Український композитор Основоположник української класичної

• Український композитор; • Основоположник української класичної музики; • Піаніст; • Хоровий диригент; • Збирач пісенного фольклору; • Педагог; • Громадський діяч.

22 березня 1842 року в селіГриньки Кременчуцького повіту Полтавської губернії в родині дворянина Віталія Романовича Лисенка народився син – маленький Микола, якому судилося стати справжнім велетнем української і світової музичної культури

Перше виховання нашого композитор було поведене на аристократичний ла чиста французька мова, вишукані манери, танц уміння невимушено триматися у вітальн – ось що вимагалось від дитин … Відомий поет Фет, який служив у тому ж Орденському полку [що й батько Миколи], навіть дорікав матері Лисенка, що вона вчила сина спершу азбуки французької, і взявся сам учити його російської. Через те, що на уроках Фет змушував свого учня писати букви олівцем, останній став приставати до офіцерів з проханням дати олівця, за що й прозвали його в полку "карандашиком"

Вже в п'ять років мати Миколи, Ольга Єреміївна, побачила хист хлопчика до музики і розпочала опікуватись його навчанням "Мати Миколи чудово грала на роялі … Через те, що Микола вияви з дитинства любов в до гри на фортепіано інод годинами – і простоював підбиравмотиви, і то батьк вирішили, що у його покликання и є до музики і запроси для нього ли з п'яти рокі учительку". в

В музиці Микола робив колосальні успіхи і, будучи ще в першому класі, написав досить гарненьку польку з правильним розвитком теми і звучною гармонізацією, цю польку було надруковано в Києв У 1855 році Миколу віддали у привілейований навчальний заклад – Другу Харківську гімназію

Під час навчання у гімназії він приватно займався музикою з М. Дмітрієвим та чехом Вільчеком. Поступово юнак став відомим у Харкові піаністом, якого запрошували на вечори, бал де він виконував п'єси Моцарта Бетховена Шопена

Весною 1859 року Микола Віталійович закінчив гімназію зі срібною медаллю. В тому ж році, разом зі своїм троюрідним братом Михайлом Старицьким поступив до природничого факультету Харківського університету Через рік батьки Миколи Віталійовича переїхали до Києва, і брати перевелися у Київський університет

1 червня 1864 року Микола Віталійович закінчив фізико-математичний факультет "по разряду естественных наук", а у травні 1865 р. одержав ступінь кандидата природничих наук Під час навчання в університеті він прагнув надбати якнайбільше музичних знань, усвідомлюючи, що головна мета музика його життя –

Так, у 1861 році він провів новорічні свята на Полтавщин у свого товариша, також студента Павла Чубинського повернувся з великою збіркою пісень. Також він впорядкував зібран раніше фольклорні записи і проявив себе як організатор і керівник студентських хорів, якими виступав публічно

Після недовгої служби Микола Лисенко вирішує здобути вищ музичну освіту. На сімейній раді була обрана Лейпцігська консерваторія …яка вважалась однією з найкращих у Європі. У вересні 1867 року він до неї вступив. Влітку 1868 року Микола Віталійович одружився з Ольгою О'Коннор яку він привіз до Лейпціга

В тому ж році на замовлення діячів Західної України до роковин з дня смерті Т. Г. Шевченка Лисенко написав музику до "Заповіту". Цей твір започаткував цикл під назвою "Музика до Кобзаря", який включає більше 80 -ти вокально-інструментальних творів різних жанрів У 1869 році Микола Віталійович великим успіхом закінчив навчання Лейпцігській консерватор З 1869 по 1874 роки М. Лисенк перебуває у Києві, займаючись творчо викладацькою та громадською діяльніс

З метою удосконалення майстерності в галузі симфонічної інструментовки Лисенко у 1874 році вступає до Петербурзької консерваторії у клас до всесвітньо визнаного у цій галузі майстра Миколи. Римського-Корсакова, який скінчив у 1876

