ВЕЗ та офшорні зони
ВЕЗ це регіон, частина національної території зі спеціальними пільговим зовнішньоторговельним, митним, інвестиційним, валютно-фінансовим та податковим режимами, що заохочують господарську (виробничо-комерційну, підприємницьку) діяльність іноземних учасників, приваблення зовнішніх інвестицій та провідних заруб технологій.
Економічна ціль ВЕЗ передбачає активізацію та розширення зовнішньоторговельної діяльності; залучення вітчизняного та іноземного капіталу; підвищення конкурентоспроможності нац виробництва та його ек ефективності; збільшення експорту та раціоналізація імпорту; збільшення надходжень до бюджету країни.
Соціальна ціль ВЕЗ створення нових робочих місць, зростання зайнятості населення; підвищення кваліфікаційного рівня робітників із використанням світового досвіду; підвищення добробуту та рівня життя населення; прискорення розвитку соціальної та побутової інфраструктури.
Виробнича та науково-технічна цілі ВЕЗ притік іноземної та вітчизняної техніки та технологій; прискорення впровадження результатів НДДКР; концентрація науковотехнічних кадрів та матеріально-фінансових ресурсів на пріоритетних спрямуваннях; більше використання наявних потужностей, зокрема конверсійних; розвиток виробничотранспортної інфраструктури.
На сучасному етапі велике значення набуває інноваційно-технологічне спрямування ВЕЗ. Нараховується близько 3000 ВЕЗ, з яких 1600 знаходяться у країнах, що розвиваються. Кількість зайнятих (за ООН) в ВЕЗ перевищила 3, 5 млн чол, зовнішньоторговельний оборот склав 1, 5 трлн дол США
ВЕЗ відділені від країни і адміністративно (спеціальним, перепускним) та економічно митним, податковофінансовим режимами. Цей признак ВЕЗ обгворено в офіційному їх визначенні, що затверджено в офіційних документах Кіотської конвенції 1973 р.
ТИПИ ВЕЗ (за рівнем та напрямком задач) складські та транзитні зони, вільні порти; промислові та експортні; науково-технологічні зони, технополіси та технопарки, інноваційні центри; техніко-впроваджувальні комплексні, багатопрофільні ВЕЗ
ТИПИ ВЕЗ (за розміром території) точкові (фірма, склад, термінал); територіально-масштабні (промисловоекспортні та промислово-виробничі зони, технопарки); особливо великі (регіональні).
ТИПИ ВЕЗ (за напрямом та сферою господарської спеціалізації) галузеві підприємства, галузевого профілю; секторального (добича, обробка, послуги); функціонального (банківська, комерційна діяльність, туристськорекреаційні).
ТИПИ ВЕЗ (по кількості сторін-учасниць та особливостям розташування) міжнародні, прикордонні
Історично першими видами торговельно-складські зони. ВЕЗ були У безмитних торговельно-складських зонах (БТСЗ) імпорторвані товари можуть складуватись, куплятись та продаватись, частково перероблюватись без оплати мит та податкових зборів. (Ірландія 1950 -ті р)
США 1930 -ті рр. – зони зовнішньої торгівлі. Угорщина, бувша Югославія, Болгарія – вільні безмитні зони, де разом із складськими комерційними операціями допускаються поліпшення та модернізація товару, надання страхових та банківських послуг без плати мита та ПДВ, організація торгів та виставок. Як різновид, duty free (зони безмитної роздрібної торгівлі) – в аеропортах та портах
Вільні порти (митні вільні зони) – крім перерахованих операцій здійснюються завантаженнярозвантаження суден, розміщення товарів та території та біржових складах, а також обслуговування та ремонт судів. Бразілія – «МАНАУС» 3, 6 км 2
Вільні зони, орієнтовані лише на комерційну, зовнішньоторговельну діяльність, транзитні товарні операції, не прижились через лімітованість функціональності. Необхідні елементи виробничого характеру.
В розвинених країнах та НІКах вільні торговельно-складські зони → вільні промислові зони, експортно-виробничі зони промислово-виробничі зони →
Вільні економічні промислові зони: зони спільного підприємництва (Болгарія, Угорщина), підприємницькі зони (Англія), зони вільного підприємництва (США), спеціальні економічні зони (КНР), спец підприємства, що обслуговують зн ринки, із податковими пільгами, (прикордонні райони Мексики)
Переваги ВЕПЗ: 1. взаємодія руху товарів та послуг між країнами з міжнародним рухом ФВ, що забезпечує формування більш ефективних, тісних та стійких ек. зв’язків. 2. Зовнішній інвестор отримує додаткові переваги через пільговий зовнішньоторговельний, митний, податково-фінансовий режим.
Переваги ВЕПЗ: 3. Іноземний учасник отримує можливість апробувати та реально оцінити умови та можливості своєї діяльності в даній країні. 4. Інвестор обмежується лише вкладанням в цільовий проект (технологія, машини, обладнання, сировина), а будівлі, комунікації надаються приймаючою стороною.
