УРОК ГЕОГРАФІЇ Дидактична класифікація уроків – за основною

УРОК ГЕОГРАФІЇ Дидактична класифікація уроків – за основною дидактичною метою (В. А. Онищук)

Урок – основна форма організації навчального процесу Урок - це “логічно закінчений цілісний елемент у навчально-виховному процесі, де в складній взаємодії представлені мета, зміст, засоби і методи навчання, проявляються особистість і майстерність учителя, індивідуальні й вікові особливості учнів, відбувається реалізація цілей і завдань навчання, виховання та розвитку”. Т. А. Ільїна (1984)

Типи уроків географії Кожна з п'яти дидактичних цілей - засвоїти нові знання, - засвоїти навички і вміння, - застосувати знання, навички і вміння, - узагальнити й систематизувати знання, - проконтролювати знання, навички і вміння – може стати на уроці головною метою, а тому виділяється п'ять основних типів уроку (відповідні їх назви – нижче). Якщо на уроці реалізуються дві дидактичні цілі або більше, то такий урок за типом називається комбінованим.

Урок засвоєння нових знань (макроструктура) • Актуалізація чуттєвого досвіду й опорних знань учнів. • Мотивація навчальної діяльності школярів. • Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. • Сприйняття і первинне усвідомлення учнями нового матеріалу. • Осмислення об'єктивних зв'язків і відносин у навчальному матеріалі, розкриття внутрішньої сутності досліджуваних явищ. • Узагальнення й систематизація знань. • Підведення підсумків уроку. • Повідомлення домашнього завдання.

Урок засвоєння навичок і вмінь (макроструктура) • Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів (попередні вправи). • Мотивація навчальної діяльності школярів. • Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. • Вивчення нового матеріалу (вступні вправи). • Первинне застосування набутих знань (пробні вправи). • Застосування учнями знань у стандартних умовах з метою засвоєння навичок (тренувальні вправи). • Творче перенесення знань і навичок у нові або змінені умови з метою формування умінь (творчі вправи). • Підведення підсумків уроку. • Повідомлення домашнього завдання.

Урок застосування знань, навичок і вмінь (макроструктура) • Актуалізація опорних знань, навичок і вмінь, необхідних учням для успішного виконання практичного завдання. • Мотивація навчальної діяльності школярів. • Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. • Осмислення змісту і послідовності застосування практичних дій. • Самостійне виконання учнями завдання під контролем і за допомогою вчителя. • Узагальнення й систематизація учнями результатів роботи. • Звіт учнів про способи і результати виконаної роботи та теоретичне обґрунтування отриманих результатів. • Підведення підсумків уроку. • Повідомлення домашнього завдання.

Урок узагальнення і систематизації знань (макроструктура) • Мотивація навчальної діяльності школярів. • Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. • Узагальнення окремих фактів, подій, явищ. • Повторення й узагальнення понять та засвоєння відповідної їм системи знань. • Повторення й систематизація основних теоретичних положень і провідних ідей науки. • Підведення підсумків уроку. • Повідомлення домашнього завдання.

Урок контролю та корекції знань, навичок і вмінь (макроструктура) • Мотивація навчальної діяльності учнів та повідомлення теми, цілей і завдань уроку. • Перевірка знання фактичного матеріалу й уміння розкривати елементарні зовнішні зв'язки у предметах і явищах. • Перевірка знання основних понять, законів і вміння самостійно пояснювати їх сутність, наводити найбільш переконливі приклади й аргументи до своїх міркувань. • Перевірка глибини осмислення учнями знань та ступеня їх узагальнення. • Застосування учнями знань у стандартних умовах. • Застосування знань у змінених, нестандартних умовах. • Збір виконаних завдань, їх перевірка, аналіз та оцінювання. • Підведення підсумків уроку та повідомлення домашнього завдання.

