Скачать презентацию ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА ВНС 1 Структурно-функціональна організація ВНС Скачать презентацию ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА ВНС 1 Структурно-функціональна організація ВНС

5.ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА (ВНС).pptx

  • Количество слайдов: 29

ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА (ВНС) 1. Структурно-функціональна організація ВНС. 2. Автономні ганглії, функції. 3. Механізм ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА (ВНС) 1. Структурно-функціональна організація ВНС. 2. Автономні ганглії, функції. 3. Механізм передачі збудження в синапсах ВНС. 4. Вплив ВНС на функції організму.

ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ: 1. Центральне регулювання в регуляції вісцеральних функцій. 2. Роль стовбура ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ: 1. Центральне регулювання в регуляції вісцеральних функцій. 2. Роль стовбура мозку та гіпоталамуса в регуляції вісцеральних функцій. 3. Метасимпатичний відділ ВНС.

Функції організму розподіляють на: 1) соматичні, або анімальні; 2) вегетативні (спільні з рослинними). Функції організму розподіляють на: 1) соматичні, або анімальні; 2) вегетативні (спільні з рослинними).

Соматичні функції забезпечують взаємодію організму із зовнішнім середовищем: сприйняття зовнішніх подразників і рухові реакції, Соматичні функції забезпечують взаємодію організму із зовнішнім середовищем: сприйняття зовнішніх подразників і рухові реакції, що здійснюються скелетними м'язами.

Вегетативними функціями називають ті, від яких залежить обмін речовин в організмі (травлення, кровообіг, дихання, Вегетативними функціями називають ті, від яких залежить обмін речовин в організмі (травлення, кровообіг, дихання, виділення), а також ріст і розмноження.

Відповідно розрізняють і системи регуляції – соматичну і вегетативну нервову систему (ВНС). Соматична нервова Відповідно розрізняють і системи регуляції – соматичну і вегетативну нервову систему (ВНС). Соматична нервова система забезпечує екстероцептивні сенсорні й моторні функції організму. Вегетативна регулює діяльність не лише внутрішніх органів, а й вегетативні функції самої нервової системи.

Залежно від свого функціонального призначення у вегетативній нервовій системі розрізняють симпатичний, парасимпатичний і метасимпатичний Залежно від свого функціонального призначення у вегетативній нервовій системі розрізняють симпатичний, парасимпатичний і метасимпатичний (ентеринний) відділи.

ВНС відрізняється від соматичної багатьма структурними характеристиками: 1) локалізацією ядер у ЦНС; 2) малою ВНС відрізняється від соматичної багатьма структурними характеристиками: 1) локалізацією ядер у ЦНС; 2) малою величиною нейронів і відносно малим діаметром їхніх відростків; 3) осередковим виходом волокон з мозку й відсутністю чіткої сегментарності їхнього розподілу на периферії;

4) наявністю вегетативних гангліїв на периферії; 5) еферентні волокна, що направляються з мозку до 4) наявністю вегетативних гангліїв на периферії; 5) еферентні волокна, що направляються з мозку до внутрішніх органів, обов'язково перериваються в гангліях, де вони утворюють синапси на гангліонарних нейронах; 6) безпосередній вихід на внутрішні органи мають лише аксони гангліонарних нейронів.

Центри парасимпатичного відділу розташовані в: 1) середньому мозку – вегетативні волокна від нього йдуть Центри парасимпатичного відділу розташовані в: 1) середньому мозку – вегетативні волокна від нього йдуть у складі окорухового нерва; 2) довгастому мозку – еферентні волокна від них проходять у складі лицевого, язико-глоткового й блукаючого нервів; 3) бічних рогах крижових сегментів спинного мозку – волокна від них ідуть у складі тазових нервів.

Центри симпатичного відділу розташовані компактно: у бічних рогах грудних і поперекових сегментів спинного мозку, Центри симпатичного відділу розташовані компактно: у бічних рогах грудних і поперекових сегментів спинного мозку, починаючи від І грудного до І-IV поперекового. Вегетативні волокна від них виходять через передні корінці спинномозкових сегментів разом з відростками моторних нейронів.

Усі зазначені відділи ВНС підвладні вищим вегетативним центрам, розміщеним у проміжному мозку, а саме Усі зазначені відділи ВНС підвладні вищим вегетативним центрам, розміщеним у проміжному мозку, а саме - гіпоталамусі. Ці центри підвладні корі півкуль великого мозку, що забезпечує цілісне реагування організму, поєднуючи його соматичні й вегетативні функції в єдині акти поведінки.

Периферична частина всіх еферентних симпатичних і парасимпатичних нервових шляхів складається з двох послідовно розташованих Периферична частина всіх еферентних симпатичних і парасимпатичних нервових шляхів складається з двох послідовно розташованих нейронів. Тіло першого нейрона перебуває в ЦНС, його аксон направляється на периферію, але доходить лише до нервового вузла (ганглія).

Тут міститься тіло другого нейрона, на якому аксон першого нейрона утворює синапс. Аксон другого Тут міститься тіло другого нейрона, на якому аксон першого нейрона утворює синапс. Аксон другого нейрона іннервує відповідний орган. Через це волокна першого нейрона називають прегангліонарними, другого – постгангліонарними.

