Українське оточення Тараса Григоровича Шевченка Іван Сошенко

Українське оточення Тараса Григоровича Шевченка

Іван Сошенко Український художникпортретист, в 1838 закінчив Академію Мистецтв, був учителем малювання в Ніжинському ліцеї, Київській гімназії. Першим звернув увагу на талант Тараса Шевченка, познайомив його з Гребінкою, Брюлловим, Веніціановим, Жуковським та ін діячами в Петербурзі, близько товаришував з Шевченком.

Євген Гребінка Велику роль відіграв Гребінка в житті, творчому становленні Т. Шевченка, з яким познайомився у другій половині 1836 р. Він брав безпосередню участь у викупі його з кріпацької неволі. Особлива заслуга Гребінки в тому, що в 1840 р. з його допомогою побачив світ “Кобзар” Шевченка.

Григорій Квітка-Основ'яненко дуже багато зробив для наближення літератури до широких народних мас. Спираючись на усну народну творчість і здобутки попередників, письменник виробив власний живописний, реалістичний у своїй основі стиль, збагатив українську літературну мову, а вплив його прози і драматургії позначився на творчості Тараса Шевченка. Тарас Григорович дуже йому довіряв, надсилав свої деякі твори під псевдонімом Перебендя.

Віктор Забіла В. Забіла дружив з Т. Шевченком, зустрічався з ним під час приїздів поета на Україну — в Качанівці, Мойсівці, Києві. Взимку 1847 р. Т. Шевченко деякий час жив на х. Кукуріківщині, намалював портрет Забіли. У повісті «Капитанша» Т. Шевченко з симпатією зобразив його під іменем Віктора Олександровича. Його вірші, відібрані жандармами у Т. Шевченка при арешті 1847 р. , в протоколі допиту названо пасквільними. Брав участь у похороні Т. Шевченка і впорядкуванні його могили.

Михайло Максимович До 1845 року читає лекції у Київському університеті, працює у Київській археографічній комісії, де вперше познайомився з Т. Шевченком. Пізніше на хутір Михайлову Гору приїжджає Т. Шевченко, який написав там портрет Михайла Максимовича та його дружини Марії Василівни. 1860 року публікує полемічну статтю «Оборона українських повістей Гоголя» . У травні 1861 року М. Максимович бере участь у похороні Т. Шевченка у Каневі, пише вірш «На смерть Т. Г. Шевченка» .

Пантелеймон Куліш Разом із Т. Шевченком і М. Костомаровим він склав славетну наддніпрянську «трійцю» 40— 60 -х років, яка заклала підвалини новочасного українського народнопатріотичного руху. Зазначивши, що вони «розпочали нову добу українського літературного і загалом духового розвою» , І. Франко назвав «самородного генія» Шевченка «появою занадто одиничною, незвичайною серед української суспільності» , а саме Куліша — «першим. . . справді національним писателем українським, т. є. писателем, котрий старався по змозі своїх сил відповісти потребам своєї суспільності, зобразити її погляди. . . і йти поряд з її розвоєм національним і суспільним»

Микола Костомаров знав Т. Шевченка з 1846 р. У рецензії на «Кобзар» (1860), «Воспоминании о двух малярах» (1861), книзі «Поэзия славян. Сборник лучших поэтических произведений славянских народов в переводах русских писателей» (1871) та в «Споминках про Шевченка» в празькому виданні «Кобзаря» (т. 2, 1876) оцінював творчість Т. Шевченка як всенародний скарб.

Кирило-Мефодієвське братство Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич, Георгій Андрузький, Олександр Навроцький, Дмитро Пильчиков, Іван Посяда, Микола Савич, Олександр Тулуб. У квітні 1846 року до братства вступив Тарас Шевченко.

Знайомі Тараса Григоровича Г. Тарнавський О. Капніст М. Маркевич С. Самойлов М. Лазаревський М. Макаров В. Григорович І. Мартос

Світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють….