Василь Григорович Латанський 18 листопада 1938 с Луківка

Василь Григорович Латанський (18 листопада 1938, с. Луківка (Катеринопільський район) Черкаської обл. ) — український письменник. Член Національної спілки письменників України. Виконала студентка гр УР-5 Малова Людмила

ич Латанськ ий народився 18 листопада 1938 року в селі Луківка Катеринопільського району на Черкащині в сім’ї хліборобів. По закінченні середньої школи працював в редакції районної газети, служив у армії, вчився на філологічному факультеті

Почав друкуватися ще з шостого класу в піонерських газетах та журналах «Зірка» , «Барвінок» , «Піонерія» , «Малятко» , у багатьох районних, обласних, республіканських газетах, у колективних збірниках. Пише для дітей і про дітей, не цурається публіцистики, літературної критики, перекладає з російської. Член Національної спілки письменників України. Автор книжки для дітей і дорослих «Ужинок» , «Які очі, такий світ» , «Де взялась «Ведмідь-гора» .

Мотиви проблематика: творчості, Ø культурологічні мотиви Ø Пише для дітей;

ПІСЛЯ ДОЩУ Стоїть картопля мокра-мокра У пелехатому плащі. Сміється до капусти морква: "От і діждалися дощів". Метляє хвостиком петрушка Аж за межу, де барбарис. А він шепоче їй на вушко: "Ще буде сонце. Не журись!" КОШЕНЯТКО Спить на сонечку маленьке Біля киці, біля неньки, Як іде, не поспішає Лапка лапку доганяє: - Няв-няв!. . ЛІРИКА ЗАСТУДИВСЯ ЇЖАЧОК То приляже на бочок, То почне дрімати. . . Застудився їжачок А як лікувати? Як узнати болячки: Може, грип? Чи нежить? Не пускають колючки Хворого обстежить

висновки В. Латанський пише для дітей дошкільного та молодшого віку. Пише цікаво, емоційно-барвисто. Поетично! Цого твори збуджують дитячу допитливість, сполучену з чарівною дитячою наївністю, безпосередністю. Поет прагне оберігати дитину в делікатному віці від душевних травм. Тонкий знавець дитячої психології, В. Латанський у кращих своїх творах показує, як діє дитяча уява, процес міркування, тлумачення баченого в оточуючому світі. При цьому не раз оповідь виходить у сферу смішного. Дуже тонко і точно підмітив своєрідність індивідуальної манери В. Латанського талановитий український критик, літературознавець, академік Академії наук України, доктор філологічних наук, професор Київського державного університету ім. Т. Шевченка Михайло Наєнко: "Є в поезії Латанського, окрім щирості та задушевності, й ще одна прикметна риса, яка дається не кожному поету. Маю на увазі внутрішньо прихований, але повсякчас присутній у поезії В. Латанського ліричний усміх".