Вертикальне планування міських скверів та бульварів Виконала: Назаренко Т. А. магістр заоч. ф. навч. Факультету: СПГ та ЛА Перевірила: доц. Піхало О. В. Київ - 2014
Вертикальне планування - важливий елемент інженерної підготовки території. Призначення вертикального планування - приведення природного рельєфу у стан, що забезпечує найбільш сприятливі умови для загального планувального рішення. При будівництві та реконструкції населених місць за допомогою вертикального планування споруджують вуличну мережу відповідно до вимог міського транспорту, забезпечують нормальний відведення поверхневих вод з територій міста. Вона має важливе значення у створенні сприятливих умов для забудови мікрорайону територій, вирішує приватні задачі по висотному розташуванню частин міста та окремих будівель і споруд. Вертикальне планування міських територій це зміна природного рельєфу місцевості шляхом зрізання і підсипки грунту, пом'якшення ухилів і т. д. стосовно до вимог планування і забудови міст. За допомогою вертикального планування рельєф пристосовується для будівництва міста, комплексу споруд або окремого об'єкта. Заходи з вертикального планування в значній мірі залежать від рельєфу. Для цілей містобудування розрізняють сприятливий і несприятливий рельєф. Сприятливий рельєф має наступні містобудівні градації в залежності від ухилу (%): спокійний - 0. . . 0. 4; рівний - 0, 4. . . 3 та слабопересеченний - 3. . . 6.
Методи вертикального планування Вертикальне планування вулиць грунтується на застосуванні методу профілів: у поздовжньому напрямку проектують поздовжні, а в поперечному з частотою в залежності від стадії проектування і складності рельєфу - поперечні профілі. Системою профілів, побудованих у взаємно перпендикулярних напрямках, може бути показана і поверхню ділянок компактної конфігурації. Поздовжні профілі проектують по осі або лотків вулиці. Якщо вулиці широкі і мають декілька проїзних частин, може виникнути необхідність розробки декількох подовжніх профілів по кожній проїжджої частини. Поперечні профілі проектують у напрямку, перпендикулярному до осі проїзної частини. Вихідним матеріалом для проектування служать існуючі (чорні) профілі. У межах поперечних профілів вказують відмітки осі проїзної частини, лотків, бортових каменів, меж зелених смуг, тротуарів, червоних ліній, відмосток будівель і прилеглої до вулиці території на відстані 1020 м від червоної лінії. На поздовжній і поперечні профілі обов'язково завдають існуючі підземні інженерні мережі з відмітками їх залягання. При проектуванні проектних ліній необхідно виконувати наступні умови: - Дотримуватися допустимі ухили для вулиць відповідно до їх категорії; - Скорочувати обсяги земляних робіт (для вулиць, що сприймають стік з навколишніх територій, краще зрізає, ніж підсипка); - Дотримуватися допустимі глибини закладення існуючих підземних комунікацій; - Досягати по можливості більшого (не менше 50 -100 м) кроку проектування, тобто відстані між переломами поздовжнього профілю. Для виконання перелічених вимог доцільно одночасно розробляти поздовжні і поперечні профілі.
Вертикальне планування вулиць грунтується на застосуванні методу профілів: у поздовжньому напрямку проектують поздовжні, а в поперечному з частотою в залежності від стадії проектування і складності рельєфу - поперечні профілі.
Вертикальне планування міських скверів і бульварів проводять в ув'язуванні із загальним вирішенням поперечного профілю вулиці чи майдану, на яких вони розташовані. Якщо майдан має ухил понад 10 ‰, а скверу бажають надати меншого ухилу, будують підпірну стінку з природного каменю чи бетону.
Лотки водовідводу Відвід поверхневих вод здійснюють у скверах і на бульварах майже завжди за допомогою відкритих лотків, що виводять атмосферні води в лотки проїзних частин вулиці.
Положисті ухили При розташуванні міського майдану із сквером на складному рельєфі планування його ускладнюється через необхідність дотримання положистих ухилів доріжок скверу. Для цього його територію розчленовують на окремі тераси, які поєднують між собою сходами.
Сполучення терас парку за допомогою укосів Способами вертикального планування можна підсилити рельєф місцевості, зруйнувати природні форми, змінити їх. Трасування алей парку залежить від рельєфу. Так, при поздовжніх ухилах місцевості 60 – 80 ‰ їхня прямолінійність може бути збережена на відстані не більше 50 – 100 м, тобто доріжки, петляючи нагору чи вниз довгим крутим схилом, знижують видиму висоту і довжину сходження. Паркові алеї і доріжки вирішують аналогічно тротуарам. Але поздовжній профіль пішохідних доріжок, які використовують тільки для прогулянок, має свої особливості. Максимальний поздовжній ухил приймають 180 ‰, якщо чергуються похилі й горизонтальні елементи
Список використаної літератури 1. Євтушенко М. Г. , Гуревич Л. В. , Шафран В. Л. Інженерна підготовка територій населених місць. М. , Стройиздат 1982. 2. Бутягин В. А. Планування та благоустрій міст. М. , 1974. 3. Сарментов А. Є. , Меркулов О. А. Міські вулиці та дороги. М. , 1965. 4. Сарментов А. Є. , Станкеев В. М. , Меркулов О. А. Вертикальне планування міських територій. М. , 1960. 5. Кліоріна Т. П. , Осін В. А. , Шумілов М. С. інженерна підготовка міських територій. М. , Вища школа, 1984. 6. Миколаївська І. А. , Благоустрій міст: Учеб. Для будує. Технікумів. - М. : Вища школа, 1990. 7. А. Андріанов, А. Г. Воронков, В. І. Леденьов. Проектування міській вулиці: метод. вказівки / сост. : - Тамбов: Вид-во Тамбо. держ. техн. ун-ту, 2008. 8. Черепанов Е. А. , Гуревич Л. В. , Євтушенко М. Г. Інженерне проектування планування міст. М. , Стройиздат 1971. 9. Карагодін В. Л. , Давидянц Н. М. Міські водостоки. М. , 1964. 10. Бабков В. Ф. , Андрєєв О. В. Проектування автомобільних доріг. М. , Транспорт, 1979.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
Скачать презентацию Вертикальне планування міських скверів та бульварів Виконала Назаренко
Назаренко Т.А..pptx