Український народний одяг Презентацію виконав студент Історичного факультету

Український народний одяг Презентацію виконав студент Історичного факультету 2 курсу, Заочного відділення Спеціальність «Історія» Мальцев Максим

Певні основні елементи українського народного вбрання були сформовані ще в княжі часи та пізніше майже не змінювалися. Одяг українців залежав від місця проживання та матеріального становища населення. За місцевістю можна вирізнити і особливості одягу певних регіонів України, таких як: Волинь, Поділля, Полісся, Покуття, Гуцульщина, Бойківщина, Лемківщина, Слобожанщина, Полтавщина та власне Подніпрянська Україна. Одяг поділявся на святковий і буденний, зимовий і літній. Сукно для одягу було дорогим, полотно робили в домашніх умовах.

Ось як описав українське вбрання відомий художник Ілля Рєпін: «Тільки малоросіянки та парижанки вміють вдягатися зі смаком! Ви не повірите, як чарівно вбираються дівчата, парубки теж ладно: . . . це дійсно народний, зручний і граціозний костюм, дарма що здоровенні чоботи. А які дукати, моніста !!! Головні пов'язки, квіти !! А які лиця !!! А яка мова !!! Просто краса, краса і краса !!! »

Картина Іллі Рєпіна «Вечорниці» . Тут зображені гуляння української молоді, що вдягнена у типові українські костюми.

Чоловічі та жіночі костюми

Чоловічий костюм Основу чоловічого одягу становлять сорочка, шита з конопляного або льняного полотна і суконні (вовняні) штани. Сорочка, що надягається на тіло, часто служить і верхнім одягом. Сорочку застібають або зав'язують у ворота за допомогою ґудзиків або зав’язок. Українські чоловіки в більшості регіонів носять сорочку, заправляючи поділ її в штани; в цьому також проглядається відміну від способу носіння сорочки поверх штанів у росіян і білорусів, що пояснюється запозиченнями українців від східних кочових народів. На плечах українські сорочки мали нашивки, що нагадують погони чи вишиті вставки - «уставки» . Штани українці закріплювали на тілі за допомогою шнурка або ременя (укр. Очкур, гачнік), - його українці носили з пряжкою. Українські штани, особливо штани козаків, відрізнялися дуже великою шириною

«Коломийки» Українські чоловіки в національному костюмі, що танцюють танок «Коломийки»

Жіночий костюм Класичним жіночим традиційним костюмом вважається одяг Середньої Наддніпрянщини через те, що в інших регіонах відчутний вплив сусідніх держав. Однак, незважаючи на незначні запозичення елементів одягу від інших слов'янських народностей, в цілому жіночий традиційний костюм характеризується виразною етнічністю і оригінальними елементами, які не можна зустріти ні в одному іншому національному костюмі. Основою костюма є жіноча вишиванка, яка була трохи довша, ніж чоловіча і складалася з двох частин. Нижня частина шилася з більш щільної і грубої тканини. Поверх сорочки одягали запаску або плахту. Плахта являла собою полотно до 4 метрів у довжину, яке пряли з фарбованої вовни. Плахту обмотували навколо талії, прив'язуючи зверху поясом. Вишивка на плахті була досить стриманою і невибагливою. Поверх плахти спереду одягали запаску, певну подобу сучасного фартуха. Велике значення в українському жіночому костюмі відводилося прикрасам. Так, поверх вишиванки одягали намисто або буси. Кількість і розмір намистин безпосередньо говорили про фінансове становище родини. Святковий жіночий костюм відрізнявся від повсякденного якістю тканини, розмаїттям кольорів і візерунків. У святкові дні дівчата одягали на голову вінок, а на шию якомога більше різнокольорових прикрас.

Ілля Рєпін. «Українка біля тину» 1876

Костюми за регіонами України

Волинський стрій Чоловіки носили серм'яги брунатного кольору, часом також білого або чорного, обшиті біля коміра, на рукавах та біля кишень червоними шнурами. На голові носили суконні або баранячі шапки, обшиті також шнурами. Серм'яги мали також каптурі, які в дощову погоду одягали на голову. З взуття носили чоботи. До серм'яг одягали червоні пояси. Жінки носили чоботи на високих підборах червоного або жовтого кольору. Спідниці носили кольорові, в клітинку, клітинка була зелених, жовтих або червоних кольорів. В багатьох місцях замість цілої спідниці носили дві плахти: одну ззаду і одну спереду. Дівчата на голові носили квіти, а жінки кольорову хустку або намітку, вишиту на кінцях. Сорочки біля коміра та на рукавах вишивали білими, небесними або червоними кольорами. В свята поверх строю одягали бекешу з небесного сукна, з чорних або сивих баранів.

