Види з´єднання кісток Доцент Шипіцина Олександра В´ячеславівна Неперервні

Види з´єднання кісток Доцент Шипіцина Олександра В´ячеславівна

Неперервні з´єднання. Класифікація. 1. Неперервні з´єднання(сінартрози) – між кістками є прошарок тканини, щілина або порожнина між з´єднаними кістками відсутня. А) Фіброзні з´єднання (articulationes fibrosae): 1) зв´язки (ligamenta); 2) мембран (membranae); 3) шви (suturae): а) зубчатий(sutura serrata), б) лускатий(sutura squamosa), в) плоский (sutura plana); 4) вклинення(gomphosis); 5) тім´ячка (fonticuli). Б) Хрящові з´єднання (articulationes cartilagineae), сінхондрози(synchondrosis): 1) за будовою: гіалинові волокнисті 2) за часом існування: постійні тимчасові В) Кісткові з´єднання, сіностози (synostosis).

2. Напівсуглоби, симфізи (symphysis) – у них є невелика щілина в хрящовому або волокнистому прошарку між кістками, які з´єднуються. 3. Перервні, синовіальні з´єднання (articulationes synoviales), діартрози (diarthrosis), суглоби – характеризуються наявністю між кістками порожнини і синовіальної мембрани, яка вистилає з середини суглобову порожнину.

Тім´ячка-fonticulus Парні Клиновидний Сосковидний Непарні Передній Задній

Шви - sutura Sutura serrata seu dentata - зубчатий шов: Вінцевий Сагітальний Лямбдовидний

Лускатий шов – Sutura sguamosa Плоский шов – Sutura plana seu garmonica

Плоский шов – Sutura plana seu garmonica

Вклинення- gomphоsis

Молочні та зачатки постійних зубів

Зв´язки - ligamenta а) позакапсульні зв´язки, ligamenta extracapsularia; б) капсульні зв´язки, ligamenta capsularia; в) внутрішньокапсульні зв´язки, ligamenta intracapsularia;

мембрани (membranae)

Хрящові з´єднання (articulationes cartilagineae), сінхондрози (synchondrosis)

сінхондрози (synchondrosis) 1) за будовою: гіалінові, волокнисті; 2) за часом існування: постійні, тимчасові.

Напівсуглоби, симфізи (symphysis) – у них є невелика щілина в хрящовому або волокнистому прошарку між кістками.

Перервні, синовіальні з´єднання (articulationes synoviales) діартрози (diarthrosis), суглоби – характеризуються наявністю між кістками порожнини і синовіальної мембрани,яка вистилає з середини суглобову порожнину.

Основні елементи суглобів 1) суглобові поверхні кісток, facies articulares; 2) суглобовий хрящ, cartilago articularis; 3) суглобова капсула, capsula articularis; а) фіброзна мембрана, membrana fibrosa; б) синовіальна мембрана, membrana synovialis; 4) суглобова порожнина, cavum articulare; 5) синовіальна рідина, synovia.

Допоміжні елементи суглоба 1) суглобові диски, disci articulares; 2) суглобові мениски, menisci articulares; 3) суглобова губа, labrum articulare; 4) зв´язки, ligamenta: а) позакапсульні зв´язки, ligamenta extracapsularia; б) капсульні зв´язки, ligamenta capsularia; в) внутрішньокапсульні зв´язки, ligamenta intracapsularia; 5) синовіальні складки, plicae synoviales; 6) жирові складки, plicae adiposae; 7) синовіальні сумки, bursae synoviales; 8) сесамовидні кістки, ossa sesamoidea.

Класифікація суглобів За кількістю з´єднувальних поверхонь: 1. Простий суглоб, articulatio simplex, є тільки одна пара суглобових поверхонь. 2. Складний суглоб, articulatio composita, включає дві і більше пар суглобових поверхонь. За функціональною ознакою: 1. Комплексний суглоб, articulatio complexa – суглоб, порожнина якого повністю або частково розділена на дві частини суглобовим диском або мениском. 2. Комбіновані суглоби, articulationes combinatoriae – це анатомічно ізольовані суглоби, які завжди разом приймають участь у рухах.

