УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВОМЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ЗМІСТ Вступ 1 Поняття

УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВОМЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ЗМІСТ: Вступ 1. Поняття і зміст лікувально-евакуаційних заходів. Головні етапи розвитку системи лікувальноевакуаційного забезпечення. Сутність сучасної системи лікувально-евакуаційного забезпечення, її основоположні принципи. 2. Поняття про етап медичної евакуації та завдання. Принципова схема розгортання етапу медичної евакуації. 3. Види і обсяг медичної допомоги. 4. Медичне сортування. Визначення поняття, його завдання. Організація медичного сортування уражених та хворих. 5. Медична евакуація. Визначення поняття, її мета та призначення.

МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ включає: • лікувально-евакуаційне (лікувальнопрофілактичне) забезпечення; • санітарно-епідеміологічне забезпечення; • забезпечення медичним майном і технікою.

Мета ЛЕЗ збереження життя та швидке відновлення боєздатності та працездатності якомога більшої кількості військовослужбовців, звільнених з лав у результаті бойового ураження чи захворювання, що являється в умовах сучасної війни найбільш ефективним засобом поповнення масових бойових втрат особового складу військ

Поняття і зміст лікувальноевакуаційних заходів. Головні етапи розвитку системи лікувально-евакуаційного забезпечення. Сутність сучасної системи лікувально-евакуаційного забезпечення, її основоположні принципи.

Лікувально-евакуаційні заходи військ являють собою сукупність заходів з надання медичної допомоги пораненим та хворим, їх евакуації та лікування

Фактори, що здійснюють вирішальний вплив на діяльність медичної служби: & Соціально-економічний та політичний лад держави & Організація Збройних Сил, їх технічне оснащення, особливо засобами ураження & Рівень розвитку військового мистецтва, медичної науки та системи охорони здоровя & Економічний потенціал країни

Основні тенденції, що визначають особливості тієї чи іншої лікувальноевакуаційної системи 1. Прагнення організувати лікування поранених та хворих біля зони бойових дій ( «лікування на місці» ) 2. Прагнення вивести (евакуювати) із зони бойових дій велику частину поранених та хворих якомога далі в тил

«Лікування на місці» отримало широке застосування у період становлення військової медицини, коли обмежені в чисельності армії використовували малорухливі лінійні бойові порядки та володіли досить слабким маневруванням, кінець війни вирішувався у ході одного, або декількох генеральних боїв, які проводились на досить обмеженої території, коли шляхи та засоби звязку були не досить досконалі, а методи лікування також досить примітивними.

Організація лікувально-евакуаційного забезпечення з переваженням евакуаційних заходів обумовлена неможливістю здійснювати лікування великої кількості поранених та хворих у безпосередньої близькості до лінії фронту, так як збільшувалась вірогідність їх повторного ураження та виникала необхідність підвищення рухливості засобів медичної служби через маневрений характер бойових дій.

Евакуаційна система та система лікування на місці рідко зустрічалась на практиці медичного забезпечення військ у «чистому вигляді» . В залежності від конкретних умов обстановки у одних випадках переважало лікування уражених та хворих «на місці» - поблизу від зони бойових дій, а в інших - евакуація у тил.

Особливо чітко поєднання лікувальних і евакуаційних заходів почало проявлятися у війнах ХХ сторіччя.

У 1916 році професор Військово-медичної академії (м. С. -Петербург) В. А. Оппель вперше обґрунтував необхідність тісного зв'язку лікувальних заходів в єдиній системі і назвав сукупність лікувальних і евакуаційних мір, які взаємно пов'язані, етапним лікуванням. «Під етапним лікуванням я розумію таке лікування, яке не порушується евакуацією і в яке вона входить як обовязкова складова частина» .

Наукові праці П. І. Тимофіївського - одного із перших докторів медичних наук в галузі медичного забезпечення військ: & «Санітарна тактика передових перев’язних пунктів: денний оборонний бій» - 1909 р. & «Побудова і обладнання лікувальних установ і санітарного транспорту у воєнний час» - 1914 р. & «Санітарна тактика» .

