Види політичної влади та її характеристика Студентка групи

Види політичної влади та її характеристика Студентка групи П-141 Ковтун Дар’ї

Політична влада • Політична влада — реальна здатність соціальної спільноти, індивіда до виявлення своєї волі у політиці на основі осмисленого політичного інтересу і сформованих політичних потреб.

Особливості політичної влади: • Здатність, готовність суб'єкта влади виявити політичну волю. • Охоплення всього політичного простору взаємодією різних політичних суб'єктів. • Наявність політичних організацій, через які суб'єкт політичного волевиявлення здійснює політичну діяльність.

• Осмислення політичного інтересу і політичних потреб. • Забезпечення соціального панування в суспільстві суб'єкта політичної влади. • Різноманітність ресурсів

Політична влада має різноманітні форми виявлення, серед них — державна і партійна влади, влада громадських організацій та інформаційна влада (ЗМІ як четверта влада). Головним знаряддям політичної влади є державна влада.

Державна влада — це така форма суспільної влади, яка виражає волю економічно і політично панівної спільноти і спирається на спеціальний апарат примусу, має монопольне право видавати закони й інші розпорядження, обов'язкові для всього населення.

ознаки державної влади • публічний характер; • суверенність влади, тобто в сфері державних справ вона має верховенство, самостійність й незалежність стосовно якої небудь іншої влади як усередині держави , так і за її межами; • здійснюється на постійній основі спеціальним апаратом влади (державним апаратом);

Партійна система — це частина (підсистема) політичної системи, яка в свою чергу є певною єдністю політичних інститутів, політичних норм, політичної свідомості (ідеології та психології), політичних відносин (режиму функціонування, зв'язків політичних інститутів між собою та з зовнішнім середовищем політичної системи), а у вузькому, суто інституційному розумінні — систему політичних інститутів, що беруть

Під інформаційною владою розумітимемо здатність власни ків інформації шляхом отримання, селекції, тлумачення, компону вання та розповсюдження інформації впливати на формування суспільної свідомості, спонукати суб’єктів політики та економіки до дій у заданому напрямі.

Інформаційна влада може реалізовуватися через спеціалізо вані засоби передавання інформації, які забезпечують єдність волі, цілісність і цілеспрямованість дій великої кількості людей.

• Відомий політолог і економіст Б. Гаврилишин вважає, що на сучасному етапі існує три види влади: • 1. Влада типу противаги. Така влада ґрунтується на індивідуалістсько конкуренційних цінностях та існує в країнах, де такі цінності переважають (англомовних).

Характерними ознаками цього виду владної організації є: • а) існування правлячої групи й опозиції (противаги), що постійно конкурує з нею (еліта і контреліта); • б) розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову; • в) побудова владних інституцій за принципом контролю та рівноваги; • г) наявність періодичних виборів; • д) прийняття рішень згідно з принципом

2. Колегіальна влада (співпраця при владі). Характеризується такими рисами: • • • а) поділ влади без утворення опозиції; б) колегіальність у прийнятті рішень; в) децентралізація влади; г) високий рівень консенсусу (згоди); д) використання засобів прямої демократії (наприклад, у Швейцарії, Японії).

• 3. Унітарна ( недиференційована, диктатура, неподільна, інтегральна) влада, для якої характерні такі риси: а) концентрація влади в одних руках; б) відсутність легальної опозиції або противаги. Унітарна влада функціонує за принципом правління меншості та завжди має ідеологічне виправдання. Відібрати і передати владу іншим можна лише за допомогою революції чи державного перевороту. Унітарна влада виправдана лише під час воєн, економічних труднощів, тобто у критичних ситуаціях.