ВИДАТНІ БІОЛОГИ Антоні вон Левенгук 1632 1723

ВИДАТНІ БІОЛОГИ

Антоні вон Левенгук (1632— 1723) - видатний натураліст. Сконструював збільшувальні оптичні прилади (збільшення до 300 разів), завдяки чому відкрив будову крові, вперше побачив сперматозоїди, м’язові волокна. Першовідкричач світу мікроорганізмів.

Лінней Карл (1707 - 1778) шведський натураліст, створив першу систему рослинного і тваринного світу, дав назви сотням рослин і тварин за принципом двох латинських назв для кожного виду.

Шванн Теодор (1810 -1882). Німецький фізіолог та гістолог. Засновник, разом з Т. Шлейденом, клітинної теорії – комплексу уявлень про клітинну будову рослинних і тваринних організмів

• Дарвін Чарлз (1809 -1882). Створив теорію еволюції видів. Це вплинуло на більшість природничих наук, в яких почали розвиватися еволюційні напрямки (еволюційна анатомія, палеонтологія та ін. )

Пасте р Луї (1822 - 1895). Французький мікробіолог, хімік. Відкрив мікробіологічні причини бродіння, багатьох хвроб людини. Засновник імунології. Розробив технологію пастеризації.

Геккель Ернст (1834 - 1919) Німецький природознавець. Розвивав ідеї дарвінізму в зоології та антропології, а також еволюції людського виду. Висунув гіпотезу про існування проміжних форм між людиною та мавпою. Розробив теорію походження багатоклітинних організмів, сформулював біогенетичний закон, побудував перше дерево виникнення царства тварин.

• Мендель Грегор Іоганн (1822 - 1884). Біолог, який відкрив закони спадковості гібридних потомків у рослин ( «закони Менделя» ) і дав початок генетиці. Його праці зацікавили біологів лише через багато років після його смерті.

• Томас Хант Морган (1866 1945). Американський генетик, що заснував хромосомну теорію спадковості і пояснив закономірності спадковості на рівні клітини, за що отримав Нобелівську премію.

Фішер Эміль Герман (1852 1919) Німецький біохімік, сформулював основні положення пептидної теорії будови білків. За дослідження сахаридів та синтезу глюкози отримав Нобелівську премію.

Сеченов Іван Михайлович (1829 - 1905). Засновник фізіологічної наукової школи. Досліджував дихальні функції крові, перенесення вуглекислого газу гемоглобіном Брав участь у конструюванні дихального апарату. Досліджував фізіологію праці.

Павлов Іван Петрович (1849 – 1936). Фізіолог, творець вчення про вищу нервову діяльність. Найбільші відкриття – в галузі фізіології кровообігу, травлення. Відкриття методу умовних рефлексів – методу вивчення функцйій головного мозку

Вавилов Микола Іванович (1887 -1943). Генетик, рослинознавець, засновник вчення про біологічні основи селекції, центри походження та різноманітності культурних рослин. Досліджував походження культурних рослин. Відстоював важливе значення генетики у селекції культурних видів.

Меллер Герман Джозефа (1890 -1967) американський біолог, генетик. Дослідив хромосомну спадковість плодової мушки дрозофіли. Отримав Нобелівську премію за експериментальне доведення можливості мутації під дією рентгенівських променів.

Кун Ріхард (1900 -1967). Австрійський біохімік. Отримав Нобелівську премію за роботи стосовно вітамінів і каротиноїдів.

Ф. Крік Дж. Уотсон Уо тсон Джеймс Дью ї (1928). Американський біолог. Разом з Френсісом Кріком та Морісом Уїлкінсом відкрив структуру молекули ДНК, за що отримав Нобелівську премію. Вони ж відкрили властивості генетичного коду. Дж. Уотсон керує проектом «Геном людини» .

ВИДАТНІ БІОЛОГИ УКРАЇНИ

ПИРОГОВ Микола Іванович (1810 - 1881). Хірург і анатом.

КАЩЕНКО Микола Феофанович (1855 - 1935) Ембріолог, селекціонер. Основні дослідження пов'язані з вивченням проблем ембріології хребетних тварин і людини, гістології, мікроскопічної техніки, акліматизації та селекції рослин.

• ВОЛКОВИЧ Микола Маркіянович (1858 - 1928) Учений-хірург. Одним із перших в Україні опанував методику проведення найскладніших хірургічних операцій.

• ВЕРНАДСЬКИЙ Володимир Іванович (1863 - 1945) Засновник в Україні геохімії, біогеохімії та радіогеології. Творець всесвітньо відомого вчення про ноосферу. Автор низки праць про біосферу.

• ЗАБОЛОТНИЙ Данило Кирилович (1866 - 1929) Мікробіолог, епідеміолог, один із засновників епідеміологічної школи. Основні напрямки досліджень пов'язані з вивченням чуми, холери, інших інфекційних захворювань, вивчав ефективність щеплення.

• СТРАЖЕСКО Микола Дмитрович (1876 - 1952) Засновник однієї з провідних терапевтичних шкіл. Основні дослідження пов'язані з проблемами фізіології та патології травлення, недостатності кровообігу, хронічної інфекції, алергії ревматизму та туберкульозу.

• БОГОМОЛЕЦЬ Олександрович (1881 - 1946) Патофізіолог: проблеми патологічної фізіології, ендокринології, обміну речовин, імунології, алергології, патології кровообігу, патогенезу шоку, механізму старіння організму.

• ШМАЛЬГАУЗЕН Іванович (1884 - 1963) Учений-зоолог, основні дослідження пов'язані з питаннями еволюції тіла тварин, експериментальної зоології, вивченням закономірностей росту тварин.

• ПАЛЛАДІН Олександр Володимирович (1885 - 1972) Біохімік: біохімія нервової системи та м'язової діяльності. Першим розпочав біохімічні дослідження вітамінів (1919).