Простий суглоб, articulatio simplex Це суглоб, в якому є тільки одна пара суглобових поверхонь

Складний суглоб, articulatio composita Це суглоб, який включає дві і більше пар суглобових поверхонь

Висково-нижньощелепний суглоб articulatio temporo-mandibularis 1. Комплексний суглоб, articulatio complexa – суглоб, порожнина якого повністю або частково розділена на дві частини суглобовим диском або мениском. 2. Комбіновані суглоби, articulationes combinatoriae – це анатомічно ізольовані суглоби, які завжди разом приймають участь у рухах.

По числу осей руху та формі суглобових поверхонь 1. Одноосні суглоби: 1) блоковидний суглоб, articulatio trochlearis; 2) циліндричний суглоб, articulatio trochoidea. 3) гвинтовидний суглоб, articulatio ginglymus. 2. Двухосні суглоби: 1) еліпсовидний суглоб, articulatio ellipsoidea; 2) сідловидний суглоб, articulatio sellaris; 3) виростковый суглоб, articulatio bicondylaris. 3. Багатоосні суглоби: 1) шаровидний суглоб, articulatio spheroidea; 2) чашовидний суглоб, articulatio cotylica; 3) плоский суглоб, articulatio plana.

блоковидний суглоб, ginglymus сідловидний суглоб, articulatio sellaris шаровидний суглоб, articulatio spheroidea

Осі і рухи-біомеханіка суглобів Сагітальна вісь – відведення (adductio) і приведення (abductio) Фронтальна вісь – сгинання (flexio) і розгинання (extensio) Вертикальна вісь – обертання (rotatio)

План описання суглоба: Назва суглоба – українською та латинською мовами Назва суглобових поверхонь (укр. та лат. мовами) Вид суглоба (простий, складний, комплексний комбінований) За формою суглобових поверхонь (кулястий, двовиростковий тощо) За кількістю осей рухів (одно-, дво, багатоосний) Біомеханіка суглоба (описання рухів у суглобах) Зв’язки суглоба Особливості суглоба (тільки для комплексних – диски, меніски тощо.

Череп новонародженого

Гематома у новонарождених (краніогематома) утворюється, як правило, при затяжних пологах і представляє собою накопичення крові під окістям черепа. При прохожденні дитини по пологових шляхах відбувається стиснення головки і утворення набряку м′ягких тканин – пологова пухлина. Це явище фізіологічне і швидко проходить. Ці два поняття не слід путати. При краніогематомі може знадобитись викачка крові, яка наповнює утво-рення. Інакше можлива оссифі-кація гематоми з деформацією чере-па. При розсмоктуванні великих ге-матом у новонародженого може з′явитись інтоксикація, жовтуха. Таких дітей обов′язково повинні спостерігати педіатр і консультувати невролог (на 12 день після народження).

У новонародженого голова великих розмірів і складає 1/4 довжини його тіла і має округлую форму. 2⁄3 складає мозковий відділ, а 1⁄3 - лицевий відділ. Шви черепа в грудному віці широкі, вони представлені прямими лініями, що добре помітно при прощупуванні голови.

Характерною особливістю черепа дітей грудного віку є наявність тім′ячків, які утворюються в ділянці з′єднання некількох кісток і представляють собою сполучнотканинні мембрани (перетинки). Є чотири тім′ячка: великий, малий, два бокових. Більшість дітей народжується з закритими бічними і малим тім′ячками.

Жінка мангбету штучно деформує череп новонародженій дитині

У дітей з різними порушеннями психічного розвитку форма черепа різна.Новонароджена дитина з дуже великою головою в результаті гідроцефалії. Відома також як «водянка головного мозку», збільшення черепа відбувається через тиск від лишньої рідини в порожнинах головного мозку.

Дитина народжується з зачатками молочних і постійних зубів, які прорізуються в певні строки. Як правило, зуби з′являються групами з проміжками в часі. На 5—6 му році життя починається заміна молочних зубів на постійні. Строки прорізування зубів не завжди однакові, навіть у дітей, що нормально розвиваються.