Заняття у Римського-Корсакова збільшили його музичну ерудицію і розкрили перед ним нові таємниці звукових композицій. Петербуржці навіть пропонували Лисенкові посаду капельмейстера у приватній опері з перспективою переходу на імператорську сцену. Але Лисенка тягла додому туга за батьківщиною У 1878 році М. Лисенко займає посад педагога з фортепіано в інститу шляхетних дівчат

В офіційному шлюбі у Миколи Віталійовича не бу спадкоємців. З Ольгою Антонівною Ліпською, яка стала йог громадянською дружиною, композитор познайомився під час концертів у Чернігові. П’ять років Микола Віталійович вів подвійне жит Громадянська дружина композитора Ольга Антонівна подарувала йому щастя батьківс — семеро дітей (п ’ятеро вижили). Дивно, але першій дружині Лисенко присвятив 11 творів, а матері своїх дітей — жодного.

З 1880 року розпочинається період інтенсивної композиторської творчості. М. Лисенко започатковує роботу над своїм найвизначнішим твором – монументальною оперою "Тарас Бульба" , яку буде завершено лише через десять років.

Тоді ж М. Лисенко створює зовсім новий жанр– дитячу оперу З 1888 по 1893 роки він пише дитячі опери: "Коза-дереза" "Пан Коцький"

У 1889 Микола Віталійович вдосконалює та оркеструє музику до оперети “Наталка Полтавка“ за твором І. Котляревського.

У 1903 творча громадськість України широко відзнач 35 -річчя діяльності М. Лисенка перетворилося на , що свято національної культури і за масштабами не ма собі рівних на Україні. Під час святкування ювілею друзі Лисенка організув збір коштів на видання творів композитора та купів для нього та дітей дачі, але Микола Віталійович використав подаровані кошти на організацію Музичн драматичної школи, яка почала працювати восени 19 року і стала першим українським навчальним заклад який надавав вищу музичну освіту за програмою консерваторії.

У лютому 1907 року Лисенка заарештували, проте н ранок його відпустили. У справі, заведеній у жандармерії, він значився під прізвиськом "Дідинський". Але, незважаючи на усі переслідування, Микола Лисен плідно працює.

У 1911 р. Микола Віталійович приїзди у Гриньки. Побував у навколишніх селах: Жовнине, Галицьке, Горби. . . Цей край став колискою пісенної молодості Миколи Лисенка. Разом зі своїм другом і родичем Михайлом Старицьким у посульськи селах і степових хуторах збирав він перлини пісенної творчості

Постійна напружена праця підірвала здоров'я композитора. Влітку 1912 року він їде лікуватися на курорт Наугейм. І 6 листопада 1912 року, так само, як в інші дні, він зібрався до своїх учнів на заняття. Але через несподіваний серцевий напад земне життя українського Бояна спинилось. Микола Лисенко народився у Вічність…

Вшанування Ювілейна марка, випущена до 150 -річчя від народження композитора Пам'ятна монета на честь Лисенка

Пам'ятник М. Лисенку в Києві Бюст Лисенка в київській філармонії

Іменем Миколи Лисенка названі провідні мистецьк установи України. Це Львівська національна музичн академія, Харківський академічний оперний театр Колонний зал Національної філармонії, Київська спеціалізована музична школа. Українським музикантам щорічно присуджується Пр імені Лисенка Періодично в Києві проводиться Міжнародний музичний конкурс імені Миколи Лисенка. У Києві діє Будинок-музей Миколи Лисенка

Смерть М. Лисенка була непоправною втратою для української музичної культури Уже майже 100 років минуло, як перестало битися палке любляче Україну, її культуру, побут, традиції сереце великого патріота. Та пам'ять про Миколу Віталійовича Лисенко вічно жива. Він як «вічний революціонер– » дух, що тіло рве до бою, рве за щастя, її долю … … він живе! Він ще не вмер!

Вашій увазі мультфільм за мотивами української народної казки «Коза-Дереза» Композитор М. В. Лисенко