В Симоненко шлях зірки Не зорі падають із

В. Симоненко: шлях зірки Не зорі падають із неба Зірки ідуть на небеса. . . (Ю. Рибчинс й)

Василь Симоненко народився 8 січня 1935 р. в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині. u Йому випало пережити «принади» колгоспного животіння, воєнне лихоліття, гірке сирітство, духовне прозріння. u Симоненків девіз : « Хай серце дивиться! Хай тільки правду слуха!» u

Ознаки творчої манери і творчого пошуку: u u u сюжетний вірш; афористичні строфи на ударних позиціях переважно в кінці твору; віршова техніка йде від класиків української літератури, хоча першоджерелом Симоненкової поезії був Т. Шевченко; його твори беруть за живе простотою, щирістю вислову, глибоким проникненням у душу людини; зміст його творів – чесність, правдивість; із захопленням його поезії зустрічали добротворчі сучасники і люто, знавісніло – апостоли сталінізму.

Мотиви лірики поета: а) найсильніший поет у вираженні щирої любові до людини u “Ти знаєш, що ти людина” ( поезія лірична, на перший погляд спрямована на окремого сучасника, а насправді – цілому суспільству , адже за умов сталінізму суспільство жило догмами: головне злагоджений колектив – автомат, в якому індивід – безвідмовний гвинтик, якого в разі потреби легко змінити); u “Перший” – ( “. . . вічна мудрість простої людини в паляниці звичайній живе. . . ”)

б) синівська любов до України u u “Україні”; “Задивлюсь у твої зіниці” (“. . . хай мовчать Америка й Росія, коли я з тобою говорю. . . ”)

в) вболівання за людину: хто винен, що вона стає злодієм? u “Злодій” ( вірш довго поширювався нелегально і тільки у 1988 р. був опублікований у пресі).

г) глибока переконаність у безсмерті рідного народу “Де зараз ви, кати мого народу? ” д) любов до матері ( України і неньки), романтична назва “Лебеді материнства” е) батьки і діти “Кирпатий барометр” ( ніжність і любов батька до своєї дитини); “Кривда” – ( засудження жорстокості людей, їхнього знущання над беззахисним дитям. Переживання обдуреної і покинутої дитини).

є) “ Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю” ( інтимна лірика) u u “ Вона прийшла” – відчуття поетом найглибших порухів душі, всепідкоряюча сила любові. “ Є в коханні і будні, і свята” – складність і суперечливість інтимних почуттів людини. Сила кохання, що перемагає дріб‘язкові образи. “ Ну скажи – хіба не фантастично” – біль розлуки. “ Минуле не вернуть” – поет розуміє, що в любові є маленькі непорозуміння і великі трагедії.

Не докорю ніколи і нікому, Хіба на себе інколи позлюсь, Що в двадцять літ в моєму серці втома, Що в тридцять в очі смерті подивлюсь. u Життя В. Симоненко, перед тим позвірячому та безкарно побитого пирятинською міліцією, обірвалось на 29 -му році.