УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ЛУЦЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ Циклова комісія викладачів природничих дисциплін Спостереження за погодою в січні Реферативна робота з методики викладання природознавства студентів 2 - Б курсу напряму підготовки “ Початкова освіта” Дяк Марії Анатоліївни, Степанюк Олени Ярославівни, Теслюк Наталії Євгенівни Науковий керівник: викладач основ природознавства з методикою викладання Чоба Н. В. Луцьк 2013
План I. Вступ II. Спостереження за неживою природою III. Спостереження за живою природою IV. Народні прикмети V. Прислів’я та приказки VI. Загадки VII. Музичні твори VIII. Січневі свята
Вступ За календарем зима починається 1 грудня. Астрономічним початком зими вважається 21 або 22 грудня – день зимового сонцестояння. Приблизно 22 -23 грудня встановлюється найдовша ніч і найкоротший день. Кінцем зими вважається день весняного рівнодення – 22 березня. Фенологи вважають що зима настає із замерзанням водойм і встановленням міцного снігового покриву, а кінець її – з появою таловин. Зиму умовно поділяють на два періоди: • Перший період – м'яка зима – характеризується тим, що морози й снігопади чергуються з відлигами (особливо наприкінці грудня і в першій половині січня). • Другий період – холодна зима – починається із середини січня. В цей час помітно збільшуються дні, яскраво світить, але мало гріє сонце, стоять сильні морози.
Січень У народі цей місяць має такі назви: - поросинець (після похмурих днів грудня небо стає більш синім і прозорим); - студень, сніжень, корінник зими; - маківка зими, середульший, ранок року тощо. До календаря місяць увійшов як январь (від лат. януаріус) – місяць миру. Давні римляни вірили, що перший день (місяць) року визначає життя людини на весь рік.
Спостереження за неживою природою Цей спосіб спостереження включає в себе такі етапи: • Зміна висоти сонця над горизонтом • Зміна тривалості дня і ночі • Спостереження за погодними умовами • Визначення температури ґрунту • Інші явища
Зміна висоти сонця над горизонтом Висоту сонця над горизонтом можна визначити за допомогою гномона. Від висоти сонця над горизонтом залежить від температури повітря. Земля рухається по еліптичній орбіті, довжина якої 940 млн км. Сонце знаходиться не в центрі, а в одному з фокусів еліпса, тому Земля протягом року буває то ближче до Сонця, то далі від нього. Точка на орбіті, в якій Земля буває найближче до Сонця, називається перигелієм. Тут Земля перебуває 4 січня на віддалі 147 млн км від Сонця. Точку на орбіті, в якій Земля буває найдальше від Сонця, називають афелієм. Там Земля перебуває 6 липня на віддалі 152 млн км.
Зміна тривалості дня і ночі У зв'язку із нахилом земної осі до площини орбіти (екліптики) на різних широтах планети у різні сезони тривалість дня і ночі різна. Лише на екваторі весь час тривалість дня дорівнює тривалості ночі – по 12 годин. Взимку небесна траєкторія руху Сонця відхиляється на південь, влітку на північ, досягаючи максимальної величини 23, 4° у дні зимового та літнього сонцестоянь відповідно. Влітку у північній півкулі, коли траєкторія добового руху Сонця відхиляється на північ, із збільшенням широти на північ від екватора тривалість дня зростає, на південь від екватора – зменшується. Тому у північній приполярній зоні виникає явище полярного дня (коли Сонце у найнижчій точці добового руху не опускається за горизонт більше однієї доби), а у південній приполярній зоні – явище полярної ночі. Узимку північної півкулі все відбувається навпаки.
Спостереження за погодними умовами При спостереженні за погодою ми повинні визначити такі показники як: • Тиск • Температура повітря • Опади • Вітер • Інші природні явища Загалом у січні були такі погодні умови: А)температура вище 0 – 9 днів; нижче 0 – 22 дні, Б)хмарних – 23 ; ясних – 8, В)вітряних – 10 ; без вітру – 21, Г)з опадами – 21 ; без опадів – 10, туман – 2 дні, Д)тиск коливався від 733 -749 мм. рт ст.
Температура ґрунту Спостереження за температурою ґрунту ведуться круглий рік, влітку – на ділянці без рослинності зі спушеною поверхнею, а взимку – на поверхні снігу. Термічний режим ґрунту залежить від приходу сонячної радіації, адвекції повітряних мас, механічного складу та структури ґрунту, його вологості, характеру рослинності, рельєфу, наявності снігового покриву та багатьох інших чинників. Найбільш низька середня місячна температура ґрунту (7, 2°С) спостерігається в січні. В окремі роки температура ґрунту може знижуватись до -35°С і підвищуватись до 16°С. В січні - лютому температура ґрунту має найбільші коливання.