Б. К. Леонардов ( «Військова санітарна служба у військовому районі» , «Методика і техніка оперативної роботи військових санітарних начальників» ) обґрунтував необхідність перебудови системи етапного лікування на принципах евакуації поранених і хворих за призначенням. «…на перев'язних медичних пунктах поряд з наданням невідкладної медичної допомоги повинно даватись призначення на той чи інший тиловий етап санітарної евакуації в залежності від стану того, хто підлягає евакуації, часу, що пройшов з моменту ураження, термінів, протягом яких той чи інший вид медичної допомоги зберігає ефективність його використання і термінів його доставки наявними засобами санітарного транспорту» . Б. К. Леонардов 1931 р.

Теоретичні положення системи етапного лікування з евакуацією за призначенням були розроблені напопередні другої світової війни, організаційне ж оформлення цієї прогресивної системи лікування поранених і хворих у воєнний час відбулося під час Великої Вітчизняної війни 1941 -1945 рр.

«…система етапного лікування з евакуацією за призначенням вимагає: h чіткої та єдиної військово-медичної польової доктрини, особливо для рухомих польвих санітарних установ, які б дозволили здійснювати у військовому запіллі всю хірургічну роботу з обовєязковою госпіталізацією поранених і хворих, яким вона життєнеобхідна; h госпіталізації пораненого після операції; h організованого забезпечення начальника медичної служби лікувальними установами та транспортом для здійснення маневру; h спеціалізації ліжкового фонду; h відповідність ліжкового фонду тилових етапів медичної евакуації потребам даного етапу. Без цих заходів не може бути і мови про систему етапного лікування з евакуацією за призначенням» . Ю. І. Смирнов, 1940 р.

Нові умови діяльності медичної служби привели до необхідності перебудови системи лікувально евакуаційних заходів у військах на сучасному етапі розвитку військової медицини

Основа лікувальноевакуаційного забезпечення система етапного лікування поранених та хворих з евакуацією їх за призначенням

Сутність сучасної системи лікувальноевакуаційного забезпечення полягає у: своєчасному, послідовному та спадкоємному проведенні пораненим та хворим необхідних лікувальних заходів на полі бою (в осередках масових втрат) та на етапах медичної евакуації у поєднанні з їх евакуацією до лікувальних закладів, що забезпечують надання вичерпної медичної допомоги та повноцінного лікування

У сучасній системі лікувально-евакуаційних заходів особливе значення мають своєчасність надання медичної допомоги, спадкоємність та послідовність лікувальних заходів, тобто виконання єдиних методів лікування поранених та хворих та послідовне нарощування лікувальних заходів на етапах медичної евакуації. Медична допомога повинна бути надана у строки, що найбільш сприятливі для послідуючого відновлення здоров`я пораненого та хворого.

Своєчасність медичної допомоги досягається організацією безперервного вивозу (виносу) поранених та хворих з поля бою (із осередків масового ураження), швидкою їх доставкою на етапи медичної евакуації та правильною організацією роботи останніх. Вагоме значення мають також приближення етапів медичної евакуації до військ та своєчасне їх висування до районів та рубежів масових санітарних втрат.

Спадкоємність у лікуванні поранених та хворих досягається насамперед єдиним розумінням патологічних процесів, що проходять в організмі при ураженнях та захворюваннях, єдиними методами їх профілактики та лікування. Обовязковою умовою спадкоємності медичної допомоги та лікування є чітке ведення медичної документації.

Військово-медична доктрина (проект) ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ ЗС УКРАЇНИ ПІД ЧАС ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ МАЄ БУТИ ЗАБЕЗПЕЧЕНЕ НАДАННЯ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ (ЗА ПЕРЕЛІКОМ ЗАХОДІВ БАЗОВОГО РІВНЯ) ПРОТЯГОМ КІЛЬКОХ ХВИЛИН (“ЗОЛОТА ХВИЛИНА”). Лікарські заходи щодо стабілізації життєвих показників мають бути проведеними впродовж першої години після ураження (“золота година”). Заходи щодо збереження життя або кінцівок пораненим мають бути проведеними впродовж перших чотирьох – шести годин.