Залежно від локалізації, ганглії симпатичного відділу вегетативної нервової системи поділяють на парні вертебральні і Залежно від локалізації, ганглії симпатичного відділу вегетативної нервової системи поділяють на парні вертебральні і превертебральні. Вертебральні симпатичні ганглії розміщені обабіч хребта у вигляді двох прикордонних стовбурів. Превертебральні ганглії розміщені на більшій відстані від хребта. Разом з тим вони перебувають на відстані і від органів, які іннервують.

Ганглії парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи розташовані всередині органів або поблизу них. Ганглії парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи розташовані всередині органів або поблизу них.

Прегангліонарні волокна, як правило, мають тонку мієлінову оболонку. Їхній діаметр – 2 -3, 5 Прегангліонарні волокна, як правило, мають тонку мієлінову оболонку. Їхній діаметр – 2 -3, 5 мкм (рідше 5 мкм). Діаметр постгангліонарних волокон становить не більше ніж 2 мкм. Більша частина цих волокон не має мієлінової оболонки.

Нервові імпульси прегангліонарними волокнами поширюються зі швидкістю 3 -18 м/с, а постгангліонарними – 1 Нервові імпульси прегангліонарними волокнами поширюються зі швидкістю 3 -18 м/с, а постгангліонарними – 1 -3 м/с. Що тонше волокно, то менша його збудливість, триваліша рефрактерність, менша лабільність і нижча швидкість проведення імпульсів.

Залежно від того, який медіатор виділяється закінченнями аксонів вегетативних нейронів, їх розподіляють на холінергічні Залежно від того, який медіатор виділяється закінченнями аксонів вегетативних нейронів, їх розподіляють на холінергічні й адренергічні. Медіатором прегангліонарних волокон парасимпатичного і симпатичного відділів вважають ацетилхолін (АХ).

Розрізняють два види холінорецепторів – М і Н. М-холінорецептори характеризуються тим, що дію АХ Розрізняють два види холінорецепторів – М і Н. М-холінорецептори характеризуються тим, що дію АХ на них можна відтворити під впливом мускарину (отрути, виділеної з гриба мухомора), а заблокувати – атропіном. Ефект медіатора на Н-холінорецептори відтворюється нікотином.

У синапсах гангліїв АХ взаємодіє з Нхолінорецепторами. При передачі збудження в парасимпатичній системі з У синапсах гангліїв АХ взаємодіє з Нхолінорецепторами. При передачі збудження в парасимпатичній системі з постгангліонарних волокон на робочі органи АХ взаємодіє з Мхолінорецепторами

Постгангліонарні волокна симпатичного відділу – адренергічні. У закінченнях аксонів і в контактах, утворених цими Постгангліонарні волокна симпатичного відділу – адренергічні. У закінченнях аксонів і в контактах, утворених цими аксонами із і непосмугованими м'язовими волокнами й іншими структурами, виділяється норадреналін.

Основні види адренорецепторів: α 1 -, α 2 -, β 1 -, β 2 Основні види адренорецепторів: α 1 -, α 2 -, β 1 -, β 2 -адренорецептори. У більшості органів перебувають декілька видів адренорецепторів, взаємодіючи з якими, медіатори можуть спричинити різні реакції.

Функція ВНС (координація діяльності внутрішніх органів) проявляється у вигляді вісцеровісцеральних рефлексів. Так, подразнення кишечнику Функція ВНС (координація діяльності внутрішніх органів) проявляється у вигляді вісцеровісцеральних рефлексів. Так, подразнення кишечнику сповільнює скорочення серця; підвищує тиск у дузі аорти супроводжується змінами частоти та глибини дихання і т. д.

Подразнення внутрішніх органів відбивається на стані соматичної нервової системи та на структурах, які вона Подразнення внутрішніх органів відбивається на стані соматичної нервової системи та на структурах, які вона іннервує. Це так звані вісцеро-соматичні рефлекси. Наприклад, тривале подразнення органів черевної порожнини супроводжується зростанням тонусу м’язів черевного пресу та зміною чутливості окремих ділянок шкіри. Такі процеси є важливими діагностичними ознаками в практичній роботі лікаря.

Взаємодія вегетативного та соматичного відділів нервової системи здійснюється за типом соматовісцеральних рефлексів, які проявляються Взаємодія вегетативного та соматичного відділів нервової системи здійснюється за типом соматовісцеральних рефлексів, які проявляються змінами діяльності внутрішніх органів при подразненні соматичних структур. Так, збудження шкірних рецепторів викликає зміни артеріального тиску, серцевої діяльності, дихання і т. д.

ВНС виконує також адаптаційно-трофічну функцію. В основі цієї функції лежить транспорт аксоплазми – процес ВНС виконує також адаптаційно-трофічну функцію. В основі цієї функції лежить транспорт аксоплазми – процес безперервного руху (0, 2 -400 мм/добу) різноманітних речовин від тіла нейрона по відростках до нервових закінчень і подальша дифузія їх у тканину. Одні з цих речовин (білки, нуклеотиди) самі включаються в обмін речовин, інші активують обмін речовин, покращують трофіку тканин і органів.