УСРР і політика воєнного комунізму Воєнний комунізм -це соціально-економічна

УСРР і політика “воєнного комунізму” “Воєнний комунізм”-це соціально-економічна політика більшовиків “УСРР у 1919 -1920 рр. ”, модель державного регулювання економіки, яка була реакцією більшовиків на критичні обставини в умовах громадянської війни і тому являла собою набір вимушених, тимчасових заходів; реалізація цієї моделі на практиці стала спробою переходу до нового суспільного ладу - комунізму

Основні методи політики воєнного комунізму Сільське господарство • уведення продрозкладки (вилучення “надлишків” продовольства у селян); • державна монополія на продаж та заготівлю хліба; • запровадження кругової поруки; • формування продзагонів для вилучання продовольства у селян; • націоналізація підприємств важкої, середньої та дрібної промисловості; • встановлення державного контролю над виробництвом; Промисловість • спроба побудувати державу-фабрику з тотальним плануванням розподілу матеріальних благ; • уведення загальної трудової повинності, мілітаризація праці; • зрівняльний розподіл продуктів харчування серед працюючих; Торгівля та фінанси • заборона вільної торгівлі; • спроба ліквідувати товарно-грошові відносини; • перехід до прямого товарообігу; • встановлення твердих цін на товари; • карткова система постачання міського населення; • скасування платні за житло, комунальні послуги, транспорт

Українська РСР в умовах Нової економічної політики Нова економічна політика(неп)–економічна політика більшовиків в Україні 1921 -1928 рр. , що прийшла на зміну політиці “воєнного комунізму” та базувалася на впрровадженні елементів ринкової економіки Причини переходу до непу: • глибока економічна криза як наслідок громадянської війни та політики “воєнного комунізму” (розруха, закриття підприємств, падіння виробництва промислової та сільськогосподарської продукції тощо); • політична криза (масовий опір політиці більшовиків – селянські повстання, страйки робітників, виступи в армії, на флоті); • спад революційної хвилі на Заході, відкладення ідеї “світової соціалістичної революції”; • початок реалізації плану ГОЕЛРО (Державна комісія з електрифікації Росії), який передбачав будівництво електростанцій, заводів в Україні (реалізація цього плану вимагала надмірної витрати матеріальних ресурсів).

Основні заходи непу Сільське господарство Промисловість Фінанси та торгівля • скасування продрозкладки, введення продподатку; • дозвіл на оренду землі; • дозвіл використовувати найману працю; • розвиток різних форм кооперації; • скасування кругової поруки; • продаж у приватну власність дрібних та частини середніх підприємств: • дозвіл на оренду та використання найманої праці; • об’єднання великих підприємств у трести та переведення їх на госпрозрахунок; • скасування загальної трудової повинності; • перехід від зрівняльної до відрядної зарплати; • дозвіл на створення концесій; • поновлення вільної торгівлі; • введення державних податків, платні за транспорт, комунальні послуги; • випуск конвертованого червонця; поступове вилучення старих грошових знаків;

Воєнний комунізм Сільське господарство Промисловість Фінанси та торгівля НЕП • уведення продрозкладки (вилучення “надлишків” продовольства у селян); • державна монополія на продаж та заготівлю хліба; • запровадження кругової поруки; • формування продзагонів для вилучання продовольства у селян; • скасування продрозкладки, введення продподатку; • дозвіл на оренду землі; • дозвіл використовувати найману працю; • розвиток різних форм кооперації; • скасування кругової поруки; • націоналізація підприємств важкої, середньої та дрібної промисловості; • встановлення державного контролю над виробництвом; • спроба побудувати державу-фабрику з тотальним плануванням розподілу матеріальних благ; • уведення загальної трудової повинності, мілітаризація праці; • зрівняльний розподіл продуктів харчування серед працюючих; • продаж у приватну власність дрібних та частини середніх підприємств: • дозвіл на оренду та використання найманої праці; • об’єднання великих підприємств у трести та переведення їх на госпрозрахунок; • скасування загальної трудової повинності; • перехід від зрівняльної до відрядної зарплати; • дозвіл на створення концесій; • заборона вільної торгівлі; • спроба ліквідувати товарно-грошові відносини; • перехід до прямого товарообігу; • встановлення твердих цін на товари; • карткова система постачання міського населення; • скасування платні за житло, комунальні послуги, транспорт; • поновлення вільної торгівлі; • введення державних податків, платні за транспорт, комунальні послуги; • випуск конвертованого червонця; поступове вилучення старих грошових знаків;

Особливості непу в Україні: • неп в Україні був запроваджений пізніше, ніж у Росії (у 1922 році); • висока ставка продподатку; • застосування репресивних заходів при вилученні продподатку; • введення непу в умовах голоду 1921 -1922 рр. , що відсунуло нормалізацію становища в сільській місцевості на рік-півтора; • широка підтримка українським населенням заходів непу;

Результати непу • зростання господарчої ініціативи, зацікавленості у результатах праці, що призвело до підвищення продуктивності праці; • швидкі темпи відбудови народного господарства країни; • зростання життєвого рівня населення; • конфлікт між ринковими відносинами і адміністративно-командною системою, незмінність авторитарного характеру політичної системи породжували сумніви щодо тривалості непу.