Успішне здійснення лікувальноевакуаційних заходів досягається: F Створенням угрупування сил та засобів медслужби відповідного до конкретної обстановки та завданням, які вирішуються, їх умілим та професійним використанням, а також максимально можливим приближенням до районів (осередків) найбільших санітарних втрат; F Розшуком, збором та вивозом (виносом) поранених та хворих у короткі строки, своєчасним наданням повноцінної першої медичної та долікарської (фельдшерської) допомоги, своєчасної та щадящої евакуації на етапи медичної евакуації; F Своєчасним розгортанням етапів медичної евакуації, чіткою їх роботою, що забезпечує надання пораненим і хворим медичної допомоги у встановленому обсязі в оптимальні строки; F Активним впровадженням у практику ефективних методів діагностики, надання медичної допомоги і лікування поранених та хворих; F Чітким веденням медичної документації.

Складові ЛЕЗ h Розшук поранених і хворих, надання їм першої медичної допомоги, їх збір, вивіз (винос) з поля бою та вогнищ ураження на МПБ (місця зосередження). h Евакуація поранених і хворих на МПП, в омедб (ОМЗ). h Надання пораненим і хворим долікарської (фельдшерської), першої лікарської, кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги. h Лікування поранених і хворих з термінами відновлення боєздатності до 10 -30 діб. h Тимчасова госпіталізація та лікування нетранспортабельних поранених і хворих. h Підготовка поранених і хворих до евакуації за призначенням в лікувальні установи ГБ або до передавання їх в госпіталі на місцях.

Базові принципи сучасної системи лікувально-евакуаційного забезпечення Збройних Сил України A надання медичної допомоги пораненим і хворим та початок інтенсивної терапії якомога раніше; A ешелонування (розчленування, розподіл) медичної допомоги між медичними пунктами та лікувальними закладами; A поєднання заходів щодо надання медичної допомоги, лікування та реабілітації поранених і хворих з їх евакуацією;

Продовження A евакуація пораненого чи хворого за призначенням - до того лікувального закладу, де йому може бути надана вичерпна медична допомога та лікування до одужання; A інтенсивна терапія тяжкопоранених і тяжкохворих під час евакуації; A послідовність і спадкоємність у наданні медичної допомоги, лікуванні й реабілітації;

Продовження & наближення сил і засобів медичної служби (медичних підрозділів і частин, евакуаційнотранспортних частин) до районів виникнення санітарних втрат з метою якомога швидшого надання кваліфікованим медичним складом медичної допомоги пораненим і хворим і початку інтенсивної терапії тяжкопоранених у безпосередній близькості від місця ураження; & повернення до строю максимальної кількості поранених і хворих з якомога нижчого етапу медичної евакуації;

Продовження & максимальне скорочення кількості етапів медичної евакуаційному процесі; в лікувально- & маневрування видами й обсягом медичної допомоги на етапах медичної евакуації; & чітке визначення контингентів, які підлягають остаточному лікуванню на тому чи іншому етапі медичної евакуації залежно від медичних показань, оперативно-бойових і медичних обставин;

Поняття про етап медичної евакуації. Завдання, які він виконує. Принципова схема розгортання етапу медичної евакуації.

Етап медичної евакуації це сили i засоби медичної служби (медичні пункти i лікувальні установи), що розгорнуті на шляхах медичної евакуації для прийому, сортування поранених i хворих, надання їм медичної допомоги, лікування та підготовки їх за показаннями до подальшої евакуації

Основні етапи медичної евакуації • Медичний пункт батальйону (МПБ) + • Медичний пункт полку (МПП) • Окрема медична рота (ОМед. Р) • Військовий польовий пересувний + + + (мобільний) госпіталь (ВППГ) • Лікувальні установи госпітальних баз + +