Русини с. Стрептова, Золочівського повіту

Поділький стрій На Поділлі чоловіки носили жупани різних барв з сукна (жовтого голандського та вроцлавського, червоного лондонського, білого та чорного сохачевського), під жупан одягали шовкове вбрання, для польових робіт одягали виготовлені вдома сардаки. Взимку носили кожухи, футро з зайця чи куниці, а на голові лисячі колпаки. На ногах носили юхтові чоботи. Стан опоясували московськими поясами, спідній одяг носив назву плаття. Жінки носили лляні сорочки, вовняні плахти, фартухи, срібні позолочені шпонки. На ногах носили черевики. Вбранням голови заміжніх жінок була тканка, намітка і серпанок. Жіночі оздоби були з срібла: чільце, обручі, ожередки, ковтки. Заможніші носили позолочені: перстені, чільця, шпонки, а сорочки вишивали шовком. Панни носили сорочки розшиті перлами та гаптовані золотом з срібними пасками. Верхнє вбрання носили з оксамиту або адамаску, підшите хутром попелиць або куниць, коштовні жупани, взимку вбирали боброві шубки. Вбранням голови були шапки оксамитові та підшиті соболем, золоті чепці.

Картини, що зображають подолян.

Покутський стрій Чоловіки носили довгу лляну сорочку поверх штанів з вузьким комірцем — стійкою, який був вишитий шовком або шерстю. Молоді хлопці носили сорочки, також ще й вишиті спереду. На голові носили соломяні капелюхи, які на свята прикрашали плетеними герданами, качачим або павлиним пірям, також стрічками чи шерстяним шнуром з кутасами. Зимою чоловіки носили білі кожухи, розшиті по швах кольоровою шерстю. Зимою чоловіки носили білі суконі вузькі штани (портяниці) або з тонкого гранатового сукна — ногавиці, а літом білі полотняні штани заправлені в високі чорні чоботи, часом закочені зверху. Жінки і чоловіки носили також однакові чорні сіряки до колін. Зимою на голові носили баранячі шапки з верхом з гранатового сукна. Такі шапки мали «вуха» з лисячого хутра, які в холод опускали на вуха. До строю належала також вовняна сумка з широким помаранчевим пасом. Таку сумку носили через ліве плече на правому боці. Жінки носили сорочки з грубого лляного полотна. Святкова сорочка зверху була з тонкого полотна і підточка з грубшого. Сорочки мали вузький комірець — стійку та вишиті були на комірці і на манжетах (дудах). Сорочки були вишиті також на поликах шовком або шерстю. Традиційними кольорами були світлий та темний зелений, жовтий, чорний, червоний. В заможних жінок та в дівчат були вишиті цілі рукави спереду ( «вишивані рукави» ). Жінки та дівчата носили обвиту навколо стану «фоту» (запаску 1, 5 м), чорного кольору в червоні повздовжні паси або гранатову в чорні паси, фота була переткана золотими нитками. Зимою жінки носили такі самі кожухи як і чоловіки. На голові жінки носили чепець-сітку, поверху якого одівали вив'язаний з шерсті «обруч» . По верху обруча пов'язували тонку льняну намітку, кінці якої були вишиті шовком або шерстю (червоними, зеленими, жовтими кольорами). Намітку пов'язували так, щоб кінці спадали на плечі, один кінець спадав на інший і був коротший. Жінки мали обрізані до плеч волосся. Дівчата зачісували коси гладко назад, заплітали дві коси, спереду вплітали шерстяні різнокольорові шнури, які звисали як стрічки на плечі. На голові носили також у вигляді стрічки плетені гердани або шерстяну вив'язану стрічку. Дівчата носили на голові червону бінду (стрічку) з стрічками, яку прикрашали позолотою та квітами. На шиї носили різноманітне намисто, а також до того, нитку з старими монетами, часто срібними і золотими або з цинку чи месінгу. Жінки завжди носили перстені, кульчики і багато коралів. На ногах носили чоботи, в свята жовті або зелені сап'янці.

