Ведель Артем Лук'янович
Ведель Артемій Лук’янович (справжнє прізв. — Ведельський; 1767, м. Київ — 26. 07. 1808, там само) — композитор, хоровий диригент, співак (тенор), скрипаль, педагог.
• А. Ведель — автор близько 80 музичних творів, серед яких понад 20 духовних концертів. Ці твори, здобувши визнання за його життя, неодноразово зазнавали заборон на видання та виконання, поширюючись до 1902 р. виключно в рукописному вигляді. Це призвело до втрати частини творчої спадщини композитора, а також до спотворення оригінальних нотних текстів, що сьогодні ставить перед дослідниками та виконавцями складні завдання реставрації доробку митця.
• • • Творчість «В молитвах неусыпающую Богородицу» — до мінор (1794) «Спаси мя, боже, яко внидоша воды до души моєя» — ля мінор (1794) «Доколѣ, господи, забудеши мя» — фа мінор (1795) «Пою Богу моєму дондеже єсьмь» — до мінор (1795) «Блажен разумѣваяй на нища и убога» — соль мінор (1795) «Помилуй мя, Господи, яко немощен єсмь» — ля мінор (1796) «Воскресни, Господи…» (зберігся неповністю, 1796) «Услыши, Господи, глас мой» — до мінор (1796) «Проповѣдника вѣры» — до мажор (1796) «Господь пасет мя» — до мажор (1796) «Боже, законопреступницы восташа на мя» — до мінор (1796) «Ко Господу внегда скорбѣти ми» — до мінор (1798)
У творчості А. Веделя — духовних концертах, літургіях, всеношній, хорах і вокальних тріо — синтезовано елементи української народної пісенної творчості, побутової музики, вітчизняного церковного музичного мистецтва та досягнень західноєвропейської музики. На стильовому перехресті бароко, класицизму, сентименталізму формується його яскравий індивідуальний і національно самобутній стиль, позначений експресивністю і особливою сердечністю, образною контрастністю і тонким психологізмом вислову, надзвичайним мелодійним багатством і композиційною стрункістю.
Переважна більшість концертів Веделя написані на слова псалмів, переважно благального, скорботного характеру, в яких йдеться про досаджання людини злими силами. Три концерти написані на тексти псалмів історичного змісту і лише два (№№ 9, 10) — панегирічного.