« В чому сенс нашого життя? » - запитуємо ми себе.
І шукаючи його повсюди , забуваємо про головне…
… про сім’ю,
… про людей, що живуть в бідноті,
… і про друзів своїх, що для нас дорогі,
… і про інших кому , так потрібні ми є…
. . . і сумуєм тоді , коли все вже в нас є…
… а цінуєм лиш те, що ми втратили вже…
… скрізь шука вірний шлях
… але все йде не так…
Розчаровує світ, й наше серце мов лід…
Скрізь шукаємо чудес…
Зведи ж погляд до небес!
Не сумуй, життя чудове!!!
Диво ж в серці є людському!
Диво в кожній добрій справі!
В вірі, мріях, сподіваннях!
В безкорисливій любові…
Оглянись не все ж погано!
І здаватися ще рано!!!
Час біжить…
… ми ж сенс шукаєм.
… і краси не помічаєм.
і любити забуваєм…
Лиш чекаєм, лиш чекаєм…
Відповідь ми скрізь шукаєм,
… лиш у собі забуваєм
І ридаєм , і ридаєм…
Хоч для щастя все ми маєм…
То чого ж ми не взлітаєм !?
Якщо шанс змінить все маєм!?
Ми ж в руках життя тримаєм!
Нумо , дружньо , починаєм !!!
Неможливого немає!!!