Урбен Лывер’є. Відкриття на кінчику пера { Підготувала учениця 11 класу Дохват Вероніка
Урбен Лівер’є Урбен Жан Жозеф Ле Вер'є (фр. Urbain Jean Joseph Le Verrier; *11 березня 1811 — † 23 вересня 1877) — французькийастроном, автор праць про змінну довжину ексцентриситету (видовження) орбіти Землі в часі. (опубліковані в 1843), член Паризької АН (1846). Знаменитість Левер'є принесло відкриття планети Нептун «на кінчику пера» у 1845 році. Народився в Сен-Ло (Нормандія). У 1833 закінчив Політехнічну школу в Парижі (X 1831). Потім займався дослідженнями в галузі хімії під керівництвом Ж. Л. Гей-Люссака. У 1837 -1846 викладав астрономію в Політехнічній школі, в 1846 очолив створену спеціально для нього в Паризькому університеті кафедру небесної механіки, в 1849 — кафедру астрономії. На запрошення Франсуа Араґо прийшов у Паризьку обсерваторію; у 1854 -1870 і 18721877 був директором цієї обсерваторії.
Наукові праці У 1849 приступив до переробки теорії руху всіх великих планет Сонячної системи, проводячи обчислення з більшою точністю, ніж це робив. П. С. Лаплас, і порівнюючи їхні результати з даними точних спостережень. Таблиці Левер'є досі використовуються при складанні щорічників поряд з пізнішими таблицями С. Ньюкомен. В результаті тривалих досліджень руху Меркурія показав в 1859, що у швидкості зміщення перигелію планети є складова (38" на століття), яка не може бути пояснена впливом відомих тіл Сонячної системи; постулював існування інтрамеркуріальної планети (Вулкан), яка могла б викликати таке збурення. Згодом ця складова в русі перигелію Меркурія була пояснена на основі загальної теорії відносності
Відкриття Нептуну Наукові праці відносяться до небесної механіки. Досліджував неправильності в русі Урана і незалежно від Дж. К. Адамсаобчислив масу і орбіту невідомої планети, що справляє дію на Уран і виводить планету із рівноваги. 23 вересня 1846 Й. Г. Ґалле в Берлінській обсерваторії відкрив нову планету поблизу місця, зазначеного Левер'є (названа Нептуном). У 1839 опублікував результати розрахунків взаємних збурень планет і довів стійкість Сонячної системи.
Нептун — восьма планета Сонячної системи, середня відстань від Сонця 30, 06 а. о. (4500 млн. км), період обертання навколо Сонця 164, 8 року, період обертання навколо осі — 17, 8 год. Вона четверта за розміром, третя за масою і належить до планет-гігантів. Її орбіта перетинається з орбітою Плутона в деяких місцях. Також орбіту Нептуна перетинаєкомета Галлея.
Невдале свядкування Проте святкування цієї події було зіпсуте повідомленнями колег із Туманного Альбіону. Британські астрономи стверджували, що англійський математик з Кембриджа Джон Кауч Адамс “знайшов” Нептун ще рік тому. Адамс передав свої розрахунки Джорджу Ейрі, тодішньому директору Грінвічської обсерваторії у 1845 році. Але Ейрі не поставився до цього відкриття серйозно й “отямився” лише після відкриття Нептуна французом Левер’є. Після тривалих суперечок між астрономічними товариствами обох країн, вирішили “поділити славу” між двома ученими. Скандал вичерпався, але, як виявилось, не назавжди.
Джон Кауч Адамс (англ. John Couch Adams; 5 червня 1819 - 21 січня 1892) — англійський та корнський астроном, математик і механік. Член Лондонського королівського товариства. Відомий теоретичним відкриттям планети Нептун(1845), зробленим незалежно від У. Левер'є на основі дослідження збурень руху планети Уран. Запропонував нові методи теоретичного визначення вікового прискорення Місяця. Адамсу належать інші важливі праці з небесної механіки
Скачать презентацию Урбен Лывер є Відкриття на кінчику пера Підготувала
нептун.pptx