üСатурн, шоста від Сонця планета і друга після Юпітера за розмірами планета Сонячної системи, має дивовижну систему кілець. Сатурн легко помітний неозброєним оком, тому відомий із доісторичних часів.
Основні дані 1 рік = 29, 5 земних років S min від Сонця =1347 млн. км S max від Сонця = 1507 млн. км D (екватор) =120 000 км vсеред орбітального руху = 9, 6 км/с Тперіод обертання = 10 г 13 хв 23 с М = 95, 181 M V =761, 446 V Т Середня температура = -180°C Відхилення осі = 26° 44 Відомих супутників =18
Сатурн у інфрачервоному випромінюванні • Щільність цього газового гіганта менша від щільності води, так що якби Сатурн був поміщений у велетенський океан, він би плавав! • = 0, 69 г/см 3
Атмосфера Сатурна: Н 2 - 96%, Не - 3%, СН 4 - 0, 4%
Внутрішня будова ►На висоті 100 км над нульовим рівнем температура значно знижується, а тиск збільшується (близько 1 атмосфери), у цих умовах аміак, що знаходиться в атмосфері у вигляді білуватих хмар, конденсується. У результаті проведених досліджень стало очевидно, що Сатурн виділяє більше квантової енергії, ніж отримує від Сонця, у співвідношенні 2: 1. ►Поясненням є стиснення Не в центральних областях, при цьому виробляється тепло, тобто всередині атмосфери виникають гарячі висхідні й холодні нисхідні потоки.
Ø Швидкість вітру в атмосфері може досягати 1800 км/год, такої швидкості вони не досягають навіть на Юпітері. Ці вітри спостерігаються в обох півкулях рівномірно й симетрично через її віддаленість від Сонця. Тому на Сатурні відсутня зміна пір року. ØШвидкості зональних вітрів в районі екватора досягають 400 - 500 м/с, а на широті 30 градусів ≈ 100 м/с.
ØГігантська овальна пляма розміром із Землю, розташована недалеко від північного полюса, названа Великою Коричневою Плямою. Так само виявлено декілька коричневих плям меншого розміру. Ø Через більші, ніж на Юпітері, швидкості потоків ці ураганні вихори швидко затухають і перемішуються із смугами.
Потужні циклони На Сатурні стабільні циклонні утворення, які існують роками. Проте вони не такі обширні, як Велика Червона Пляма на Юпітері. Знімок з Міжпланетної станції "Кассині"
Кільця Сатурна Сьогодні відомо, що в усіх чотирьох газоподібних гігантів є кільця, але в Сатурна вони найкрасивіші й найпомітніші. Вони розташовані під кутом приблизно 28° до площини, на якій знаходиться навколосонячна орбіта планети. І тому із Землі вони видні по-різному, залежно від взаємного розташування планет: їх можна побачити й у вигляді кілець, і "з ребра".
Історична довідка Астрономічні анаграми • Зникнення кілець Сатурна колись сильно вразило Галілея, який був близький до відкриття цієї особливості планети, але не здійснив його саме через незрозуміле їхнє зникнення. Історія ця дуже цікава. У той час існував звичай затверджувати за собою право на першість в будь - якому відкритті своєрід- Галілео Галілей ним способом. Зробивши відкриття, яке потребує подальшого підтвердження, учений із побоювання, щоб його не випередили інші, удавався до допомоги анаграми (перестановки букв): він коротко оголошував про суть свого відкриття у формі анаграми, дійсний сенс якої був відомий лише йому одному. Це давало вченому можливість неспішно перевірити своє відкриття, а в разі появи іншого претендента — довести свою першість. Коли ж він остаточно переконувався в правильності первинної здогадки, він розкривав секрет анаграми. Відмітивши у свою недосконалу трубу, що Сатурн має з боків якісь придатки, Галілей поспішив зробити заявку на це відкриття й опублікував наступний набір букв: Smaismrmielmepoetaleumibuvnenugttaviras.
n Коли Галілей розкрив, нарешті, секрет своєї заявки, виявилось, що фраза — якщо двома буквами нехтувати — така: Alttssimum planetam tergeminum observavt (Високу планету потрійною спостерігав). n Через слабкість своєї труби Галілей не міг зрозуміти дійсного значення цього «потрійного» образу Сатурна, а коли опісля декілька років бічні придатки планети абсолютно зникли, Галілей вирішив, що він помилився і жодних придатків в Сатурну немає. Відкрити кільця Сатурна пощастило лише через півстоліття Гюйгенсу. Подібно до Галілея, він не відразу опублікував своє відкриття, а приховав здогадку під тайнописом: Aaaaaaacccccdeeeeeghiiiiiiillllmmnnnnnooooppqrrstttttuuuuu n Через три роки, переконавшись у правильності своєї здогадки, Гюйгенс обнародував сенс заявки: Annulo clngitur, tenui, piano, nusquam cohaerente ad eclipticam inclinato (Кільцем оточений тонким, плоским, таким, що ніде не торкається, до екліптики нахиленим).
Кільця Сатурна
Склад кілець • Як передбачав ще Гюйгенс, кільця складаються не з твердої речовини, а з мільярдів найдрібніших часток, що знаходяться на навколопланетній орбіті. Вони є залишками тієї протопланетної хмари, яка породила всі тіла Сонячної системи. На тих відстанях від планети, на яких обертається велика часток кільця, виникнення супутників неможливе через гравітаційні дії самої планети, яка руйнує всі більш або менш великі тіла. Частинки кілець багато разів зіштовхуються, руйнуються та злипаються знову. Вони настільки крихкі, що поступаються в цьому найпухкішому снігові, який Ви можете собі уявити.
Астрономічні сенсації Астрономи виявили нове кільце Сатурна, що набагато перевершує розмірами раніше виявлені кільця цієї планети. l Відкриття цього кільця пилу довкола Сатурна дозволило так само розгадати одну зі старих загадок астрономії, що стосується іншого супутника планети - Япета. Його першовідкривач, Джованні Кассині, ще в 1671 році звернув увагу на те, що супутник видно лише тоді, коли він знаходиться по одну, строго визначену, сторону від Сатурна.