Скачать презентацию Веселка Історія відкриття Персидський астроном Дін Скачать презентацию Веселка Історія відкриття Персидський астроном Дін

Веселка.ppt

  • Количество слайдов: 10

Веселка Веселка

Історія відкриття • Персидський астроном Дін аль-Шіразі (1236 -1311) був першим, хто дав достатньо Історія відкриття • Персидський астроном Дін аль-Шіразі (1236 -1311) був першим, хто дав достатньо точне пояснення природи веселки

 • Загальна фізична картина веселки була описана в 1611 році Марком Антонієм де • Загальна фізична картина веселки була описана в 1611 році Марком Антонієм де Домінісом. • В результаті спостережень він прийшов до висновку, що веселка отримується в результаті відбивання від внутрішньої поверхні краплі дощу і подвійного заломлення – при вході в краплю та при виході з неї.

 • В 1635 році Рене Декарт в праці “Метеори” в розділі “Про веселку” • В 1635 році Рене Декарт в праці “Метеори” в розділі “Про веселку” дав більш повне пояснення природи як первинної так і вторинної веселки

 • У веселці традиційно виділяють 7 кольорів. Вважають, що першим вибрав число 7 • У веселці традиційно виділяють 7 кольорів. Вважають, що першим вибрав число 7 Ісаак Ньютон, для якого число 7 мало символічне значення. • Спочатку він розрізняв лише пять кольорів червоний, жовтий, зелений, голубий і фіолетовий, про що описав в своїй “Оптиці”. • Але в подальшому, прагнучи створити відповідність між кількістю кольорів спектра і основних тонів музикальної гами, Ньютон додав до пяти перелічених кольорів спектра ще два.

Причини утворення веселки Веселка пов'язана з заломленням і відбиттям (деякою мірою і з дифракцією) Причини утворення веселки Веселка пов'язана з заломленням і відбиттям (деякою мірою і з дифракцією) сонячного світла у водяних краплях, зважених у повітрі. Ці крапельки по-різному відхиляють світло різних кольорів, у результаті чого біле світло розкладається на спектр. Спостерігач, що стоїть спиною до джерела світла, бачить різнобарвне світіння, що виходить із простору по концентричному колу (дузі). Найяскравіша дуга (первинна веселка) утворена променями, що зазнали одного відбивання всередині крапель. Радіус цієї дуги становить 42°. Промені, що двічі відбилися від стінок краплі зсередини, утворюють вторинну веселку, радіус якої більший приблизно на 10°. Порядок кольорів у ній зворотний.

Центр кола, дугу якого описує веселка, завжди лежить у напрямку, протилежному до напрямку на Центр кола, дугу якого описує веселка, завжди лежить у напрямку, протилежному до напрямку на Сонце (Місяць), тобто одночасно бачити Сонце й веселку без використання дзеркал неможливо. Для спостерігача на землі вона звичайно виглядає як частина дуги кола; чим він вище, тим веселка повніша — з гори або літака можна побачити й суцільне коло. Якщо водяні крапельки, що висять у повітрі, дуже дрібні (туман), веселка виглядяє дещо по-іншому; це пояснюється хвильовими властивостями світла. Така веселка (відома як біла райдуга) ширша і значно слабше забарвлена. У яскраву місячну ніч можна побачити веселку від Місяця. Людський зір влаштований так, що при слабкому освітленні працюють лише найчутливіші рецептори ока — палички, які не сприймають кольорів, тому місячна веселка виглядає білястою; чим яскравіше світло, тим «барвистіша» веселка (у її сприйняття включаються колірні рецептори — колбочки). Схема утворення вторинної та первинної веселки Схема заломлення світла у водяній краплі (для первинної веселки)

Послідовність кольорів Традиційно умовно виділяють сім кольорів веселки в послідовності зменшення довжини світлової хвилі: Послідовність кольорів Традиційно умовно виділяють сім кольорів веселки в послідовності зменшення довжини світлової хвилі: червоний (< 740 нм), оранжевий (помаранчевий), жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий (> 380 нм). Каждый Охотник Желает Знать, Где Сидит Фазан. ROYG BIV (red, orange, yellow, green, blue, indigo, violet)

У міфології веселка — символ посередництва між небом і землею. Після потопу Господь сказав У міфології веселка — символ посередництва між небом і землею. Після потопу Господь сказав Ноєві: Веселку мою покладаю в хмарі, щоб вона була знаменем заповіту між мною і землею. І станеться, що, як наведу хмари понад землею, з'явиться веселка моя в хмарі. І спогадаю заповіт мій між мною і вами, і між усякою живою душею в усякому тілі: що не буде вже води потопної на погибель усякому тілу. (І Мойсея, IX, 13 — 16) У класичній міфології греків та римлян веселка уособлюється в Іриді, посланниці богів, зокрема Юнони. Швидка, як вітер, на золотих крильцях, вкритих росою, грається вона її крапками проти сонця, як дорогими самоцвітами. У скандинавській міфології веселка — це міст, перекинений з неба на землю. А у нас — це рура чи смок, що тягне в хмари воду з потоків, ставів та криниць, а разом із водою і втягає часом і сторонні речі — рибу, жаб, каміння, які падають потім назад на землю. Якщо веселка впирається одним кінцем не у воду а в суходіл, то це значить, що там є якесь джерело води. Пити ж із того джерела зараз після того, як із нього пила веселка, вважалось безпечним. Подекуди у нас казали, що, як дійти до того кінця веселки, що впирається в воду, то осліпнеш.

Веселка як прапор Веселковий прапор досить поширений вексилографічний символ. Найдавніше відоме застосування цього прапора Веселка як прапор Веселковий прапор досить поширений вексилографічний символ. Найдавніше відоме застосування цього прапора — прапор Імперії Інків. Тепер він використовується як прапор міста Куско та індіанського руху. В часи Реформації 1525 року Томас Мюнцер обрав веселку для прапорів повсталих німецьких селян як символ надії та нових часів. У наш час веселковий прапор використовується як символ руху за мир. Часто використовується як символ толерантності. Індіанці Болівії з національними прапорами