Утворення та розвиток Чехословацької республіки (1918– 1938).
План 1. Утворення Чехословацької республіки. Конституційний устрій республіки та формування політичної системи ЧСР. l 2. Томаш Масарик та його вплив на державно-політичний розвиток країни. l 3. Чехословаччина у 1930 -х роках. Рух судетських німців. l 4. Зовнішня політика Чехословаччини у міжвоєнний період. Мюнхенська угода 1938 р. та її наслідки для країни. l
Література: l l l l l Яровий В. Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн. ХХ століття: Підруч. для вищих навч. закл. – К. : Генеза, 2005. – 816 с. История южных и западных славян: В 2 т. Т. 2: Новейшее время: Учебник / Под ред. Г. Ф. Матвеева и З. С. Ненашевой. – 3 -е издание. – М. : Изд-во Моск. ун-та: Изд-во «Печатные Традиции» , 2008. – 368 с. Козик Л. А. Новейшая история западных славян с 1914 г. до начала ХХI в. : Учеб. -метод. комплекс для студентов ист. фак. / Н. А. Царюк, Л. А. Козик. — Мн. : БГУ. 2004. — 193 с. Кріль М. Утворення і розвиток першої Чехословацької республіки: політичний і національний чинники [Електронний ресурс] // Україна–Європа–Світ. Міжнародний збірник наукових праць. – 2009. – Вип. 2. – Режим доступу: http: // www. nbuv. gov. ua. Томаш Масарик и роль личности в истории // Вопросы философии. – 2000. – № 8. – С. 88 – 98. Шмераль Я. Б. Образование Чехословацкой республики 1918 г. – М, 1967. Прасолов С. И. Чехословакия в европейской политике. 1935 – 1938 гг. – М. , 1989. От Мюнхена до Токийского залива: Взгляд с Запада / Сост. Е. Я. Трояновская. – М. : Политиздат, 1992. Сирота Р. Чехословацькі політики і політика в оцінці британських дипломатів: інтелектуальна генеза Мюнхена // Проблеми слов’янознавства. – 2000. – Вип. 51. – С. 112– 122.
Утворення Чехословацької республіки Чинники утворення Чехословацької республіки (1918): l збіг національних інтересів чеських і почасти словацьких політиків; l сприятлива міжнародна ситуація, яка виникла після розпаду монархії Габсбурґів; l зручне географічне становище; l високорозвинена економіка Чехії і Моравії, культурно-освітній рівень населення цих земель; l чеська національна самосвідомість, історико-правова традиція чеської державності та корисна школа австрійського парламентаризму; l суспільно-політична діяльність чеських еміґрантів у Європі та США, які розробляли різні національно-політичні програми.
l l l Протягом 1917 р. у Відні відбувалися двосторонні переговори за участю чеських і словацьких політичних лідерів з приводу включення Словачччини до майбутньої спільної держави. 31 травня 1918 р. - підписання у Пітсбурзі угоди, якою схвалювалася програма утворення спільної держави чехів і словаків. Словаки одержували автономію: власну адміністрацію, сейм, суд, визнання словацької мови як офіційної у громадському житті, управлінні, школі. 27 жовтня 1918 р. – нота Міністерства закордонних справ Австро. Угорщини про прийняття умов перемир’я, запропонованих США. 28 жовтня 1918 р. Празький Національний комітет (ПНК) проголосив утворення самостійної Чехословацької держави і узяв на себе функції найвищого органу влади. 30 жовтня 1918 р. Словацька національна рада, що виникла у вересні, опублікувала декларацію з вимогою «необмеженого права самовизначення, повної незалежності» і входження до складу Чехословацької держави.
l l l l 13 листопада 1918 р. створена Тимчасова конституція: законодавчий орган Чехословаччини – Національні збори були створені шляхом розширення складу ПНК (55 – Аграрна партія, 53 – соціал-демократи, 40 – словацькі, 24 – католики, 39 – націонал-демократи). Першим президентом 14 травня 1919 р. було обрано Томаша Масарика. Уряд очолив К. Крамарж, міністр закордонних справ – Едвард Бенеш. Проголошено республіку, прийнято закон про скасування дворянства, орденів й титулів, 8 -годинний робочий день, державну допомогу безробітним. Кордони Чехословаччини були визначені Версальським (28 червня 1919 р. ), Сен-Жерменським (10 вересня 1919 р. ) та Тріанонським (4 червня 1920 р. ) мирними договорами. До складу держави увійшла Закарпатська Україна (Підкарпатська Русь). Конфлікт з Польщею із-за багатої вугіллям Тешинської Силезії. Загальна чисельність населення складала 13 млн. осіб (6, 8 млн. чехів, 2 млн. словаків). Близько 35 % -- національні меншини: 3, 1 млн. німців, 745 тис. угорців, 461 тис. українців.
l l l l Конституція від 6 березня 1920 р. : республіканська форма правління автономія Підкарпатської Русі законодавча влада – двопалатні Національні збори (палата депутатів, сенат – 450 місць) виконавча – президент та уряд, судова вибори до Національних зборів здійснювалися на основі пропорційного, рівного, прямого і таємного виборчого права. принцип єдиної «чехословацької нації» , охорона прав національних меншин (культурно-мовне рівноправ'я) декларувалася рівність громадян незалежно від походження, мови, раси і віросповідання, недоторканність особи і житла, свобода союзів, зборів, друку
Політичні течії l l l l Республіканська течія (платформа парламентської демократії): соціалдемократи, аграрії, соціалісти, націонал-демократи, клерикали – правляча коаліція. Національна течія: німецькі партія, Словацька національна партія (національні інтереси). Ліворадикальна течія: з 1921 р. – Комуністична партія Чехословаччини (класова боротьба з буржуазією). виникнення і діяльність неконституційних політичних угрупувань: «Град» (об’єднання підприємців і політиків – соратників Т. Масарика). У жовтні 1920 р. було утворено „п’ятірку” – координаційний орган в Національних зборах (СДРП, АПЧ, СПЧ, НДП, ЧНП) – з ініціативи Т. Масарика для політичної стабільності в країні. Вересень 1921 р. – створення уряду „національної єдності” на чолі з Е. Бенешем. У жовтні 1922 р. – коаліційний уряд „національної єдності” на чолі з А. Швегли (лідером аграріїв). У грудні 1929 р. було створено центристську коаліцію після парламентських виборів (чеські та німецькі аграрії, націонал-демократи, чеські та німецькі соціал-демократи, націонал-соціалісти).