Русини з Покуття

Буковинський стрій Чоловіча сорочка була на спині гладка, без зборів та коміра. Буковинські подоляни носили вишиту сорочку з широкими відкритими рукавами, яка спереду мала защіпку. На вишиванку одягали розшиту цурканку (кожушок без рукавів) і на цурканку одягали довгий вовняний сердак (переважно чорний або бурий) з вовняними ґудзиками та зашпенками на грудях. Вузькі штани (портяниці). На ногах носили високі чоботи з загостреними або притятими носами, черевики на шнурівках, прикрашені зверху ремінцями та китицями, та влітку постоли. Взимку чоловіки під сердаком носили ще й великі кожухи. Парубки з Нижнього Черемошу прикрашали влітку голову високим плетеним з соломи капелюхом, з павичевим чи півнячим пір'ям, а також стрічками чи плетеними герданами, взимку носили хутряні шапки (кучма, шапка, капуца). Жінки носили влітку довгу, вишиту на грудях, плечиках та рукавах, сорочку з широкими відкритими або закритими рукавами. По сорочці носили темну або руду шерстяну обгортку (горботку) з двома пришитими до неї різнокольоровими поясками, на свята одягали червоно — синю фоту (ріклю). Зверху пов'язували широку різнокольорову крайку і по крайці вузький вовняний поясок (баюрок) (один або два). По сорочці одягали цурканку, як у чоловіків, та по цурканці бурий або чорний сердак як у чоловіків. На ногах носили черевики або чоботи. Заміжні жінки носили високу керпу, по якій пов'язували ручник. Дівчата та молодиці пов'язували ще керпу кругом, вузько складеними кольоровими хустками - турпанами. На свята та в неділю дівчата носили на голові вінки. На голові дівчата носили вінці, які самі виготовляли зі скляних бусів, коди, штучних квітів, павлиного піря (карабулі) тощо. Такі вінці носили тільки дорослі дівчата. Шию прикрашали скляними оздобами , коралями, монетами (згарда, салба). На вухах носили мосяжні або срібні кільця (ковтки). На руках носили срібні або мосяжні перстені. На пояс завішували складену хустку. На ногах носили чорні, червоні та жовті чоботи або черевики.

Буковинці

Гуцульський стрій Чоловіки носили білі сорочки та довгі широкі штани з грубого білого полотна (поркениці) або ширші червоні з сукна (крашаниці), часом білі або чорні суконі (голошні, гачі). До того носили широкий шкіряний пас (черес), сорочку спереду підтягували і вона була на 20 -30 см коротша ніж ззаду. За пояс закладали файку, люльку. На ногах носили шкіряні постоли. Постоли стягались шнурками або шкіряними ремінчиками. В 19 ст. парубки та газди носили чоботи замість постолів. По сорочці гуцули вдягали через плече шкіряну торбу. Зверху на сорочку одягали кептар — короткий розшитий білий кожушок без рукавів. Кептар зв'язувався біля шиї двома кутасами і був розшитий сапяновими ремінчаками. Волося носили довге, розділене на проділ, на голові носили чорний фетровий капелюх (Кресаня), дно капелюха було розшите золотим галоном або різнокольоровими шнурками. Жінки носили сорочку і дві запаски : одну ширшу ззаду і одну спереду. Запаски повязували червоним вовняним паском. На ногах носили постоли. Зверху одягали як і чоловіки кептар. Дівчата на голові не носили нічого, волося заплітали спочатку в дві коси (коски), які позаду голови переходили в одну, яку повязували червоною стрічкою. Жінки заплітали також косу, але стрічку не повязували. На голову жінки одівали чепець, зверху повязували чорною або червоною в квіти хусткою, кінці хустки звисали на плечі. На шиї носили кілька шнурків перлів або пацьорки, гердан. Через плече носили вовняну торбу. Чоловіки в свята носили поверх кептарика також сіряк — короткий з чорного сукна, розшитий вовняними шнурама з кутасами (дармовиси). Сіряк з гранатового сукна називався — крашенек або байбарак. Святковий капелюх був прикрашений павлиним або кугутячим пірям та круглими кутасами. На шиї носили чорну в узори хустку. До цілого строю належав також топорик Сорочки святкові в жінок були вишиті на передпліччях або цілі рукави. Пацьорки для гуцулок робилися в Венеції і звідти їх привозили купці-жиди. Голову покривали наміткою (зробленою дома) або купленим рантухом кінці яких були вишиті і звисали поза плечі. Зверху по рантуху або намітці повязували червону в квіти хустку. На святкові ні дівчата носили запаски (дротяні) переткані золотою ниткою. Такі запаски блистіли вже здалека. На свята або весілля дівчата вдягали замість запаски сукню з гранатового сукна, обшиту знизу золотими галонами. Підперезувалися зверху крайкою або шкіряним паском. На ноги вдівали червоні панчохи і капчурі з кольорової вовни і по них з задерними носами постоли або чоботи на високих каблуках. До святкового вбрання належав ще білий каптур. До святкового вбрання належала ще біла хустинка. Торбу носили червоного кольору.

