Улас Самчук (1905 -1987)
… n народився 20 лютого 1905 року в селі Дермань Дубенського повіту Волинської губернії у родині Олексія Антоновича та Настасії Ульянівни Самчуків, — як на той час, заможних селян.
По суті, світогляд майбутнього визначного письменника світу формували як родина, так і довкілля: «… Дермань для мене центрів на планеті. І не тільки тому, що десь там і колись там я народився… Але також тому, що це справді „село, неначе писанка“, з його древнім Троїцьким монастирем, Свято. Феодорівською учительською семінарією, садами, парками, гаями, яругами, пречудовими переказами та легендами» .
Освіта: n У 1913 році, коли Уласові Самчуку було вісім років, сім'я переїхала в село Тилявку Кременецького повіту. Але з Дерманем зв'язків не втрачав, в 1917– 1920 рр. він навчався в чотирикласовій вищепочатковій школі, що діяла при Дерманській Св. Феодорівській учительській семінарії. В 1921– 1925 роках — в Кременецькій українській мішаній приватній гімназії імені Івана Стешенка. З 1927 року навчався у Бреславському Університеті. 1929 року переїжджає до Чехословаччини та навчається в УВУ в Празі. Але жодного вищого навчального закладу він так і не зміг закінчити. Кожну науку Улас Самчук опановував без вчителів, самотужки. Він володів бездоганно німецькою, польською, чеською, російською, менше французькою мовами.
У Празі Улас Самчук належав до Студентської академічної громади. «Нас було кілька сотень з загальної кількатисячної української колонії, ми були поколінням Крут, Базару, Листопада, Четвертого Універсалу, України Мілітанс»
«Тричі мені являлася любов» , — ці слова, адресовані Ярославом Гораком Івану Франку, також співзвучні з історією життя Уласа Самчука. …
Марія Зоц народилася 21 березня 1909 року у яскравих, вільних барвах золотоніських хуторів, що своєю красою надихали серце не одного поета. Її батьки Василь Павлович Зоц, син засланого до Сибіру революціонера народника, і Катерина Самійлівна Середа, козацького роду, померли майже в один час, навесні 1916 року. В семирічному віці Маруся, за клопотанням братів, потрапила до школи благородних дівиць при Красногорському монастирі. Після того як школу закрили, Марію під опіку взяв материн брат. Дядькова сім’я була багатодітною, і Марії доводилось дуже нелегко зі своєю мачухою, що завжди видумувала для падчерки щонайважчу роботу.
Тетяна 16 серпня 1941 року в житті Уласа Самчука відбулося «прецікаве» знайомство зі знімальною групою людей Київської кіностудії в місті Рівному. Під керівництвом режисера Івана Кавалерідзе асистенткою з монтажу була Тетяна Прахова Чорна, що саме працювала над зйомками картини «Пісня про Довбуша» . Народилася Тетяна Прахова у 1903 році. По чоловікові, Адріану Прахову, вона належала до дуже знатної київської сім’ї меценатів та колекціонерів предметів мистецтва.
Олена «Своєрідним приреченням, фатумом» називає Улас Самчук свою зустріч з «варшав’янкою» Оленою Телігою. Це була, як її описує письменник, «елеґантна пані років тридцяти, з прекрасним темнобронзовим волоссям, злегка кирпатим, кокетливим носиком і виразними, зеленкавими очима» . Зустріч відбулася у львівській кав’ярні із «запашною» назвою «Полтава» незадовго до початку війни. Улас у товаристві свого друга Чирського сидів за столиком й обговорював свої «театральні комбінації» , коли до них підійшла знайома Чирського Олена. Як виявилося, ця жінка не була подібною до жодної з тих Олен, яких Улас знав і бачив доти.
Смерть: У Торонто, в четвер, 9 липня, після короткої й тяжкої недуги, помер Улас Самчук, найвизначніший український проза їк у вільному світі, у віці 82 роки.
Пам'ятник Уласу Самчуку в Рівному
Пам’ятник Уласу Самчуку в м. Здолбунів
Пам’ятник У. Самчуку в с. Тилявка
Меморіальна дошка Уласу Самчуку, яка розміщена на фасаді Дерманської гімназії