український військовий політичний і державний діяч Гетьман

український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького. Голова козацької держави.

Герб Б. Хмельницького Роки правління: (1648 -1657) Народився : 27 грудня 1595 (6 січня 1596) Суботів, Україна Помер : 27 липня (6 серпня) 1657 (61 рік) Чигирин, Україна Прізвисько : Хмель Інші імена : Зиновій Рід : Хмельницькі Батько : Михайло Хмельницький Матір : Анастасія Федорівна

Про життя Богдана Хмельницького до 1647 року відомо дуже мало. Традиційний рік народження козацького гетьмана — 1595 — вирахувано за відомостями венеціанського посла Нікколо Сагредо, який у 1649 році писав у своєму рапорті до венеціанської сенйорії , що Хмельницькому 54 роки. М. Максимович висунув версію, що Богдан народився 27 грудня 1595 року, на свято Святого Федора Начертанного та одержав ім'я Богдан, від народної форми церковного імені Теодор (Феодот). Однак ця версія не пояснювала друге ім'я Богдана Хмельницького, Зиновій.

Найбільш розповсюдженою є версія, що Богдан Хмельницький походив з українців дрібно-шляхетського роду. Однак є й інші версії. Батько Богдана, Михайло Хмельницький, був на службі у коронного гетьмана Станіслава Жолкевського, а потім у його зятя Яна Даниловича. 1620 року він брав участь у поході Жолкевського на Молдавію й загинув у битві з татарами під Цецорою; Матір Богдана була козачкою і, найімовірніше, звалася Агафією.

Логічним є припущення, що Богдан отримав початкову домашню освіту, а далі навчався в парафіяльній Київській школі. 1608 року вступив до єзуїтської колегії у Львові, де протягом п'яти років з успіхом опановував науки і мови. Будівля львівського єзуїтського колегіуму

Вступивши до реєстрового козацтва, Хмельницький під час одного з боїв під Москвою врятував королевича Владислава, і потім той завжди прихильно до нього ставився. 1620 року у битві під Цецорою, батько загинув а Богдан потрапив у турецький полон. Знаходячись у Стамбулі, Богдан фактично виконував обов'язки перекладача при одному з командувачів турецького флоту, удосконаливши своє знання турецької мови. За два роки мати викупила Богдана з неволі. Подальша його доля укрита таємницями.

ЦЕЦОРСЬКА БИТВА

Наприкінці 1638 року Богдана Хмельницького обрали чигиринським сотником. В 40 -х роках у Хмельницького виник конфлікт із місцевим старостою О. Конецьпольським і підстаростою Д. Чаплинським, котрі відібрали в нього батьківський хутір Суботів, а в кінці 1647 року О. Конєцпольський наказав ув'язнити й стратити Б. Хмельницького, якого врятувала лише допомога чигиринської старшини, зокрема полковника С. М. Кричевського. В кінці грудня 1647 Б. Хмельницький та його старший син Тиміш з невеличким (300 чи 500) загоном козаків подався на Січ.

Військо Запорозьке Б. Хмельницький Річ Посполита Ян ІІ Казимир

Військова і державотворча діяльність • Як полководець Б. Хмельницький був блискучий стратег і тактик, знаменитий військовий організатор, мужній і хоробрий вояк. Він створив понад 300 -тисячне українське військо, яке було першорядною збройною силою в тогочасній Європі й основою, на якій будувалася нова українська держава. • Але для утримання й розбудови держави, яка виникла революційним шляхом, потрібне було ще міжнародне визнання й військова допомога сусідніх держав. І тут виявився надзвичайний дипломатичний хист Б. Хмельницького. У своїй тривалій і не завжди переможній Прапор Богдана боротьбі проти Речі Посполитої Хмельницького Хмельницький створив, одну за однією, три могутні коаліції.

Починаючи війну з Польщею, Хмельницький заручився союзом з Туреччиною й Кримом, які дали йому політичну і військову допомогу. Саме тому перемоги Б. Хмельницького 1648 у битві під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями запалили всенародне повстання українського народу проти польської шляхти на Україні. Саме тоді було здійснено облогу Львова й Замостя, визволено з-під влади Польщі велику територію України.

План битви під Жовтими Водами

План Корсунської битви

План битви під Пилявцями

Воєнні дії під проводом Б. Хмельницького (1648– 1653 рр. ).

1. Під владу гетьмана переходили території колишніх Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств. 2. Усіх учасників війни було амністовано. 3. Був встановлений козацький реєстр 40000 козаків. 4. Державні посади могли займати тільки православні.