Переваги ВЕПЗ: 5. Забезпечує можливістю отримання додаткової дешевої робочої сили необхідної кваліфікації 6. Суттєво спрощується розв'язок процедурних, адміністративних питань 7. Пільги по інвестиційних умовах (організація та припинення діяльності, репатріація прибутку) набагато вище, ніж за межами зони
Задля отримання додаткових партнерів, передбачається впровадження заохочувальної податкової та фінансової політики по наданню різних пільг: Малайзія – повне звільнення від податків від 2 до 5 років Республіка Корея – 5 р. повністю, а наступні 3 роки 50% звичайної ставки Шрі-Ланка – від 2 до 10 без податків в залежності від кількості роб місць та рівня задіяних технологій
ВЕПЗ в країнах, що розвиваються, та з транзитивною економікою Додаткові пільги: - Скасування мит та зборів на комплектуючі, що ввозяться для підприємств реального сектору - Вирахування з доходу, що обкладається податками, сум на витрати на НДДКР та підготовку кадрів
- свобода отримання валютного кредиту, у тому числі під низькі% - допуск оберту іноземної валюти - Прискорена амортизація основного капіталу - Зниження орендної плати за землю та найм приміщення - Пільгові транспортні тарифи - Часто звільнення від експортних мит, від податків на дохід робітників.
Згідно з UNIDO галузі обробної промисловості поділяються на: 1. Група – складальні виробництва (радіоелектроніка, механіка, комп'ютерна техніка)– найбільші пільги 2. Група – текстильне швацьке вир-во 3. Група – вир-во добувних галузей, що перероблюють місцеву сировину.
1+2 = 30% підприємств, 55 -60% зайнятих (Малайзія, Гонконг, Корея, Сінгапур, Тайвань, Гаїті, Мексика, Сальвадор) 2 = 20% підприємств 15 -20% зайнятих
Витрати на створення 1 км 2 території ВЕЗ коштує 25 -5 - млн дол США та потребує витрат на підтримання інфраструктури у розмірі 4 млн дол США на кожний вкладений долар іноземних інвестицій Світовий банк дає пільгові кредити на розвиток таких зон Приклад ЕПЗ «МАСАН» (1970 р. Республіка Корея)
Сучасна тенденція НТЗ 1. Дослідницький парк – ВЕЗ, де нова нт розробка здійснюється до стадії технічного прототипу на основі обєднання промислових фірм НДДКЗ з пріоритетним статусом (Бостон) 2. Науковий парк - «Силіконова долина» , «Майкрософт» , «Інтел» 3. Інноваційний центр – невеличка НТЗ, де розташов фірма, що займається розробкою та впровадженням нових технологій (Зеленоград, Дубна, Обнинск)
Сучасні тренди ВЕЗ • Сервісні ВЕЗ – банківське та страхове обслуговування по пільгових тарифах; надання послуг відпочинку та туризму. В цих зонах знаходяться фінансові інституції, що обслуговують діяльність структур зони. • Офшорні зони – спеціальна юрисдикція реєстрації та функціонування іноземних компаній на пільгових податкових умовах, але забороняють будь-яку виробничу діяльність • Комплексні зони (поєднують функціональність зон - КИТАЙ)
Офшорні фінансові центри Офшор (англ off-shore) – термін, що застосовується для позначення специфічних світових фінансових центрів, а також деяких видів банківських операцій. Виникають у країнах з 0 або пільговим оподаткуванням, де стягується лише фіксований щорічний збір.
Переваги банків в офшорах • Доступ на міжнародні ринки для залучення і розміщення ресурсів у обхід обмежень, установлених національним законодавством; • Пільговий режим оподаткування прибутку • Можливість використати кредити офшорних банків для мінімізації оподаткування у країнах з високими ставками податку на прибуток • Нараховані й виплачені % по депозитах не підлягають оподаткуванню • Економія при створенні та підтримці діяльності.
Вимоги до офшорних центрів • Доходи нерезидентів не оподатковуються • Не оподатковуються джерела доходу, що розподіляються • Немає валютних обмежень на операції банків • Витрати на реєстрацію і поточне обслуговування банку є прийнятним • Є можливість проведення широкого кола операцій через повноцінні банківські установи
Пояснення Офшорна компанія – проміжна ланка між українською компанією та іноземним партнером. В угодах використовується реінвойсінг – заниження чи завищення вартості товару. При експорті офшорна компанія купує товар, що експортується, за найнижчу ціну, а потім перепродає цей товар кінцевому покупцю по ринковій ціні, залишаючи в себе неоподаткований прибуток. Товар фізично переміщується напряму від продавця покупцю, а всі фінансові потоки проходять через рахунок офшорної компанії.
Пояснення При імпорті товарів через офшорну компанію можна завищити ціни імпортованого в Україну товару і таким чином зменшити прибуток української компанії. Або навпаки, для товарів з високим митом заявлену ціну можна занизити. При веденні ділових операцій з іноземними партнерами велике значення має оперативний рух грошових засобів. За умов існуючої системи валютного та банківського контролю в Україні, цю оперативність важко забезпечити. Проблема вирішується, якщо для строкових платежів використовувати іноземний банківський рахунок офшорної компанії.