Відносини між кредитором і позичальником виникають під час

Відносини між кредитором і позичальником виникають під час одержання, користування і повернення. Кредитор, позичальник, а також посередник є суб’єктами кредитних відносин. держава підприємства банки небанківські фінансовокредитні установи населення Об’єкти кредиту – грошові чи товарні цінності, затрати в грошових коштах чи виконані роботи та надані послуги.

Типи кредитних відносин банки підприємства організації товариствами

банки держава підприємства організації товариствами

банки населення підприємства організації між громадянами товариствами населення

держави банки населення окремі фірми зовнішньоекономічні

Форма – це зовнішній, найбільш загальний вияв предмета чи явища, який не розкриває його суті. Найбільш загальним проявом кредиту є форма позиченої вартості, що рухається між кредитором і позичальником, товарна (натурально-речова) і грошова. Тому і форми кредиту можуть бути лише дві: товарна і грошова

Форми кредиту: рівноправні і рівнозначні, внутрішньо пов’язані між собою і доповнюють одна одну. Відмінності полягають в сферах і обсягах застосування. У товарній формі кредиту виникають кредитні відносини між продавцями і покупцями: коли покупці одержують товари чи послуги з відстроченням платежу, чи відбувається продаж товарів і надання послуг населенню в кредит. Комерційний кредит виникає тоді, коли товаро виробник прагне продати товар, покупець хоче купити, але в даний момент коштів не має. Передача оформляється борговим зобов’язанням – векселем.

→ → Продаж товарів з розтрочкою платежу мета прискорення реалізації товарів, які є в достатній кількості та товарів більш повні задоволення потреб населення. Оренда майна (в т. ч. лізинг) Сфера товарної форми - незначна Надання речей чи приладів у прокат, погашення міждержавних боргів поставками товарів. Грошова форма – кредит надається і погашається у грошах Грошова форма: 1. Створює кожному, хто має вільні грошові ресурси, умови швидко їх капіталізувати. 2. Сприяє формуванню міжнародних ринків.

Форми кредиту – постійно розвиваються, змінюється об’єм на різних станах розвитку. В СРСР до кредитної реформи 1930 -32 рр. комерційний кредит. → переважав → Після кредитної реформи вирішальна роль належала банківському кредиту, який видається у грошовій формі → Нині в Україні комерційний кредит дедалі більше поширюється, що є реакцією на дорожнечу банківського кредиту.

Вид – це підрозділ, що об’єднує ряд предметів, явище за спільними ознаками і входить до складу загального розділу - роду Видова характеристика застосовується щодо внутрішньої структури об’єкта дослідження – кредиту і може застосовуватись багато критеріїв його класифікації і виділятись багато видів. Але всі вони вписуються в одну з двох форм кредиту.

I. Види кредиту: в залежності суб’єктів кредитних відносин від організації кредитних відносин (господарюючі структури) Міжгосподарський кредит - відносини, що виникають між окремими підприємствами, організаціями у процесі їх розрахункових взаємовідносин, також між підприємствами, організаціями і господарськими товариствами та органами галузевого управління - в процесі їх фінансових взаємовідносин. Він включає: Комерційний кредит Дебіторсько-кредиторську заборгованість (виникає між суб’єктами господарювання не на добровільних засадах, а ніби примусово) Причина: розрив у часі між передачею грошей та товару. Тимчасову фінансову допомогу, яку надають своїм підприємствам органи галузевого управління на засадах повернення.

Банківський кредит – одним або двома суб’єктами виступають банки Державний кредит - держава, що виступає суб’єктом і як правило позичальником держава Міжнародний кредит – суб’єктами є резиденти різних країн. Особистий (приватний) кредит – одним із суб’єктів є фізична особа.

II. Вид сфери економіки, у яку спрямовується позичена вартість: виробничий (для формування основного і оборотного капіталу) тобто на виробничі цілі. ; споживчий – на задоволення особистих потреб. III. За терміном: короткострокові (до 1 -го року); середньострокові (до 5 -ти років); довгострокові (від 5 -ти років). IV. За галузевою спрямованістю: кредити в промисловість; кредити в сільське господарство; кредити в будівництво, особливо житлове; в інші галузі.

V. За цільовим призначенням: кредит на формування виробничих запасів; кредит у витрати виробництва (сезонні витрати, на виготовлення продукції з тривалим циклом виробництва); на створення запасів готової продукції; пов’язані з виникненням тимчасових розривів у платежах. VI. За організаційно – правовими ознаками та умовами надання: Ø забезпечений і незабезпечений; Ø прямий і опосередкований; Ø строковий і посрочений, пролонгований; Øреальний, сумнівний, безнадійний.

VII. За порядком надання: ü прямий; ü непрямий (через посередника). VIII. За методом надання: однаразові; перманентні - оплачуються розрахункові документи: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, чеки, в межах втановленого договором ліміту кредитування; гарантійний – банк гарантує видати кредит клієнту в разі потреби протягом певного періоду у визначеному розмірі.

IX. За схемою надання: кредитна лінія; револьверні – автоматично поновлюються в межах кредитної угоди; контокорентний – на контокорентному рахунку здійснюються всі платежі клієнту в т. ч. і за рахунок кредиту в межах суми вказаної в кредитній угоді.

X. За формою залучення • двохсторонній • консорціумний (синдикатний) • паралельний (багатосторонній) XI. За забезпеченістю повернення q забезпечені q незабезпечені XII. За ступенем ризику стандартні з підвищеним ризиком XIII. За строками повернення § строкові § до запитання § пролонговані § прострочені

Принципи кредитування - це правила поведінки банків при проведенні кредитних операцій Принципи поверненості, строковості кредиту вимагають повернення позички в строки, передбачені кредитною угодою. Принципи забезпеченості - це відповідність між вартістю майна, що є заставою позички і заборгованістю та позичкою. Принцип платності - полягає в тому, що за користування позичкою клієнт сплачує банку, крім вартості основного боргу, додаткову суму у вигляді відсотків. Цільовий характер кредитування передбачає вкладання запозичених коштів в конкретні господарські процеси. Важливою умовою виникнення кредитної операції є надійність потенційного позичальника і прогнозування ризику неповернення кредиту.