Титульна сторінка реєстру Війська Запорізького 1649 року, з гербом гетьмана Богдана Хмельницького з повним титулом короля Речі Посполитої — Яна Казимира

ГЕТЬМАНЩИНА (1649 -1653 рр. ) Українська держава на території центральної і північно-східної України, яка утворилася за Зборівським договором 1649 р. З 1654 р. увійшла під протекторат Московського царства та зберігала свою автономію до 1764 р. , коли була ліквідована Катериною II. Після втрати державності словом Гетьманщина позначали Лівобережну Україну, що входила до складу Української козацької держави. Це територія сучасних Чернігівської, Полтавської, Сумської (без південно-східної частини) і лівобережних частин Київської і Черкаської, західну частину Брянської областей.

1. Територія, підвладна Богдану Хмельницькому, обмежувалася лише Київським воєводством. 2. Реєстр козаків скорочувався з 40 до 20 тисяч чоловік. 3. Україна була позбавлена права вступати у відносини з іноземними державами. 4. Гетьман зобов'язувався розірвати союз із Кримом і відіслати з України татарські загони.

18 січня 1654 року відбулася Переяславська рада. Це була загальна військова рада, скликана гетьманом Богданом Хмельницьким у м. Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький) для вирішення питання про взаємовідносини між Військом Запорізьким та Московською державою. У результаті Переяславської Ради та наступних переговорів між гетьманським та царським урядами було укладено воєннополітичний союз двох держав — України та Московії.

• Похід на Галичину літом 1656 р. став останнім походом старого гетьмана, потім він став все більше упадати на силах і здоров’ї. • Навесні 1656 року Богдан Хмельницький тяжко захворів. У І пол. 1657 р. хвороба загострилася, а 27 липня (6 серпня за новим стилем) гетьман помер у Чигирині. Ховали його в церкві св. Іллі в Суботові. Але костей Хмельницького там зараз нема, бо кілька літ по тому предводитель поляків Степан Чернецький наказав викинути кості Богдана на глум та наругу. Та не здобув цим слави ні собі ні своїй дружині, бо глумився над кістками чоловіка, якого не міг перемогти живим. • Пам’ять про Богдана зосталася на віки живою і дорогою для козацького війська і нащадків усього народу українського. Народ не забув того добра, що хотів для України славний гетьман. Він оспівав богданові діла в піснях і думах, як ні одного з гетьманів.

У 1651 -1653 роках Богдан Хмельницький у Суботові своїм коштом будує Іллінську церкву і заповідає поховати себе в її стінах. Іллінська церква — визначна архітектурна, історична і культурна пам’ятка другої половини ХVІІ століття, що добре збереглася майже в первісному вигляді до наших днів.

Син Юрій Старший син Тиміш

Ганна Сомківна, перша дружина гетьмана

Мотрона Чаплинська Ганна Золотаренко

Т. Шевченко. Смерть Богдана Хмельницького (1837 -38)

ВІДГУКИ ВІДОМИХ ІСТОРИКІВ Великий рух народній, піднятий Хмельницьким, дав новий лад усій східній Україні — Гетьманщині. Михайло Грушевський, 1913 Хмельницький став керівником Визвольної війни завдяки тому, що здобув довір`я мас. Він ріс і жив серед козацтва, розумів його прагнення й інтереси. Народні маси зустріли Хмельницького з цілковитим довір'ям, розуміючи, що він є справжнім захисником їх інтересів. Іван Крип'якевич, 1954 Він поводився так, неначе був монархом суверенної держави, й розвинув широку дипломатичну акцію на міжнародному полі для зміцнення свого становища. Дмитро Дорошенко, 1921

Пам'ятник Богдану Хмельницькому в Києві Пам'ятник Богдану Хмельницькому в Кіровограді

Орден Богдана Хмельницького I ступеня у незалежній Україні Орден Богдана Хмельницького I ступеня В СРСР Пам'ятна монета

Список використаних джерел • http: //ru. wikipedia. org/wiki/ • Гетьмани України : історичні портрети : збірник / упоряд. журн. «Україна» . – К. : Вид-во журн. „Україна”, газ. „Веч. Київ”, 1991. – 216 с. : іл. • Реєнт О. П. Усі гетьмани України / О. П. Реєнт, І. А. Коляда ; худож. - оформ. А. С. Ленчик. – Х. : Фоліо, 2007. – 415 с. – (Історичне досьє). • 100 найвідоміших українців / Гнатюк М. [та ін. ]. – М. : Вече ; К. : Орфей, 2002. – 592 с. – (100 найвідоміших). • Костомаров М. І. Богдан Хмельницький : історична монографія / М. І. Костомаров ; пер. з рос. Т. С. Завгородньої ; передм. В. С. Мороза ; художнє оформ. А. П. Дерев’янка. – Д. : Січ, 2004. – 843 с. • Смолій В. А. Богдан Хмельницький / В. А. Смолій, В. Степанков. – К. : Либідь, 1993. – 504 с. – • Видатні постаті в історії України (IX – XIX ст. ) : короткі біографічні нариси, історичні та художні портрети : довід. видання / В. І. Гусєв [та ін. ] – К. : Вища шк. , 2002. – 359 с. : іл.