Основні категорії і поняття дидактики При визначенні дидактичної мети уроку слід оперувати такими категоріями: уявлення і поняття (разом вони складають знання), уміння і навички. Наприклад: - сформувати нове поняття, поглибити поняття, закріпити поняття, повторити поняття … ; - сформувати нове вміння, розвивати вміння, удосконалити вміння …

Уявлення - мислене відтворення образів предметів і явищ, які в даний момент безпосередньо не сприймаються органами почуттів людини. Розрізняють уявлення уяви (якщо цього не бачили, не відчували) та уявлення пам‘яті (якщо це бачили, відчували). Уявленням притаманні такі основні властивості: наочність, фрагментарність, нестійкість і узагальненість. • Наочність. Людина представляє образ сприйнятого об'єкта виключно в наочній формі. При цьому має місце розмитість обрисів і зникнення ряду ознак. Наочність уявлень бідніша за наочність сприйняття внаслідок втрати безпосередності відображення. • Фрагментарність. Для подання предметів і явищ характерна нерівномірність відтворення їх окремих частин. Перевагу мають об'єкти (або їх фрагменти), які в попередньому перцептивному досвіді мали більшу привабливість або значущість. • Нестійкість. Представлений в даний момент часу образ (або його фрагмент) можна утримувати в активній свідомості лише протягом певного часу, по закінченні якого він почне зникати, втрачаючи фрагмент за фрагментом. • Узагальненість. Представлений об'єкт, його образ, має певну інформаційну ємність, причому зміст (структура) образу уявлень схематизується або згортається. Уявлення завжди включає в себе елемент узагальнення.

Поняття - це форма мислення, що відбиває предмети в їх істотних ознаках. Ознакою предмета називається те, в чому предмети схожі один з одним або чим вони відрізняються один від одного. Будь-які властивості, особливості, стани предмета, які так чи інакше характеризують предмет, виділяють його, допомагають розпізнати серед інших предметів, складають його ознаки. Ознаками можуть бути не тільки властивості, що належать предмету; відсутня властивість (риса, стан) теж розглядається як його ознака. Наприклад, ознакою згаслого вулкана є те, він не тільки не вивергається, але його вивержень не бачили люди. Поняття бувають ЗАГАЛЬНИМИ (озеро, гори, держава) та ОДИНИЧНИМИ (озеро Світязь, Кримські гори, держава Індія).

Логічні прийоми утворення понять Щоб скласти поняття про предмет, потрібно порівняти цей предмет з іншими предметами, знайти ознаки схожості та відмінності. Логічний прийом, який встановлює подібність або відмінність предметів, називається порівнянням. Виділення ознак пов'язано з уявним розчленовуванням предмета на його складові частини, сторони, елементи. Мислене розчленовування предмета на частини називається аналізом. Виділення за допомогою аналізу ознак дозволяє відрізнити істотні ознаки від иесуттєвих та відволіктися, абстрагуватися від останніх. Мислене виділення ознак одного предмета та відволікання від інших ознак - це абстрагування. Елементи, сторони, ознаки предмета, виділені з допомогою аналізу, повинні бути з'єднані в єдине ціле. Це досягається за допомогою прийому, протилежного аналізу, - синтезу, що являє собою мислене з'єднання частин предмета, розчленованого аналізом. Ознаки предметів, що вивчаються, поширюються на всі подібні предмети. Ця операція здійснюється шляхом узагальнення - прийому, за допомогою якого окремі предмети на основі притаманних їм однакових властивостей об'єднуються у групи однорідних предметів. Завдяки узагальненню істотні ознаки, виявлені в окремих предметів, розглядаються як ознаки всіх предметів, до яких вживають дане поняття.

Компетенція і компетентність Часто синонимічно використовувані поняття «компетенція» і «компетентність» необхідно розрізняти: • Компетенція включає сукупність взаємопов'язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), що задаються стосовно певного кола предметів і процесів та є необхідними для якісної продуктивної діяльності по відношенню до них. • Компетентність - володіння людиною відповідною компетенцією, що включає особисте відношення людини до неї і до предмета діяльності. Найчастіше в словниках вживається словосполучення зі словом «компетентність» : професійна компетентність учителя трактується як «володіння учителем необхідною сумою знань, умінь і навичок, які визначають сформованість його педагогічної діяльності, педагогічного спілкування й особистості вчителя як носія певних цінностей, ідеалів і педагогічної свідомості»

Дякую за увагу !