ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ Вегетативне розмноження —

ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ

• Вегетативне розмноження - це збільшення числа особин раслин в результаті їх развитку з багатоклітинних частин материнської раслини (пагона, кореня)

Размноження кореневищами • Кореневище-підземний пагін, який виконує функції відкладення запасних споживних речовин, відновлення і вегетативне розмноження наприклад: конвалія, копитень, фіалка, пирій і др.

Розмноження бульбами • Бульби — потовщенні, мясисті частки стебла, Які складаються з одного або декількох міжвузлій. Бувають надземними и підземними. Надземні — потовщення головного стебла(кольрабі), бічних пагонів) Часто мають листя. Надземні бульби являються вмістилищем запасних споживних речоаин і слугують для вегетативного розмноження, на них можуть знаходитись пазушні бруньки с зачатками лисків, які опадають і слугують також для вегетативного розмноження (живородна гречка).

• Підземні бульби — потовщення підземних пагонів (картопля, топінамбур). На підземних бульбах листя редуковані до лусок, які опадають. В пазухах листків знаходяться бруньки — вічка. Підземні бульби як правило розвиваються на столонах — дочірних пагонах —з бруньок, розташованих біля основи основного пагона, мають вигляд тоненьких, біленьких стебел, на яких розташовані маленькі безкольорові лускоподібні листки, ростуть горизонтально. Бульби розвиваються з верхівкових бруньок столонів.

Размноження вусами • Надземні столони (вуси) — недовговічні повзучі пагони, які слугують для вегетативного розмноження. Зустрічаються у багатьох раслин (хлорофітум, лісова і садова суниця). Звичайно вони не мають развинутих зелених листків, стебла їх тонкі, хрупкі, з дуже довгими міжвузлями. Верхівкова брунька столона, згинається доверху, дає розетку листків, яка легко укорінюється. Післе укорінення новї раслини столон відмирає.

Размноження кореневими паростками • Деякі рослини, подібно оцій осиці, можуть утворювати пагони на коріннях і таким чином розмножуватис ь.

Розмноження вивідковими бруньками • У деяких мохів є вивідкові бруньки. Вони складаються з 2– 3 клітин. • У каланхоє, росички, кактусів розвиваються вивідкові бруньки.

Розмноження відводками • Якщо пагін смородини прижати до землі, він дасть додаткові корені і пагони з бічних бруньок. Такий пагін називають відводком. Так людина розмножує деякі садові кустарники (агрус, смородина, троянди)

Розмноження стебловими живцями • Живець — це частина пагона з вузлами, міжвузлями та бруньками. Якщо його віткнути у вологий пісок, живець дасть додаткові корені, а з бруньок виростуть пагони. Так з однієї гілочки смородини можна одержати декілька кущів.

Розмноження листовими живцями • Деякі види кімнатних рослин – бегонію, сенполію (узамбарську фіалку), лимон, розмножують листовими живцями. Листки висаджують у вологий пісок. Після цього на листках развиваються додаткові бруньки і додаткові корені.

Размножение корневыми черенками • Корневой черенок — это отрезок корня длиной 15— 25 см. На посаженном в почву корневом черенке из придаточных почек развиваются надземные побеги, от оснований которых отрастают придаточные корни. Развивается новое, самостоятельно существующее растение. Корневыми черенками размножают садовую малину, шиповник, некоторые сорта яблонь и декоративных растений.

Розмноження щепленням • При прививках часть побега, называемую привоем, не укореняют, а приживляют к другому растению обычно того же или близкого вида. Это — отличный способ размножения плодовых деревьев ценных сортов, существующий издавна. В наше время часто размножают не целые растения, а культуру растительных клеток, получая из них целые растения.

• Способы прививок очень разнообразны. Прививают целые веточки и отдельные почки в расщеп побега, к его срезу или надрезу в коре.

Размножение луковицами • Луковица — подземный, реже надземный побег с очень коротким уплощенным стеблем (донцем) и чешуевидными мясистыми, сочными листьями, запасающими воду и питательные вещества. Из верхушечной и пазушных почек луковиц вырастают надземные побеги, а на донце образуются придаточные корни. Луковицы характерны для растений из семейства лилейных (лилии, тюльпаны, пролески, лук) и амариллисовых (амариллисы, нарциссы, гиацинты). В зависимости от размещения листьев различают луковицы чешуевидные (лук, гиацинт), черепитчатые (лилия) и сборные или сложные (чеснок). В пазухе некоторых чешуек луковицы есть почки, из которых развиваются дочерние луковицы — детки. Луковицы помогают растению выжить в неблагоприятных условиях и являются органом вегетативного размножения.

Размножение корневыми отпрысками • Некоторые растения размножаются корневыми отпрысками. Например: некоторые из корней малины растут горизонтально, неглубоко от поверхности почвы. На них образуются придаточные почки, из которых вырастают молодые надземные побеги — отпрыски. Корневые отпрыски вместе с частью корней материнского растения можно отделить и посадить на новом месте.

Размножение клубнелуковицами • Клубнелуковицы — внешне похожи на луковицы, но их листья не служат запасающими органами, они сухие, пленчатые, часто это остатки влагалищ отмерших зеленых листьев. Запасающий орган — стеблевая часть клубнелуковицы, она утолщена. Характерны для гладиолусов, шафранов (крокусов). Детки (2) образуются в конце вегетационного периода у основания замещающей клубнелуковицы (1) и являются органами вегетативного размножения гладиолусов.

Висновок: вегетативе розмноження, як і насінне розмноження, сприяє збільшенню числа особин і розселенню їх. При вегетативному розмноженні рослини успадковують ознаки материнської рослини. Це використовується в практиці сільського господарства для швидкого одержання високих врожаїв (наприклад: бульб картоплі) і для збереження цінних сортів культурних раслин (наприклад: плодових дерев прививках ).