Вавілов Микола Іванович “Мені не шкода віддати життя

Вавілов Микола Іванович “Мені не шкода віддати життя заради найменшого в науці”

БІОГРАФІЯ o М. І Вавилов народився 25 листопада 1887 р. У Москві. Його батько був селянином, отримавшим свободу після відміни кріпосного права у 1861 р. І став купцом. Він хотів, щоб його сини продовжували сімейну справу. Але Микола та його брат Сергій більше цікавились науками. Микола у дитинстві захоплювався спостереженнями за тваринами та рослинним світом, збирав гербарії. З дитячих років діти уміли працювати з мікроскопами і пробірками. У сім’ї Вавилових була у дома лабораторія, зберігались гербарії, різні прибори, велика бібліотека з ботаніки, археології, історії, географії, французької, німецької, англійської і італійської мови. Ці мови Микола Іванович вивчив ще в дитинстві.

БІОГРАФІЯ У 1906 р. Вавілов закінчив Московське комерційне училище, отримавши o достатні знання з природничих наук для вступу до університету, при цьому опанував англійську, німецьку та французьку мови. Вавілов поступає в Петровську сільскогосподарчу академію, починає в вивчати рослинництво, проводить різні дослідження по бактеріології. Микола Іванович ніколи не спішив, а перевіряв себе не сім, а багато разів. У 1909 році М. І. Вавілов пише велику наукову доповідь “Дарвінізм і експериментальна морфологія”. Він одержує високу оцінку своєї праці.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ • Влітку він їде в експедицію по Північному Кавказу, Закавказзю, збирає різні рослини, вивчає землеробство. • М. І. Вавілов літом 1910 р. пройшов агрономічну практику на Полтавскій станціі, отримавши за власним зізнанням, «імпульс для всієї подальшої роботи» . • Його дипломна робота "Голі слимаки (равлики), що ушкоджують поля і городи в Московській губернії", опублікована в 1910 році, відразу ж була оцінена по достоїнству і навіть визнана гідною премії Московського політехнічного музею.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ Після закінчення академії в 1911 році, М. І. Вавілов залишається на кафедрі землеробства, яку очолює Д. М. Прянишников. Настав час остаточного вибору професії у Вавілова. І він робить його – фізіологія рослин. Тепер його більше всього цікавить імунітет – стійкість рослин до різних захворювань. . Вавілов довгий час серйозно займався систематикою рослин, вивчав види, сорти, всіх багатств рослин світу. Вавілов ставив перед собою задачу, як найскоріше вивести нові сорти, щоб не заражувалися хворобами і шкідниками.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ У 1913 році Вавилов відправляється в Англію і проводить кілька місяців у лабораторії знаменитого біолога У. Бетсон - одного з творців генетики. У Мертоні і на фермі Кембриджського університету він займався вивченням стійкості до хвороб хлібних злаків. В Англіі Вавілов завершив роботу над статтею про імунітет рослин і грибкові захворювання та опублікував її в журналі, заснованому Бетсоном.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ У 1914 році Вавілов переїжджає з Англії у Францію, де його зацікавила найбільша насінницька фірма Вильморенов. Будучи скоріше комерційним підприємством, вона також вела велику селекційну і насінницьку роботу і, зокрема, досліджувала хлібопекарські якості пшениці. З Франції Вавілов відправляється в Німеччину, працювати в знаменитого біолога - еволюціоніста Ернста Геккеля. Тут його застає світова війна, що почалася, і він не без зусиль добирається до Росії, позбавившись частини багажу з коштовними книгами.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ У 1916 році Микола Вавілов одержав ступінь магістра, успішно здавши іспити; в цей же період його залучили в якості консультанта з питань масових захворювань в Персії солдатів російської армії. У 1916 році Вавилов Микола Іванович відвідав Північний Іран, Фергани і Памір. У цих подорожах молодий вчений зібрав цікавий науковий матеріал, який дозволив йому зробити ще два великих відкриття - встановити закони гомологічних рядів і центри розповсюдження культурних рослин.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ В 1917 р. вчений переїхав до Саратова, де на Вищих курсах сільського господарства очолив кафедру селекції, генетики і приватного землеробства. Будучи професором агрономічного факультету з 1917 по 1921 р. в Саратовському університеті, Вавілов приступив до експериментального вивчення імунітету сільськогосподарських культур. Результатом цієї роботи, стала опублікована в 1919 році монографія «Імунітет рослин до інфекційних захворювань» .

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ Великою подією в житті М. І. Вавілова й історичною подією в науці був III Всеросійський селекційний з'їзд у Саратові. Тут 4 -го липня 1920 року Вавілов виступив з доповіддю "Закон гомологічних рядів у спадкоємній мінливості". У 1920 році, будучи обраним на посаду завідувача Відділу прикладної ботаніки і селекції, Микола Вавилов, переїхав до Петрограда, де почав вести наукову роботу. Керівником даної організації, перейменованої згодом у Всесоюзний інститут рослинництва, Вавілов залишався до кінця 1940 року.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ У 1924 році Вавилов організовує експедицію в Афганістан. Тут він збирає винятковий за цінністю матеріал. У 1926 році Вавилов робить велику поїздку по країнах Європи, а також Північної Африки. У наступні роки Вавилов відвідав Японію, Китай, а також Південну Америку. Відразу після поїздки виходить у світ його друга найважливіша робота «Центри походження культурних рослин» . У 1929 році Вавилова обирають академіком і практично одночасно президентом Академії сільськогосподарських наук. У той час йому ще не виповнилося 42 роки.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ У 1930 -і рр. . Вавілов все більше уваги приділяв розвитку генетики. Але в кінці 30 х рр. . М. І. Вавілов був несправедливо звинувачений у шкідницької діяльності проти Радянської влади, а генетика оголошено лженаукою. І от 6 -го серпня 1940 року, під час експедиції в Західну Україну, Вавілова заарештувалІ. В травні 1942 року, був обраний членом Лондонського королівського суспільства. В січні 1943 р. він помер від хвороб в Саратовській в'язниці. У 1955 р. чесне ім'я М. І. Вавилова було відновлено.

ДОСЯГНЕННЯ Завдяки експедиціям М. І. Вавилова створено унікальну колекцію насіння близько 1600 видів культурних рослин, яку з успіхом використовують у селекційній роботі й нині. М. І. Вавилов виділив 7 основних центрів різноманітності та походження культурних рослин 110 експедицій[2] по всьому світу. Вчення про імунітет рослин. Вчення про центри походження культурних рослин. Закон гомологічних рядів в спадковій мінливості. Учення про вигляд як систему, внутрішньовидові таксономічні та еколого-географічні класифікації[

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! КІНЕЦЬ!

Презентацію виконали Учні 5 -Гкласу, СЗОШ № 22 Булатов Андрій Галайчук Анна Державін Андрій Дудник Дмитро Зайцев Артем Кийлюк Роман Ковтуненко Олександра Костенко Ірина Лук’яненко Вікторія Прокоф’єва Єлизавета Редковець Іван Трофімішин Олександр