Співвідношення мозкового і лицевого черепа у дорослого и новонародженого різні. Лице новонародженої дитини коротке і широке. Співвідношення площі лицевого відділа до мозкового у новонародженого дорівнює 1:8, у двохрічної дитини - 1:6, у п′ятирічної -1:4, у десятирічної - 1:3, у дорослої жінки - 1:2,5, у дорослого чоловіка-1:2.

До тимчасових синхондрозів в черепі належать з’єднання клино-потиличний (synchondrosis spheno-оссіріtalis), клино-решітчастий (synchondrosis spheno-ethmoidalis), внутрішньопотиличний (synchondrosis intraoccipitalis) та ін.

Sutura serrata seu dentata - зубчатий шов: Вінцевий Сагітальний Лямбдовидний Лускатий шов – Sutura sguamosa Плоский шов – Sutura plana seu garmonica

Articulatio temporomandibularis, висково–нижньощелепний суглоб Суглобові поверхні: caput mandibulae, fossa mandibularis ossis temporalis. Форма: еліпсовидний,комплексний,комбінується з суглобом протилежної стороны. Осі і рухи: фронтальна – опускання і піднімання щелепи (рухи спочатку в нижньому, а потім у верхньому поверсі суглоба), вертикальна – бокові рухи (оберти навколо осі в нижньому поверсі суглоба на стороні поворота, ковзання в верхньому поверсі суглоба на протилежній стороні), рухи вздовж сагітальної осі вперед і назад (рухи в верхньому поверсі суглоба). Зв´язки: ligamentum laterale, ligamentum sphenomandibulare, ligamentum stylomandibulare. Додаткові елементи: discus articularis.

До числа особливостей будови черепа, які дозволяють відрізняти чоловічий череп від жіночого, відносяться: ступінь вираженості горбистостей і шорстхостей в місцях прикріплення м′язів; ступінь розвитку зовнішнього потиличного виступу і соскоподібних відростків; розвиток надбрівних дуг і надперенісся; характер носолобного кута; форма і характер будови очниць; ступінь виступу верхньої щелепи; форма і характер кутів нижньої щелепи; конфігурація склепіння черепа; наклон лоба та ін.

Articulatio atlantooccipitalis, атлантозпотилиний суглоб Суглобові поверхні: condylus occipitalis, facies articularis superior atlantis. Форма: еліпсовидний, комбінується з суглобом протилежної сторони. Осі і рухи: сагітальна – відведення і приведення (15-20°) (бокові рухи голови), фронтальна – сгинання (20°) і розгинання (30°) (кивальні рухи голови). Зв´язки: membrana atlantooccipitalis anterior, membrana atlantooccipitalis posterior

Хребтовий стовп Columna vertebralis Сруктурною одиницею є хребець vertebra (spondilos гр.)

Серединний та бічні атланто-осьові суглоби (articulatio atlantoaxialis mediana et lateralis) За формою медіальний суглоб цилiндричний. Рухи (обертання) в ньому вiдбуваються навколо вертикальної осi. Бічні атланто-осьові суглоби малорухомі, плоскі, функцiонують разом із серединним атланто-осьовим суглобом як обертовий комбiнований суглоб.

З´єднання вільних хребців Короткі з´єднання (сусідніх хребців) 1. Тіл (discus intervertebralis). 2. Дуг (lig. flava). 3. Відростків: а) остистих (ligg.interspinalia); б) поперечних (ligg. intertransversaria); в) суглобових (articulationes zygapophysiales). Довгі з´єднання (вздовж хребтового стовба) 1. Ligamentum longitudinale anterius. 2. Ligamentum longitudinale posterius. 3. Ligamentum supraspinale. 4. Ligamentum nuchae.

