Відповідальність за порушення митних правил Старший експерт Віталій

Відповідальність за порушення митних правил Старший експерт Віталій Оджиковський

І. Види порушень митних правил Стаття 472 МК: «Недекларування товарів … тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) <…> тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів … з конфіскацією…» З формулювання випливає, що незаявлення точних та достовірних відомостей = недекларуванню; Тобто помилився в найменуванні 100% + штраф конфіскація?

І. Види порушень митних правил Стаття 483 МК: « 1. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто … з поданням … таких [документів], що містять неправдиві відомості щодо [1] найменування товарів, [2] їх ваги … або кількості, [3] країни походження, [4] відправника та/або одержувача, [5] кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, [6] неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів … з конфіскацією цих товарів. . . »

І. Види порушень митних правил Стаття 484 МК: « 1. Зберігання, перевезення, придбання чи використання товарів … ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів … або їх конфіскацію. » § Основне призначення – притягнення до відповідальності за порушення, виявлені під час пост-аудиту. Наприклад, надлишки товару, що надійшли від постачальника та не були задекларовані.

І. Види порушень митних правил Стаття 485 МК: «Заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо [1] істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), [2] ваги … або кількості, [3] країни походження, [4] відправника та/або одержувача товару, [5] неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або [6] надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості <…> тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. »

До кого можуть бути застосовані санкції?

ІІ. До кого можуть бути застосовані санкції Згідно ч. 2 ст. 459 МК, суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути: 1) громадяни, які на момент вчинення правопорушення досягли 16 -річного віку; такого 2) при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

ІІ. До кого можуть бути застосовані санкції Щодо посадових осіб підприємств виникають питання, оскільки згідно ч. 2. статті 61 Конституції України: «Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер» Тобто, згідно Конституції, посадова особа підприємства не може відповідати за порушення іншої особи – самого підприємства.

ІІ. До кого можуть бути застосовані санкції Для з'ясування винної особи необхідно щоразу точно встановлювати, до кола чиїх обов'язків входило вчинення відповідних дій (для прикладу, декларування товару). Такими особами можуть бути: v Керівник підприємства. v Працівник підприємства, уповноваженого внутрішніми положеннями/розпорядженнями. v Третя особа, що вчиняла дії від імені підприємства (особа митного брокера і т. д. ).

ІІ. До кого можуть бути застосовані санкції Кого притягують до відповідальності на практиці? Однозначності в цьому питанні немає: v Широка практика притягнення до відповідальності осіб, які безпосередньо здійснювали декларування від імені підприємства (митних брокерів і т. д. ). v Проте, наприклад, Апеляційний суд Кіровоградської області в рішенні від 13 березня 2013 року (№ провадження 33/781/77/13) визнав винним в порушенні митних правил директора підприємства, всупереч тому, що декларування товару здійснювала особа на підставі довіреності. v Органи доходів і зборів також подекуди притягують до відповідальності керівників за умов, що декларування здійснювалось працівниками митних брокерів. Мотивують таке рішення тим, що за порушення підприємства відповідає його посадова особа (ч. 2 статті 459 МК)

Строки притягнення до відповідальності

ІІІ. Строки притягнення до відповідальності Не пізніше, ніж через 6 місяців (ст. 467 МК): § з дня вчинення правопорушення – для разових порушень; § для триваючих порушень - з дня виявлення цих правопорушень.

ІІІ. Строки притягнення до відповідальності Внесення невірних відомостей у ВМД. Триваюче порушення? В ряді рішень ВСУ виходив з того, що заявлення відомостей у ВМД (недостовірних, неточних і т. д. ) є разовою дією під час митного оформлення товару та не може вважатись триваючим порушенням. Однак, така позиція, серед іншого, вмотивована положеннями Митного кодексу від 2002 року, згідно з якими, зміни у ВМД не вносились після митного оформлення. Чинний Митний кодекс передбачає можливість внесення змін до ВМД (ст. 269 МК). Як таке положення вплине на кваліфікацію порушень щодо їх дії в часі ще невідомо.

Порядок притягнення до відповідальності за порушення митних правил

IV. Порядок притягнення до відповідальності Стадії провадження у справах про порушення митних правил Етап 1. Складання протоколу Етап 2. Розгляд справи Етап 3. Оскарження постанови

Етап 1. Виявлення порушення митних правил та складання протоколу Підстави для порушення справи (ст. 479 МК): • Безпосереднє виявлення порушення; • Офіційні письмові повідомлення правоохоронних органів іноземних держав; З моменту складення протоколу, провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим. Протокол складається: За присутності особи або Протокол підписується і особою, яка його склала і особою, яка притягається до відповідальності. При складанні протоколу, може бути присутнім захисник! За відсутності особи Протокол підписується лише особою, що його склала, і направляється особі, яка притягується до відповідальності.