Гуцули

Бойківський стрій Чоловіки носили штани синього кольору, заправлені в чоботи. Влітку носили широкі полотняні, а зимою вовняні голошні (штани). Сорочки носили вишиті білі, поверх штанів з шкіряним широким поясом. На голові носили чорні баранячі шапки, звужені до верху. Зимою носили довгі до коліна бурки чорного кольору, які носили на плечах не одягаючи. Бурки були обшиті червоно-чорними крученими шнурами. Шапки були пошиті без сукна. Кожухи носили білого кольору, а сермяги — кавового. Влітку на голові носили так звані «венгерські капелюхи» . Сорочки бойків були оздоблені на передпліччях мережкою. На голові носили також «кучми» (баранячі кудлаті шапки). Влітку — чорний низький з широкими крисами капелюх Жінки бойків носили на голові сивого кольору баранячі шапки з зеленим або червоним верхом. Жінки носили спідниці в квіти, поверху спідниці носили пстру (вовняну запаску). Бойківчанки носили сорочку з відокремленим станком, зібраним подолом та розрізом на спині. Сорочки вишивали на грудях в вигляді півкола. Спідниці були з білого полотна або вибійки. В свята волосся носили розпущеним. Носили також білі полотняні свитки. Дівчата заплітали волосся в одну косу, яку прикрашали квітами і стрічками. Жінки заміжні носили на голові — завійку, яка часом цілком закривала голову. Зимою поверх звичайного одягу носили небесного кольору бекешу, розшиту червоними шнурами та чоботи. На шиї жінки бойків носили багато скляних пацьорків. До церкви ходили тільки в чоботах. Чоботи носили чорні. (за описом Оскара Кольберга)

Бойки

Лемківський стрій Лемки носили коротку лляну сорочку, яку заправляли в штани; сорочка мала вишитий стоячий комірець (1, 5 см), а також була вишита на рукавах; крім того ззаду мала розпірку, як і в бойків. Штани (ногавки) носили також лляні. Святковий одяг складався з гуньки або сердака, який був коротший; спереду сердак мав петельки з вовняного шнурка, ззаду внизу мав три розтини і шви, обшиті білим шнурком. Носили також своєрідний плащ темно-бронзового кольору з оздобленим каптуром — чуху (чуганя). На голові носили чорний фетровий капелюх (калап), який називався венгерським, та солом'яні капелюхи. Жінки лемків носили лляні вишиті хрестиком на верху рукава і на грудях сорочки. Сорочки були з манжетами, мали сті йку або викладний комірець, який вишивали або пришивали до нього широке мереживо (жабку). Спідниці (фартух, фарбанка) носили традиційно вовняні або з перкалю темного кольору з нашитими на них поперечними трьома стрічками (червоні, небесні, жовті, білі). Традиційними спідницями були вовняні брудно-піскового кольору широкі спідниці з нашитими стрічками. Так само стрічки нашивали і на фартух (запаска) і на куплені хустки. Також спідниці, фартухи і хустки були обшиті мереживом. На верх носили суконі блакитного кольору або з чорного оксамиту вишиті світло червоними вовняними нитками (часто скручені з золотою ниткою) чи обшиті червоною тесьмою горсети (камізельки). На голові носили хустку, а заміжні жінки — очіпок. Взимку носили коротку гуньку, сердак або ще зверху білий, вишитий нитками і шкірою кожух, часто без рукавів. Кожух був довжиною нижче колін. На шиї носили пацьорки, що виглядали як комірчик. На ногах носили шкірні (черевики). На шиї носили коралі (пацьорки). Молоді жінки вдома часто не носили хусток. На свята носили складний головний убір білого кольору, який називався фацелик. Дівчата оплітали косу червонозеленими або червоно-гранатовими шерстяними нитками, які закінчувались кутасами

