«Велесова книга»
«Велесова книга» - це набір дерев’яних дощечок, написаних близькими до давньоруської прамови діалектами і зафіксованих на цих дощечках «підвішеним» письмом шляхом випалювання. Розміри дощечок — 22 сантиметри ширини, 38 сантиметрів довжини і до одного сантиметра товщини. Верхні ліві краї цих своєрідних книжкових сторінок мали круглі отвори для з'єднання їх шкіряними нитками в окремих блоках-томах. Поля деяких дощечок були, кажучи сучасною мовою, проілюстровані малюнками. То були ледь вгадувані зображення різних тварин — бика, вівці, собаки, а також сонця. Час написання книги відноситься до ІХ століття, точніше, обмежується 70 -ми роками цього століття, бо саме описом подій, пов'язаних з приходом на ці землі варягів Аскольда і Діра, як також і Рюрика, завершується хронологічний ряд твору.
Фрагмент «Велесової книги» . Табличка № 16
З архіву музею російської культури в Сан. Франциско дощечка 16 Б Велесової книги
Алі Ізенбек (Федір Артурович Ізенбек) полковник Добровольчої армії, першовідкривач Велесової книги. Знайшов Велесову книгу 1919 -го року у розгромленій поміщицькій садибі у селі Великий Бурлук на Харківщині.
Миролюбов Юрій Петрович історик, письменник, публіцист «Велесової книги» . З 1925 р. по 1939 р. Миролюбов намагався реставрувати дощечки, переписувати їх, розшифровувати і фотографувати.