Економічний розвиток l l l Чехословаччина була індустріально-аграрною державою, різні райони якої різко відрізнялися як за характером, так і за рівнем свого економічного розвитку. Чехословацький внутрішній ринок міг поглинати тільки 40% вітчизняних промислових товарів. Виникли продовольчі проблеми, пов'язані з наслідками війни і відсталістю сільського господарства в Словаччині і Підкарпатській Русі. Чеська промисловість та сільське господарство стали захищатися високими митами. Аграрна реформа (з 1919 р. до кінця 1920 -х рр. ) не ліквідувала великого, зокрема німецького і угорського землеволодіння, хоча істотно його обмежила і сприяла зміцненню позицій чеської і словацької сільської буржуазії. 60 % селянських господарств не отримали землі. Розвиток кооперативного руху. 1924— 1929 рр. промислове виробництво країни вступило у смугу піднесення. Посилився процес концентрації виробництва і капіталу (Гірничо-металургійне та Празьке металургійне товариства, військово-промисловий концерн „Шкода”, взуттєвий концерн Т. Баті).
Автомобіль концерну “Шкода”. 1930 -і рр.
Томаш Батя. Взуттєвий концерн
То маш Га рріг Ма сарик (1850 – 1937)
Економічний розвиток 1930 -х років l l l Економічна криза початку 1930 -х років призвела до: спаду промислового виробництва до 60 % від рівня 1929 р. у 1933 р. було більше 1 млн. безробітних заробітна плата зменшилася під час кризи на 50– 60% у 1933 р. прийнято закон про картелі (об’єднання і контроль середніх та дрібних виробництв) 1936 р. відбулася девальвація крони 1935 – 1936 рр. – примусова синдикалізація скляної, деревообробної, текстильної та інших галузей дрібний селянин витіснявся з внутрішнього ринку 1934 р. була введена хлібна монополія, встановлені високі внутрішні ціни 1937 р. обсяг промислового виробництва лише наблизився до докризового. 1937 р. військові витрати зросли у 3, 5 раза (38% держбюджету) – піднесення виробництва в оборонній та важкій промисловості.
Політичний розвиток 1930 -х років l l l У жовтні 1932 р. був сформований уряд «сильної руки» на чолі з лідером аграріїв Я. Маліпетром. Антикризові заходи: нові митні збори; підвищувалися податки й тарифи на перевезення вантажів; зменшувалася зарплата службовцям. У червні 1933 р. був прийнятий закон, згідно з яким усі розпорядження виконавчої влади набували чинності закону. 1929— 1934 -- активізація різних радикальних політичних сил та антидемократичних течій. КПЧ у цей період збільшила свою чисельність утричі. Середина 30 -х років -- прагнення до авторитарних методів правління (аграрніа та націонал-демократична партії). За підсумками травневих (1935) парламентських виборів найбільшу кількість (14, 3 %) голосів отримали аграрії. Певного зміцнення позицій домоглися КПЧ та СНП А. Глінки. Водночас чеське фашистське «Національне об'єднання» отримало 5, 5 % голосів, а генлейнівська Судетсько-німецька партія — навіть 15, 2 %. На президентських виборах у грудні 1935 р. главою держави був обраний Едвард Бенеш.
Едвард Бенеш – президент Чехословаччини (1935— 1938) .
Судети .
l l l В Чехословаччині мешкало понад 3, 5 млн. етнічних німців, які складали біля 23% населення республіки. У Судетах були розташовані величезні хімічні заводи та ліґнітові шахти, а також склозаводи, текстильні, та фарфорові заводи Сепаратистські настрої судетських німців були придушені наприкінці 1918 року чехословацькими військами. Акт Контролю за землею приніс із собою експропріацію обширних маєтків, багато з яких належали німецькій шляхті чи великим землевласникам. У 1933 р. німецька Націонал-соціалістична партія виступила в парламенті з вимогою надати Судетам автономію. У жовтні 1933 р. був створений «Судетсько-німецький патріотичний фронт» , який згодом був перейменований на Судетсько-німецьку партію. Її очолив К. Генлейн.
Конрад Генлейн .
Зовнішня політика Чехословаччини l l l l 5 червня 1922 р. було укладено «Тимчасовий договір про встановлення стосунків» з РРФСР з метою встановлення торговельних та економічних відносин. 1920 -і рр. -- деяка нормалізація чехословацько-німецьких відносин. 1920 – 1921 рр. – створення Малої Антанти (Чехословаччина, Румунія, Югославія). Зближення із Францією. Намагання отримати гарантії збереження своїх кордонів від Італії (договір в Римі 5 липня 1924 р. ). 1935 р. -- підписано радянсько-чехословацький договір про взаємодопомогу. Друга половина 1930 -х рр. -- спроби ізоляції Чехословаччини Німеччиною та Італією через укладення двосторонніх договорів
Мюнхенська змова 1938 р. .
Поділ Чехословаччини
Скачать презентацию Утворення та розвиток Чехословацької республіки 1918 1938
Чехословач 1918-1938.ppt