Інші природні явища Узимку увесь рослинний світ засинає, а багато тварин впадають в зимову сплячку. Найбільш часті явища природи взимку це льодостав, сніг, заметіль, хуртовина, а на віконцях в особливо холодні зимові дні мороз малює візерунки.
Льодостав Чим ближче зима, тим сильніше прохолоджується вода в ріках. На початку зими починає йти мокрий сніг, який потрапляючи на поверхню води не тане, відображаючи кашку у вигляді снігу й води. Зверху на кашку падає новий сніг, та й вода в кашці починає твердіти, замерзати. Пропливаючи за течією ріки каша з мокрого снігу, води й льоду перетворюється в шматочки льоду, лід зліпається й утворяться крижини. Поступово крижини збільшуються і при сильних морозах сковуються в єдиний лід.
Сніг Узимку опади проявляються у вигляді падаючого снігу й сніжних заметілей. Сніг дуже важливий для природи. Покриваючу землю, рослини, сніг утримує тепло, де подібно парнику не дає вимерзати сплячій рослинності й зимуючим звіркам і комахам. При відлигах, коли стовпчик термометра перебуває біля нуля, сніг стає мокрим і липким, може йти сніг з дощем, а на дорогах утвориться ожеледь. При низьких температурах сніг стає сухим і пухким, а при снігопаді сніжинки плавно кружляють і легко струшується з одягу.
Морозні візерунки Узимку можна побачити на вікнах дивні малюнки у вигляді сніжинок на склі, розписані, начебто пензликом. Ці чарівні візерунки на вікнах залишив ніхто інший, як мороз на вулиці. А утворяться морозні візерунки при різкому зниженні температури за вікном, залишаючи писані візерунки із кристаликів.
Заметіль Mетелиця, при якій сніг піднімається вітром з поверхні снігового покриву. Вона може бути сильною і слабкою. Якщо сніг переноситься безпосередньо над сніговим покривом у шарі атмосфери товщиною кілька десятків сантиметрів, то це буде слабка заметіль. Для виникнення заметілі одного вітру недостатньо. Якщо температура повітря позитивна або близька до 0˚С і сніговий покрив вологий, то сніг не переноситься. Найкращі умови для виникнення заметілі – це наявність свіжовипавшого снігу і особливо коли він випав на снігову кору. •
Ожеледь Для виникнення ожеледі необхідні такі умови: випадання замерзаючого дощу, замерзаючої мряки або тривалого замерзаючого туману при від’ємній температурі повітря та поверхні оточуючих предметів. При цьому, хоча і на дорогах також може стати слизько, але головна небезпека ожеледі в іншому – починається швидке "намерзання" льоду на проводах, гілках дерев, тросах і т. д. При цьому намерзанні "висячі" крижини можуть швидко досягати великої товщини. Ожеледь, на відміну від ожеледиці, утворюється виключно при випаданні переохолоджених опадів при від’ємній температурі повітря.
Спостереження за живою природою Це включає в себе: • Спостереження за рослинним світом • Спостереження за тваринним світом Зима – найважчий період для виживання рослин, рослинам необхідна волога, яка замерзає взимку. Саме тому рослина взимку не поповнює запаси води і тому може померти. Але рослини і дерева в процесі розвитку адаптувалися різним чином до зимівлі. Рослини взимку перебувають у стані глибокого спокою. Зима для тварин найважча пора року. З-під снігу вони не можуть добути вдосталь корму, мерзнуть, застуджуються. Готуючись до зими, звірі міняють своє літнє хутро на зимове – густіше й пухнастіше. Більшість безхребетних тварин зимують у стані анабіозу, тобто перебувають на межі між життям і смертю.
Спостереження за рослинним світом Насіння однорічних рослин, яке залишилося зимувати, має чудову здатність не замерзати навіть під час найбільшого морозу. Припиняються біологічні процеси, зупиняється ріст дерев. В деяких рослинах присутня речовина антифриз – це речовина в якій розчиняються інші речовини, понижує точку замерзання. Молоді однорічні пагони повинні до холодів здерев'яніти. Покривна шкірка молодих пагонів із зеленої стає бурою або сірою. Скидання листків на зиму, припинення росту і вступ у стан спокою здерев'янілих пагонів – все це також є пристосуванням рослин до зимівлі. Листопад – захисна реакція від загибелі рослин взимку.
Дерева, які скидають листя Яблуня Горобина Дуб Береза
Вічнозелені дерева Ялина Сосна
Трав’янисті і напівкущові рослини Брусниця Верес Грушанка Копитняк
"Котики" верби У другій половині зими збільшується сонячне опромінювання і у багатьох дерев з'являється передвесняний "загар". Закінчується період спокою у багатьох рослин. Уже в січні біля верб можна побачити коричневі лусочки, а на гілках - сірі "котики". Період спокою у верби триває до середини січня, після чого квіткові бруньки починають виявляти всі ознаки росту. Ковпачки їх тріскаються, розсуваються, а потім і зовсім опадають. "Котики" верби складені з квіток, щільно стиснутих одна з одною. Їх лусочки одягнені волохатими білими війками, які роблять "котики" пухнастими. Ці війки, неначе шуба, вкривають пуп'янки, даючи їм можливість без усякої шкоди переносити низькі температури.
