перетину з лінійним орієнтиром. Точка перетину лінії створу і лінійного орієнтира і буде точкою стояння.

Визначення точки стояння по створу і боковому орієнтиру Карту орієнтують за лінією створу і прикладають лінійку до умовного знака бокового орієнтира (окремого дерева), візують на нього і креслять за допомогою лінійки пряму до перетину з лінією створу. На перетині цієї прямої з лінією створу і буде точка стояння.

Визначення точки стояння засічкою по місцевому предмету за допомогою візирної лінійки

Визначення точки стояння Зворотньою засічкою

Визначення точки стояння “зворотньою засічкою” за допомогою кальки Спосіб Болотова

ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Факультет підготовки офіцерів запасу кафедра загальновійськової підготовки Друге навчальне питання Орієнтування по карті на місцевості у русі

Орієнтування по карті під час руху повинно виконуватися швидко так, щоб не виникало ніяких затримок руху. Впевнене орієнтування та витримування заданого напрямку руху по карті багато в чому залежить від підготовки до орієнтування. Головним завданням при тому є попереднє вивчення умов орієнтування на маршруті руху і завчасна підготовка даних, необхідних для контролю правильності руху. Підготовка до орієнтування передбачає, залежно від обстановки, повністю або частково, такі заходи: вивчення й уточнення маршруту руху; виділення кольором маршруту на карті; визначення довжини маршруту; поділ маршруту на окремі ділянки; розрахунок часу на проходження маршруту; визначення азимутів напрямів окремих ділянок. Для вивчення маршруту руху використовують карту, цифрове зображення місцевості, описи місцевості, дані розвідки. Необхідно звернути особливу увагу на характеристики доріг і особливості місцевості; кількість та характеристики мостів; орієнтири, які використовують під час руху. Необхідно добре вивчити повороти маршруту, розгалуження доріг, виїзди та в’їзди в населені пункти. Маршрут на карті викреслюють темно коричневим кольором. На карті також виділяють: озера, ріки, переїзди через залізниці, окремі забудови; місцеві споруди, які мають значення орієнтирів; елементи рельєфу.

Довжину маршруту вимірюють на карті, поділивши на ділянки по 5 та 10 км і обчислюють час проходження маршруту. Дії командира підрозділу під час руху повинні бути спрямовані на забезпечення безперервного орієнтування на місцевості за допомогою карти, щоб постійно знати і чітко уявляти своє місцеположення, напрями руху та бойових дій. Командири підрозділів під час руху постійно тримають карту зорієнто ваною в напрямку руху. З кожним поворотом автомобіля (бойової техніки) командир повертає карту на відповідний кут. Під час пересування підрозділу за межами доріг командир орієнтує карту за місцевими предметами або формами рельєфу. Під час руху в танку, БТР, БМП командиру необхідно спостерігати за місцевістю, постійно звертати увагу на показники спідометра. Починаючи рух колони, командир повинен добре зорієнтуватися на початковій точці, зняти показники спідометра, а потім уважно проглядати на карті і на місцевості ділянку маршруту до кожного контрольного орієнтира, а показники спідометра відкладати в масштабі на карті за напрямом руху. За швидкості руху більше 20 км/год місцевість швидко змінюється, а за короткий проміжок часу спостереження об’єкти важко розпізнати. Очі швидко втомлюються, що призводить до притуплення уваги. Тому рекомендовано командирам завчасно підготувати карту, уважно вивчити маршрут руху і в дорозі якомога менше звертатися до карти.

р р

ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Факультет підготовки офіцерів запасу кафедра загальновійськової підготовки Завдання на самостійну роботу Вивчити та законспектувати: 1. Особливості орієнтування в різних умовах 2. Поновлення загубленого орієнтування Література 1. Псарев А. А. Военная топография. – М. , 1986. стор. 243 – 247. 2. Шмаль С. Г. Військова топографія. – Київ, 1998. 3. Бубнов И. А. Военная топография. – М. , 1969. 4. Псарев А. А. Топографическая подготовка командира. М. , 1989. М. Одеса – 2012 р

Дякую за увагу