Вавілов Микола Іванович мне не жалко отдать жизнь

Вавілов Микола Іванович “мне не жалко отдать жизнь ради самого малого в науке”

БІОГРАФІЯ o М. І Вавилов народився 25 січня 1887 р. У Москві. Його батько був селянином, отримавшим свободу після відміникріпосногоправа у 1861 р. І став купцом. Він хотів, щоб його сини продовжували сімейну справу. Але Микола та його брат Сергій більше цікавились науками. Микола у дитинстві захоплювався спостереженнями за тваринами та рослинним світом, збирав гербарії.

БІОГРАФІЯ З дитячих років сини і дочка уміли працювати з мікроскопами і пробірками. У o сім’ї Вавилових була у дома лабораторія, зберігались гербарії, різні прибори, велика бібліотека з ботаніки, археології, історії, географії, французької, німецької, англійської і італійської мови. Ці мови Микола Іванович Вавілов вивчив, ще в дитинстві. У 1906 р. Вавілов закінчив Московське комерційне училище, отримавши достатні знання з природничих наук для вступу до університету, при цьому опанував англійську, німецьку та французьку мови.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ Вавілов поступає в Петровську сільскогосподарчу академію, починає в вивчати рослинництво. 1905 -1906 роки – гарячі роки. Перша російська революція. Барикади, бої, пожари. Але для студента-першокурсника проблем не було. На скільки він займався наукою, усидливий, проводить різні дослідження по бактеріології Микола Іванович ніколи не спішив, а перевіряв себе не сім, а багато разів. .

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ В 1909 році М. І. Вавілов пише велику наукову доповідь “Дарвінізм і експериментальна морфологія”. Він одержує високу оцінку своєї праці. Всі роки навчання в академії Вавілов перевіряє, досліджує уточнює, яку вибрати дорогу. Влітку він іде в експедицію по Північному Кавказу, Закавказзю, збирає різні рослини, вивчає землеробство. Вавілов – керівник студентського гуртка. Активно веде роботу, він делегат з’їзду по селекції сільськогосподарських рослин і насіння.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ • М. І. Вавілов літом 1910 р. пройшов агрономічну практику на Полтавскій станціі, отримавши за власним зізнанням, «імпульс для всієї подальшої роботи» . • Його дипломна робота "Голі слимаки (равлики), що ушкоджують поля і городи в Московській губернії", опублікована в 1910 році, відразу ж була оцінена по достоїнству і навіть визнана гідною премії Московського політехнічного музею.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ Після закінчення академії в 1911 році, М. І. Вавілов залишається на кафедрі землеробства, що очолює її Д. М. Прянишников. Настав час остаточного вибору професії у Вавілова. І він робить його – фізіологія рослин. Тепер його більше всього цікавить імунітет – стійкість рослин до різних захворювань. Ніхто не міг пояснити, чому один сорт рослин заражується хворобою, а інший ні. Вавілов довий час серйозно займався систематикою рослин, вивчав види, сорти, всіх багатств рослин світу. Вавілов ставив перед собою задачу, як най скоріше вивести нові сорти, щоб не заражувалися хворобами і шкідниками.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ У 1913 році Вавилов відправляється в Англію і проводить кілька місяців у лабораторії знаменитого біолога У. Бетсон - одного з творців генетики. У Мертоні і на фермі Кембриджського університету він займався вивченням стійкості до хвороб хлібних злаків. В Англіі Вавілов завершив роботу над статтею про імунітет рослин і грибкові захворювання та опублікував її в журналі, заснованому Бетсоном.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ У 1914 році Вавілов переїжджає з Англії у Францію, де його зацікавила найбільша насінницька фірма Вильморенов. Будучи скоріше комерційним підприємством, вона також вела велику селекційну і насінницьку роботу і, зокрема, досліджувала хлібопекарські якості пшениці. З Франції Вавілов відправляється в Німеччину, працювати в знаменитого біолога - еволюціоніста Ернста Геккеля. Тут його застає світова війна, що почалася, і він не без зусиль добирається до Росії, позбавившись частини багажу з коштовними книгами.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ У 1916 році Микола Вавілов одержав ступінь магістра, успішно здавши іспити; в цей же період залучили в якості консультанта з питань масових захворювань в Персії солдатів російської армії. У 1916 році Вавилов Микола Іванович відвідав Північний Іран, Фергани і Памір. У цих подорожах молодий вчений зібрав цікавий науковий матеріал, який дозволив йому зробити ще два великих відкриття встановити закони гомологічних рядів і центри розповсюдження культурних рослин.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ У 1916 році Микола Вавілов одержав ступінь магістра, успішно здавши іспити; в цей же період залучили в якості консультанта з питань масових захворювань в Персії солдатів російської армії. У 1916 році Вавилов Микола Іванович відвідав Північний Іран, Фергани і Памір. У цих подорожах молодий вчений зібрав цікавий науковий матеріал, який дозволив йому зробити ще два великих відкриття встановити закони гомологічних рядів і центри розповсюдження культурних рослин.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ Николай Вавилов был женат дважды. Первая жена (с 1912 по 1926 год) — Екатерина Николаевна Сахарова-Вавилова (1886— 1964). В этом браке в 1918 году родился первый сын Николая Вавилова — Олег (1918— 1946), В 1917 году в Саратове Николай Иванович познакомился со студенткой Еленой Барулиной , которая участвовала во многих инициативах своего учителя. В итоге весной 1926 года Вавилов брак с первой женой расторг и зарегистрировал брак с Еленой Барулиной. Елена Ивановна Барулина была биологом, доктором сельскохозяйственных наук. В этом браке родился (1928) второй сын Николая Вавилова, Юрий — физик-ядерщик, доктор физикоматематических наук, впоследствии много сделавший для поиска и публикации сведений об отце

ДОСЯГНЕННЯ Великая коллекция Вавилова Коллекция семян культурных растений Вавилова — коллекция, собранная советским учёным-ботаником Н. И. Вавиловым и его сотрудниками, в результате 110 ботанико-агрономических экспедиций по всему миру, принёсших «мировой науке результаты первостепенной значимости» . Результат Вавиловских научных экспедиций — создание уникальной, самой богатой в мире коллекции культурных растений, насчитывавшей в 1940 году 250 тысяч образцов. Эта коллекция нашла широкое применение в селекционной практике, стала первым в мире важным банком

Насіння Вавілова!

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! КІНЕЦЬ!