Спостереження за тваринним світом • У відлигу на снігу часто з'являються маленькі безкрилі комахи, які не повзають, а стрибають, їх називають сніговими блохами. Живуть вони під снігом і живляться перегнилими частинами рослин. • Риби, будучи холоднокровними організмами, повністю залежать від температури водного середовища. Тіло риби в спокійному стані має температуру, рівну температурі навколишньої води. Риби дуже чутливі до її зміни, розрізняючи різницю в 0, 1. С °. • Земноводні і плазуни взимку перебувають у стані заціпеніння. У земляних нірках, де вони ховаються, температура не зазнає різких коливань і не буває набагато нижча від 0 С°.
Особливості пристосування риб Кожному виду риб для нормальної життєдіяльності потрібно певний інтервал температур, який називають тепловим оптимумом. Наприклад, для холоднолюбивої струмкової форелі цей оптимум заходиться в інтервалі 13 -20 С° , для теплолюбивих коропових – в інтервалі 2028°С. Охолодження води нижче нижньої межі оптимуму веде до падіння харчової активності. Взимку в холодній воді водойм вміст кисню падає, максимальна кількість кисню припадає на придонні шари. І такий розподіл кисню є одним з факторів, що змушують рибу в зимовий період велику частину часу проводити у дна, у малорухомому стані. Форель Короп
Особливості пристосування земноводних і плазунів Земноводні і плазуни взимку перебувають у стані анабіозу. Жаби, ящірки, тритони, вужі й гадюки влаштовуються в ямах, норах, печерах, під старими пеньками, під купами листя, хмизу, під камінням, в погребах, в підвалах. В одному місці збирається їх часом по п’ять, по десять, по двадцять і навіть більше. Озерні жаби зариваються в мул на дні водойм. Тритон Жаба Ящірка
Зимівля птахів Усе життя птахів узимку цілковито підпорядковане пошукам їжі, адже світловий день короткий, а втрати сил і енергії значні. Деякі з них, синиці, сойки, горіхівки, ще з осені роблять запаси насіння, ховаючи його під корою, в тріщинах гілок тощо. Птахів слід поступово привчати до місць підгодівлі, з тим, щоб вони надовго запам’ятали їх і поверталися щодня. I, звичайно, її необхідно проводити регулярно. Зерноїдним птахам (чижам, щигликам тощо) дійсно необхідна наша допомога лише в роки неврожаю природних кормів. Водночас комахоїдні синиці, золотомушки тощо, а також куріпки, фазани потерпають найбільше через відсутність корму. Термін початку підгодівлі може змінюватися в залежності від погодних умов. Її необхідно розпочати рано, ще в жовтні, якщо осінь рання, дощова, випав сніг або неврожай природних кормів. Абсолютна неможливість знайти корм стається лише з появою стійкого снігового покриву й промерзанням землі комахоїдних птахів, які зимують у нас, краще підгодовувати сирим насінням соняшника, гарбуза, дині, коноплі.
Види синиць На Волині також можна зустріти декілька видів синиць. Серед них синиця велика, синиця лазорівка , гаїчка болотяна, синиця довгохвоста. Синиця велика Гаїчка болотяна Синиця лазорівка Синиця довгохвоста
Зимуючі птахи Ворона Дрізд Горобець Крук
Осілі птахи Дятел Куріпка Снігур Тетерук
Види годівниць Під годівницею для птахів розуміють спорудження або конструкцію, в яку можна насипати корм в зимовий час і в якій він буде захищений від снігу, дощу або вітру. Конструкції годівниць дуже різноманітні і залежать від виду матеріалу і фантазії майстра.
Життєдіяльність інших тварин взимку Багато звірів узимку ведуть діяльний спосіб життя. У сніговій товщі роблять численні галереї миші. Тут вони ховаються від морозу й пернатих хижаків. Лисиця, виходить ввечері на полювання, добуваючи дрібних гризунів – мишей і полівок, але при нагоді не обминає птахів і зайців. Голодні вовчі зграї блукають полями, заходять у села, щоб поживитися худобою або свійською птицею. Наприкінці січня у вовків починаються шлюбні ігри. На Волині ведмедів не має, але цікаво знати те, що тваринка взимку спить і їжа їй не потрібна. Спить зимою ведмідь і борсук, але, на відміну від інших, їхній сон чутливий, вони можуть прокидатися. Для того, щоб проспати цілу зиму, восени тварини мусять добре запастися жиром. У листяних лісах взимку трапляються лосі, козулі, дикі кабани. Від морозів їх захищає густе хутро і запас жиру. Живляться вони здебільшого гілками дерев, осик, травою. Дикі кабани добувають з-під снігу бульби, кореневища, жолуді.