З´єднання крижака і куприка 1.Symphysis sacrococcygea. 2. Syndesmosis sacrococcygeus. 3. Lig. sacrococcygeum laterale. 4. Lig. sacrococcygeum ventrale. 5. Lig.sacrococcygeum dorsale superficiale. 6. Lig.sacrococcygeum dorsale profundum

Хребет складає біля 40% загальної довжини тіла і має чотири вигини в сагітальній площині . Два із них обернуті опуклістю вперед (шийний і поперековий лордози) і два - назад (грудний і крижово-куприкові кіфози). Лордози і кіфози врівноважують один одного і забезпечують загальний вертикальний напрямок поздовжньої осі хребта. Вигини обумовлені силою тяжіння, тонусом м′язів і деякою клиноподібністю міжхребцевих дисків (в ділянці лордозів вони товще в передній, а в ділянці кіфозів - в задній частині). Лордози представляють собою специфічні особливості хребта людини, зв′язані з вертикальним положенням тіла. Вони трохи змінються в залежності від тонуса мускулатури, ступеню і наповнення шлунку, осанки и т. д.

Зміни в будові міжхребцевих дисків

Викривлення хребта в сторону - сколіоз, нерідко розвивається у школярів, - пов′язаний із віковими особливостями тіл хребців і міжхребцевих дисків (іх піддатливістю до деформації) і слабкістю м′язів спини. Сколіоз спостерігається при недотриманні гігієнічних норм, що відносяться до висоти парт, силі і рівномірності освітлення класів, індивідуальним зоровим і слуховим особливостям унів і т. п.

Довгі з´єднання (вздовж хребтового стовба) 1. Ligamentum longitudinale anterius. 2. Ligamentum longitudinale posterius. 3. Ligamentum supraspinale. 4. Ligamentum nuchae.

Cпіввідношення ребер до хребця і грудини Суглоб головки ребра (articulatio capitis costae) Реброво-поперечний суглоб (articulatio costotransversaria) Груднинно-реброві суглоби (articula-tiones sternocostales)

Грудна клітка - природній щит, що закриває розташовані під ним життєво важливі структури – серце, легені і крупні судинні стобури, які необхідно оберігати від різних травм і пошкоджень. В цьому плані як єдине ціле працюють ребра, хребет, грудина, суглоби, синхондрози, зв'язкувий апарат, м‘язовий каркас і діафрагма.

Форму грудної клітки зрівнюють із конусом, із зрізаним верхнім кінцем і косо зрізаною основою, повернутою до низу. Сагіттальний розмір грудної клітки завжди менше поперечного.

У новонароджених зберігаються сліди схожості з філогенетично первинною формою. Навіть у школярів молодших класів ще помітно більше, ніж у дорослих, округлість грудної клітки і менший нахил ребер. В цьому полягає одна з причин того, що діти дихають менш глибоко, але більш часто. У дітей з погано развинутою м′язовою системою і слабкими легенями часто зустрічається сплощена грудна клітка, яка знаходиться як би в спавшомуся стані.

Нормостенічний тип Астенічний тип Гіперстенічний тип

Одним із частих варіантівдеформації є воронкоподібна грудна клітка («грудь сапожника»), супроводжується функціональними порушеннями зі сторони серцевосудинної і дихальної систем. Килеподібна, «куриная» грудь – це виступання вперед грудини разом з прикріпленими до неї реберними хрящами (з однієї або двох сторін). Представляє собою лише косметичну проблему.

У старих людей в результаті ослаблення мускулатури, які розгинають тулуб, посилюється кіфоз грудного відділа хребта. Грудна клітка стає коротшою і опускається: передньозадній розмір збільшується , а поперечний зменшується; менше стає кривизна ребер, і вони приймають більш косе положення. Всі ці зміни, а також звапненіння реберних хрящів обмежують об′єм рухів грудної клітки: різниця в її обхваті при максимальному вдосі і видоху у старих людей 5 см, а у молодих - людей - до 10 см

З´єднання крижака і куприка (у співставленні із з´єднаннями вільних хребців) З´єднання вільних хребців 1. Discus intervertebralis. 2. Articulatio zygapophysialis. 3. Lig. intertransversarium. 4. Lig. longitudinale anterius. 5. Lig. flava et supraspinale. 6. Lig. longitudinale posterius. З´єднання крижака і куприка 1.Symphysis sacrococcygea. 2. Syndesmosis sacrococcygeus. 3. Lig. sacrococcygeum laterale. 4. Lig. sacrococcygeum ventrale. 5. Lig.sacrococcygeum dorsale superficiale. 6. Lig.sacrococcygeum dorsale profundum.