Етап 2. Розгляд справи про порушення митних правил Справи розглядаються: Місцевими судами загальної юрисдикції • щодо осіб, які не досягли 18 років • за статтями, санкції яких передбачають конфіскацію Органами доходів і зборів • про порушення митних правил у інших випадках Справа розглядається у 15 денний строк, в присутності особи та/або її представника За результатами розгляду справи, приймається одна з таких постанов: проведення додаткової перевірки про накладення адміністративного стягнення про закриття провадження

Етап 3. Оскарження постанов у справах про порушення митних правил Якщо постанову прийнято органом доходів і зборів, вона може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Міндоходів Рішення Міндоходів можу бути оскаржене протягом 10 днів до Якщо постанову прийнято місцевим судом загальної юрисдикції, вона може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Місцевого суду загальної юрисдикції Апеляційного суду загальної юрисдикції Таким чином, у справах про порушення митних правил, останньою інстанцією є місцевий або апеляційний суд загальної юрисдикції в залежності від порушення

Районний суд як остання інстанція для оскарження постанов органів доходів і зборів? !

IV. Порядок притягнення до відповідальності З одного боку: ч. 2 статті 171 -2 КАСУ (чинна з липня 2010 року): «Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає. »

IV. Порядок притягнення до відповідальності З іншого: v Ч. 2 ст. 3 Конституції України: «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави» v Ч. 3 статті 22 Конституції України: «При прийнятті нових законів або внесенні змін до допускається звуження змісту та обсягу існуючих чинних законів не прав і свобод. » v Пункт 39 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гарсіа Манібардо проти Іспанії» (Garcia Manibardo v. Spain), : «стаття 6 Конвенції не зобов'язує договірні держави створити апеляційні чи касаційні суди (див. , серед інших джерел, Делкорт проти Бельгії від 17 січня 1970 року народження, серія А №. 11, з 13 -15, § § 25 -26). Проте, якщо такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 повинні бути дотримані, зокрема шляхом забезпечення ефективного доступу до суду, так щоб позивачі могли отримати рішення, що стосується їх «цивільних прав і обов'язків» . v П. 3. 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11. 12. 07 N 11 рп/2007.

Вина у справах про порушення митних правил

V. Вина у справах про порушення митних правил Порушення митних правил (ст. 458 МК) ВИННІ Умисні Необережні Дії чи бездіяльність.

V. Вина у справах про порушення митних правил Вина виражається у формі (ст. 10, 11 КУп. АП): v Умислу - коли особа: Ø усвідомлювала протиправний характер своєї дії/бездіяльності Ø передбачала її шкідливі наслідки і Ø бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. v Необережності - коли особа: Ø передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або Ø не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

V. Вина у справах про порушення митних правил Стаття 472 МК: Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України Може бути вчинено як умисно, так і необережно

V. Вина у справах про порушення митних правил Стаття 483 МК: Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги або кількості, країни походження і т. д, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості Може бути вчинено лише умисно. Неможливо з необережності приховувати товар.

V. Вина у справах про порушення митних правил Стаття 484 МК: Зберігання, перевезення, придбання чи використання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю Може бути вчинено як умисно, так і необережно.

V. Вина у справах про порушення митних правил Стаття 485 МК: Заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей … та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги Може бути вчинено лише умисно. Неможливо з необережності, оскільки наявність мети особи на звільнення від платежів означає, що така особа бажала настання наслідків.

V. Вина у справах про порушення митних правил Тобто, для притягнення особи до відповідальності за статтями 483, 485 МК необхідно довести, що дії особи були умисними тобто що особа: Ø усвідомлювала протиправний характер своєї дії/бездіяльності Ø передбачала її шкідливі наслідки і Ø бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

ІV. Вина у справах про порушення митних правил Вина повинна доводитись, а не навпаки, особа доводити свою невинуватість (стаття 489 МК, стаття 129 Конституції України). Проте, на практиці, під час розгляду справ про порушення митних правил у більшості випадків суди/органи доходів і зборів просто не з’ясовують факту наявності/відсутності вини особи у порушенні митних правил або ж автоматично ототожнюють саму дію особи з виною у її вчиненні.

V. Вина у справах про порушення митних правил Які докази можуть доводити умисел особи на порушення митних правил? Мотив і мета конкретної особи як докази її психічного ставлення до вчинюваної дії!

V. Вина у справах про порушення митних правил Які можуть бути мета та мотив у діях директора чи особи, що декларує товар умов, коли: § директор чи особа, що декларує товар є найманими працівниками, які, як правило, не є власниками підприємства; § такі особи отримують заробітну плату, яка не залежить від кількості сплачених підприємством митних платежів; § заробітна плата директора, чи особи, що декларує товар, як правило, не залежать від розміру чистого прибутку (кінцевого результату його діяльності після сплати, в тому числі, митних платежів).

V. Вина у справах про порушення митних правил А як з'ясовують питання вини окремі суди? Солом’янський районний суд м. Києва (як остання інстанція) вказав (Постанова від 20. 09. 2013 р. у справі № 2 -а-515/13) встановив прямий умисел особи у вчиненні порушення за ст. 485 МК (стосовно неправильного визначення коду УКТ ЗЕД) лише з тих підстав така особа попередньо не звернулась за визначенням коду УКТЗЕД товару до митних органів. По аналогії, не подали декларацію для заповнення податковому органу – вина в ухиленні від сплати податків доведена?