Представники лісового господарства Вовк Лисиця Лось Дикі кабани
Білка Взимку білки не сплять, ведуть дуже рухливий спосіб життя. Влітку вони запасають корм на зиму. У меню білки навіть є сушені гриби. Сушать їх білки самі: капелюшки нанизують на гострі сухі сучки, а поєднані ніжками гриби вішають на гілочки. Усе це ховають десь у моху чи дуплах. Білячий склад може містити за кілька кілограмів смачною їжі. Трапляється, що білки у пошуках їжі кочують на великі відстані. У пошуках їжі, вони пробігають вночі через багатонаселені селища та міста, перепливають річки. Білки плетуть з тонких гілок міцні і теплі гнізда, які нагадують приплюснуті кулі. Зазвичай ці гнізда будуються в гілках, з землі їх важко побачити. Іноді білки влаштовують своє житло у дуплах. Зсередини гніздо вони вистилають сухим мохом. Зимові гнізда білок по порівнянню з літніми міцніші, з товстими стінками.
Заєць сірий найчастіше зустрічається у наших лісах. На відміну від інших звірів, зайці не мають постійних лігвищ, не риють нір. Живляться вони частіше на зелених посівах озимини, конюшини та інших багаторічних трав, де знаходять вдосталь кормів аж до глибокої зими. Запасів їжі на зиму зайці не заготовляють. Вони харчуються дрібними корінцями, які добувають з-під снігу, згризають молоді пагінчики дерев, кору.
Праця людей Люди взимку допомагають птахам вішаючи на деревах годівниці. Також риб рятують від замору, збагачуючи їх киснем. Розчищають доріжки від снігу, укривають снігом коріння рослин. Прислів’я та приказки: 1)Січень з груднем прощається, а на лютий очі косить. 2)Січи, не січи, коли я на печі. 3)У січні вночі панують сови та сичі. 4)Січень, наступає, мороз людей обнімає. 5)Січень січе та й морозить, а ґазда дрова з лісу возить. 6)Січень не так січе, як у вуха пече.
Загадки 1)На дворі горою, а в хаті водою 5) Росте вона зимою (сніг) Донизу головою тоненькою, прозорою, Біло-голубою. 2) В огні не горить, у воді не тоне (бурулька) ( лід ) 6) Новий рік розпочинає, 3) Восени не в’яне, а взимку не вмирає. зі святами привітає. (ялинка) Щедрувати діток водить, на ялинці хороводить. (Січень) 4) Гуляє в полі, та не кінь, Літа на волі, та не птиця. (вітер)
Народні прикмети 1)Якщо січень холодний, то липень –сухий і спекотний; грибів не ждіть до осені. 2)У січні – березень, то бійся в березні січня. 3)Глибокий сніг у січні – будуть дощі влітку. 4)Якщо торішній січень був теплий, то нинішній буде холодний. 5)Як на Новий рік падає сніг, то будуть гриби рости. 6)Якщо січень сухий, морозяний, то буде сухе спекотне літо. 7) Якщо січень мокрий та з відлигами – жди холодного літа. 8)Якщо дерева в січні часто покриваються інеєм – на щедрий врожай. 9)Якщо під вечір снігопад припиняється, а небо не прояснилося, то наступного дня падатиме сніг. 10)Місяць яскравий – до ясної погоди, а блідий, покритий туманцем, – до снігу.
Січневі свята • 1 січня. Якщо в перший день Нового року сильний мороз і малий сніжок, то добре вродить хліб. Якщо ж тепло й безсніжно – хліб уродить погано. • Якщо після Нового року хмари пливуть проти вітру, то буде сніг. • 6 січня – Свят-вечір, багатий вечір, багата кутя. • 7 січня – Різдво. • 14 січня – Новий старий рік, Василя. • 18 січня – Голодна кутя. • 19 січня – Водохреща, Йордань. • 23 січня – Маркіяна. • 25 січня – Тетяни.
Список використаних джерел: • Єлін Ю. Я. Рослини наших лісів. • Яришева Н. Ф. Основи природознавства. Природа України. – К. , 1995. – С. 310. • ttp: //www. referatcentral. org. ua/biology_load. php? id=721&startext=2 • http: //traditions. org. ua/usna-narodna-tvorchist/narodni-prykmety/163 -liutyi-narodniprykmety • Єлін Ю. Я. Рослини наших лісів. – К. , 1979. – С. 54.
Скачать презентацию УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
природа.pptx