Українська художня культура ХІХ ХХ ст ХІХ

Українська художня культура ХІХ –ХХ ст. ХІХ – ХХ ст. приніс в Україну грандіозне будівництво. Визначалися центри міст – Хрещатик у Києві, проспект Свободи у Львові, вулиця Сумська в Харкові

Владислав Городецький 1863 -1930 Упродовж 30 років спорудив близько 30 будинків у Києві та в інших містах України. Відомий архітектор сидить в кафе. На столі лежить книга “В. Городецький. В джунглях Африки. Щоденник мисливця”. Пам'ятник відкритий в 2004 році.

Будинок з химерами

Незвичайне скульптурне оформлення будівлі пояснюють захопленням автора полюванням в тропічних областях Азії та Африки. Декор відображає не лише пошук нових архітектурних прийомів оздоблення будівель, але і художні можливості цементу як будівельного матеріалу. Автор скульптурного оздоблення - Еліа Саліа, італієць за походженням, який багато працював в Києві.

Костел Св. Миколи в Києві

. Будівництво костела було закінчено в 1909 році, в цьому же році він був освячений. На його будівництво пішло 500 тис. карбованців

n Еще один цікавий проект Городецького - це схожа на античний храм будівля Національного художнього музею України, раніше – Міського музею давностей та мистецтв. Будівництво музею тривало з 1897 по 1901 рік. Молодий Городецький прийняв рішення продовжити реалізаццію проекта московського архитектора Петра Бойцова, який, хоча й виграв конкурс на возведенння будівлі, але пізніще відмовився.

Національний художній музей України

Владислав Городецький займався будівництвом Караїмської Кенаси( іудаїстського релігійного братерства). n Будівля відрізнялася красою мавританськоарабського стилю. В багатьох проектах Городецького брав участь інженер Антон Ємільович Страус, розробник нового методу встановлення бетонних свай. Кенаса відрізнялася не тільки красою, вона, за останнім словом техніки, була оснащена електричним освітленням.

В 1928 році 65 -річний Городецький за запрошенням американської компанії відїзджає до Тегерану, де будує палац для шаха. Серцевий напад зруйнував всі плани. Поховали митця на цвинтарі в Тегерані. n

Скульптура Іван Мартос (1754 – 1835). Народився в Ічні. Закінчив Імператорську академію із золотою медаллю, був відправлений на навчання до Риму. Повернувшись до Петербурга був призначений викладачем Академії Мистецтв, а згодом став ректором.

Пам'ятник Мініну і Пожарському в Москві

Пам'ятник Дюку де Ришельє в Одесі (1823 – 1828)

Живопис Провідним стилем у мистецтві І пол. ХІХ ст. був класицизм. Паралельно розвивався романтизм та реалізм. Демократично налаштовані художники вбачали розвиток мистецтва саме у реалізмі.

Тарас Шевченко (1814 -1861) n Засновником критичного реалізму в живописі був Т. Шевченко. У 1830 р. із поміщиком Енгельгардтом виїхав до Петербурга, де познайомився з впливовими діячами культури – О. Григоровичем, О. Венеціановим, К. Брюловим, В. Жуковським, які , розгледівши у Т. Шевченка рідкісний талант, у 1838 р. викупили його з кріпацтва

Меценат Тарновський купує картину “Катерина”, створену на тему однойменної поеми Т. Шевченка. “Катерина” – єдина написана олією картина, що збереглася. “Катерина” відображає пошуки збірного образу й утвердження національного ідеалу

Акварелі

Офорти “ Мальовнича Україна”

Олександр Мурашко (1875 – 1919) Найвидатнішим художником, творчістю якого розпочалося українське мистецтво, був О. Мурашко, який народився на Чернігівщині (поблизу Борзни). Роки навчання в Петербурзької Академії мистецтв закінчились написанням програмної роботи “Похорон кошового”. Саме за це полотно Мурашко отримав право поїздки за кордон

Повернувшись до Києва, О. Мурашко розпочав об'єднання національних художніх сил: викладав у Київському художньому училищі, заснував Товариство художників.

“Благовіщення” Ідея картини народилась випадково. З'явилася дівчина – легка філіжанка, світлі плями викликають певні асоціації. Так з'явився архангел Гавріїл.

Дякую за увагу

Українська художня культура XIX – XX століття Виконав: студент ФЕМП 1 курсу, 16 групи Свинаренко Андрій