«Лемки» . Вацлав Боратинський

Поліський стрій вирізняється серед інших червонобілими кольорами. На голові жінки носили кибалок або очіпок, який пов'язували наміткою. На кінцях намітка була оздоблена червоними смужками. Жінки носили спідниці (літники), зверху носили приталені свитки. В вишивці домінували прості геометричні узори червоного кольору з добавкою синього або чорного. На Поліссі жіночі сорочки не вишиваються або вишиваються тільки червоною заполоччю та дуже простим орнаментом.

Поліщуки

Одяг запорозьких козаків. Основний о дяг запорі зьких козакі в — сорочки, шаровари, шапки та жупани. Похідним одягом козаків були дві пари шароварів, сорочка, кафтан з грубого сукна, шапка та свита з кобеняком. У мирний час запорожці одягались доволі багато. Сорочка з шовковими застіжками, шаровари, червоні чоботи. Поверх сорочки одягали кафтан, який міг бути шовковим, парчевим або суконним. Кафтан підперезували шовковим пасом — широким шовковим поясом, перетканим на кожну четвертину золотими або срібними нитками. Поверх кафтана накидали свиту, завжди суконну з розрізаними рукавами, які, як правило, защіпались один на другий і закладались ззаді під кобеняк, який вживали під час дощу або негоди. На голові запорожці носили брилі або гострокінечну хутряну шапку або кобур — суконну червону шапку з бобровою опушкою. На каптан, через праве плече вішався на перев'язі самопал. А за поясом, на ланцюжках два пістолети і ніж замість кинджала. Шаблю в мирний час носили рідко, хіба тільки на раду. Тоді ж надівали поверх кафтана — сталеву сітку (сітку-кольчугу). Бороди та голову голили, залишаючи пасмо волосся в вигляді коси, яке закручували за ліве вухо три-чотири рази. Важкою образою було взяти запорожця за чуприну — вона була для нього священою

«Запорожці пишуть листа турецькому султану. » Ілля Рєпін.

Жіночий стрій на Слобожанщині та Запоріжжі. Жінки носили просту дергу чорного або коричневого кольору або сукону плахту в клітинку (клітки були червоного, синього кольору. Клітинки в плахтах вишивали часто шовком, а за козацьких часів срібною або золотою ниткою. На Полтавщині носили плахти жовтого, а на Чернігивщині зеленого кольору. Спереду носили яскравого кольору фартух. Зверху одягали свиту або корсетку, а зимою кожух. Ще раніше носили кафтан з відкидним коміром розшитий червоними нитками. На ногах носили червоні, жовті або зелені чоботи. За козацьких часів сорочки вишивали шовком. Дівчата в косу заплітали стрічку. Жінки носили на голові парчовий або шовковий очіпок. На Лебединщині довгасті «кораблики» , на Охтарщині круглі очіпки.

Козачка 1817

Сучасність

В наш час українці одягаються як і жителі усіх країн Європи та колишнього СРСР. Але на деякі національні свята, урочисті події тощо одягають національні костюми (або ж стилізований під них одяг). Деякі дизайнери вставляють в свої колекції елементи національного костюма.

Сучасне стилізоване українське весілля

Український танок «Гопак» зазвичай виконується в традиційному українському костюмі.

Українка на конкурсі краси. Сукня увібрала в себе елементи традиційного одягу українців.

Парад вишиванок у м. Слов’янськ. Донецька область.

Висновок Український національний костюм має витоки з давньослов’янського наряду та увібрав у себе традиції близьких країн, а також змінювався разом з розвитком українського народу. Він має безліч регіональних відмінностей, але одне коріння. В наш час українські традиції (в тому числі й народне вбрання) не забуті та мають поширення, особливо серед молоді та на свята.

Дякую за увагу!