Відділення соціальної допомоги вдома Наш девіз Коли

Відділення соціальної допомоги вдома

Наш девіз: Коли допомагаєш людям- про себе не думаєш…

Питань та проблем безліч, Але ми свою роботу любимо

Опікуватись проблемами людей-почесна місія тому, і росте значимість роботи соціального робітника

n Негромкая у нас работа. Зато у нас душа открыта Для тех, кому нужна забота, Для тех, кому нужна защита.

Коли приходить старість, а з нею – хвороби, неміч, іноді навіть самотність, виникає потреба у сторонній допомозі. Людина похилого віку з різних причин може залишитися сам на сам з цими проблемами. Іноді навіть ті люди, що мають дітей, потребують допомоги. Може, діти вже також немолоді чи є інвалідами, або проживають за межами міста, області та навіть за межами країни. У такому випадку на допомогу приходять соціальні робітники відділення соціальної допомоги вдома комунального закладу “Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Южноукраїнська

Відділення соціальної допомоги вдома працює вже майже 24 роки. За цей час багато южноукраїнців скористалися послугами соціальних робітниць, які стають для одиноких стареньких помічницями і ангелами -охоронцями. І це не просто красиві слова. Коли пенсіонер чи інвалід раптом стає безпомічним і увесь світ його зводиться до чотирьох стін, то людина, яка оточує його турботою та увагою, розраджує у хвилини самотності, приносить гарний настрій, справді стає добрим ангелом. У відділенні деякі громадяни одержують послуги уже двадцять років поспіль. Багато з них довгий час одержують послуги від одного і того ж соціального робітника.

Соціальний робітник - це професія поліфункціональна n По-перше, це домашня помічниця

И всем стараемся помочь Кому квартиру уберем Или покушать приготовим.

Поможет, сделает, накормит, Обует, вымоет, согреет, Всех одиноких пожалеет, Теплом, заботой дом наполнит

В руках – две полных сумочки – Продукты с рынка стареньким везу

Ну, вот, пришла к бабулечке, Ей отдала я сумочки, И за ее жилье бегу платить:

n По-друге, це психолог, оскільки треба вислухати все, що накопичилося у самотньої людини, розрадити, порадити, змінити настрій, вдихнути в людину оптимізм, допомогти зосередитися на позитивному

n По-третє, це перша домедична і часто зовсім немедична допомога

n По-четверте, це посередник між людиною у замкненому просторі і установами міста, зрештою зв’язок зі світом за вікном

n Тому у цій професії на довгі роки залишаються лише по-справжньому чуйні, милосердні, співчутливі, віддані людям. Не дарма колись жінок цієї професії називали сестрами милосердя. Вони справді мають великі і щирі серця. Їх підопічні мають більше від них уваги і турботи, ніж від родини.

Наш соціальний робітник Власова Олена має стаж роботи 22 -роки Саме це і говорить про відданість професії

Ось вони n Власова Олена Олександрівна (22 роки), Морозіхіна Тетяна Вікторівна (14 років), Костенко Галина Йосипівна (13 років), Маркіна Наталя Михайлівна (13 років), Коваленко Ольга Андріївна (12 років), Шевцова Тетяна Євгеніївна (11 років), Матвійчук Галина Іванівна (8 років ), Сафронова Олена Вікторівна (6 років), Салига Світлана Володимирівна (4 роки), і наймолодші соціальні робітники Спотар Людмила Миколаївна (3 роки), Кардаільська Людмила Миколаївна (3 роки), Загоруйко Тетяна Валеріївна(6 місяців)

n Моя работа — свыше благодать Позволит сердце ближнему отдать Позволит каждому помочь и трудности все превозмочь. Хочу, чтоб люди жили лучше на земле И пусть на это сил даст Боже мне