V. Вина у справах про порушення митних правил У Постанові Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30. 06. 2013 р. у справі № 2 -а/159/111/13 суд вказав: «В діях позивача дійсно вбачаються ознаки порушення митних правил, відповідальність за яке передбачено ст. 485 МК України. Так, позивач не заперечив, що після складення протоколу, в той же день, до прийняття оскаржуваної постанови ним були сплачені донараховані митні платежі. Таку свою поведінку позивач пояснив в судовому засіданні тим, що не бажав затримки розмитнення товару, а тому був з мушений погодитись на сплату цих платежів. В той же час суд розцінює таку поведінку позивача після складання протоколу про порушення митних правил як фактичне визнання ним факту порушення митних правил…» Тобто, суд розцінив сплату митних платежів у більшому обсязі з метою уникнення затримки товару як визнання особою вини у порушенні митних правил.

Помилка в митній декларації. Чи можна уникнути відповідальності?

VІ. Помилка в митній декларації Помилка при декларуванні як підстава для звільнення Стаття 460 MК: « 1. … допущення у митній декларації помилок, які [1] не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання …, якщо такі [2] помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), [3] не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом. » Дублюється в ст. 268 МК.

VІ. Помилка в митній декларації Три умови для звільнення § недостовірні дані зазначено в декларації внаслідок помилки; § така помилка не призвела до: ü неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру; чи ü до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання ЗЕД; § такі помилки не допускаються систематично (тобто більше двох разів протягом місяця, як це визначено у ст. 268 МК).

VІ. Помилка в митній декларації Що таке помилка? § Поняття «помилка» ані в Митному кодексі, ані в іншому законодавстві не визначено; § Словник (тільки застосовне): 1. Неправильність у підрахунках, написанні слова і т. ін. 2. Неправильність у вчинках, діях і т. ін. // Неправильна думка, хибне уявлення про когось, щось; § Це поняття охоплює арифметичні і орфографічні помилки, а також хибні уявлення про когось або щось; § Варто підготувати документальні підтвердження того, що сталася помилка (наприклад, супровідні документи, надані постачальником, в яких зазначена неправильна вага).

VІ. Помилка в митній декларації Коли помилка не призвела до неправомірного звільнення чи заниження розміру митних платежів? § використана доконана форма дієслова «призводити» , а тому помилка виявлена під час митного оформлення ще не призвела до незаконного звільнення від митних платежів чи до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання; § вірогідний підхід митників: помилка є такою, що призвела до зменшення розміру митних платежів з дати їх нарахування тобто подання митної декларації; § за такого підходу звільнення поширюється лише на випадки помилок, що не впливають на розмір митних платежів.

VІ. Помилка в митній декларації Коли помилка не призвела до неправомірного звільнення чи заниження розміру митних платежів? § Критика такого підходу: ü за такої вузької сфери звільнення взагалі непотрібне! ü у випадку систематичних помилок, що не впливають на розмір платежів, відповідальність занадто сувора; § Тому звільнення має поширюватися на випадки, коли не було факту недоплати митних платежів, хоча задекларовано менший розмір митних платежів; § Крапка буде поставлена судовою практикою, яка ще на етапі формування.

Складний випадок класифікації як підстава для незастосування відповідальності

VIІ. Cкладний випадок класифікації Що таке складний випадок класифікації? § Стаття 69 МК: « 5. <…>випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. » § Митники передали товар до відділу митних платежів та/або направили товар на експертизу = складний випадок класифікації;

VIІ. Cкладний випадок класифікації Незастосування санкцій у складному випадку класифікації Стаття 69 МК: « 6. <…> Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів … у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються … виключно у разі, якщо прийняте … рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, … що суттєво вплинуло на характер цього рішення. »

VIІ. Cкладний випадок класифікації Незастосування санкцій у складному випадку класифікації (продовження) § Санкції у «складному випадку класифікації» застосовуються виключно, якщо: ü митний орган прийняв рішення про класифікацію товарів; ü таке рішення прийняте на підставі поданих недостовірних документів, інформації та/або внаслідок ненадання всієї необхідної та суттєвої інформації. § Яке рішення може бути прийняте на підставі недостовірних документів? За буквального прочитання санкції застосовуються тільки тоді, коли декларант ввів в оману митний орган, в результаті чого прийнято хибне рішення.

VII. Cкладний випадок класифікації Незастосування санкцій у складному випадку класифікації (продовження) § Позиція митників (виходячи з практичного досвіду): мається на увазі рішення, яким встановлено інший код, якщо декларантом подавалися документи з недостовірною інформацією. § Постанова Солом'янського районний суд м. Києва: «<…> Тому твердження позивача … про те, що питання класифікації є складним і відповідно він не має нести відповідальність за порушення митних правил є хибним, оскільки він надав митному органу саме документи, що містять недостовірні відомості щодо вмісту крохмалю (сертифікати, тощо). <…>»

Дякуємо за увагу!