Загальні завдання етапів медичної евакуації • прийом, реєстрація, медичне сортування поранених та хворих; • проведення по показанням санітарної обробки поранених та хворих, дезинфекції, дезактивації та дегазації їх обмундирування та спорядження; • надання пораненим та хворим медичної допомоги; • стаціонарне лікування поранених та хворих (починаючи з ОМед. Б); • підготовка до евакуації поранених та хворих, що підлягають лікуванню на наступних етапах; • ізоляція інфекційних хворих

Принципова схема етапу медичної евакуації

ВИМОГИ ЩОДО МІСЦЯ РОЗГОРТАННЯ ЕТАПУ МЕДИЧНОЇ ЕВАКУАЦІЇ • бути достатнім по площі (можливістьрозгорнути всі функціональні підрозділи етапу): МПП - 100 х100 м; ОМед. Б (ОМЗ), госпіталі - 300 х400 м; • розміщуватися неподалік від основних шляхів підвозу та евакуації та мати хороші під`їзні дороги, придатні для руху транспорту; • знаходитись на достатньому віддаленні від об `єктів, що можуть привертати вогонь противника (вогневі позиції артилерії, пункти управління, вузли зв `язку, резерви і т. і. ); • дозволяти використовувати захисні властивості місцевості (висоти, яри, кар`єри) для захисту етапу медичної евакуації від зброї масового ураження; • вододжерела з якісною водою; • благополучний санітарно-епідемічний стан

Види і обсяг медичної допомоги

Під видом медичної допомоги розуміють певний комплекс лікувальнопрофілактичних заходів, які проводяться при ураженнях та захворюваннях особовим складом військ та медичною службою на полі бою та етапах медичної евакуації Конкретний вид медичної допомоги визначається місцем надання, підготовкою осіб, які її надають, та наявністю необхідного оснащення

ВИДИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ 1) перша медична допомога 2) долікарська (фельдшерська) 3) перша лікарська допомога 4) кваліфікована медична допомога 5) спеціалізована медична допомога 6) високоспеціалізована медична допомога

Види медичної допомоги, які надаються медичною службою ЗС України Рота + + Батальйон Полк, бригада + + + Дивізія Армійський корпус + Оперативне командування + + + ПГБ Тер. ГБ Перша медична допомога Долікарська (фельдшерська) допомога Перша лікарська допомога (4 -5 годин) Кваліфікована медична допомога (8 -12 годин) Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, спеціалізоване лікування, реабілітація

ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА надається безпосередньо на місці поранення (ураження) або в найближчому укритті самими військовослужбовцями у порядку само- i взаємодопомоги, стрільцямисанітарами, водіями-санітарами i санітарними інструкторами підрозділів, а також особовим складом підрозділів, що виділяються для рятівних робіт в осередках масових уражень

діставання поранених із бойових машин, важкодоступних місць, осередків пожежі та із під завалів накладання асептичної пов`язки на рану або опікову поверхню гасіння палаючого обмундирування надівання протигазу Заходи першої медичної допомоги тимчасова зупинка зовнішньої кровотечі введення антидотів усунення асфіксії введення знеболюючих іммобілізація пошкодженої ділянки найпростішими засобами часткова санітарна обробка відкритих ділянок шкіри та дегазація обмундирування прийом антибіотиків, протиблювотних та інших засобів

ДОЛІКАРСЬКА (ФЕЛЬДШЕРСЬКА) ДОПОМОГА надається фельдшерами батальйонів в безпосередній близькості від місця поранення на медичних пунктах батальйонів, які очолюються фельдшерами (при масових санітарних втратах і на медичному пункті полку)

усунення асфіксії контроль за правильністю і доцільністю накладення джгута, якщо кровотеча продовжується накладання і виправлення неправильно накладених пов`язок введення знеболюючих засобів, антидотів за показаннями, дача антибіотиків покращення транспортної імобілізації з використанням табельних і підручних засобів Заходи долікарської (фельдшерської ) допомоги зігрівання поранених і хворих, дача гарячого пиття ( за винятком поранених в живіт ) покращення транспортної імобілізації з використанням табельних і підручних засобів введення серцевосудинних та інших лікарських засобів за показаннями повторна часткова санітарна обробка відкритих ділянок шкіри і дегазація одягу, що прилягає до них

ПЕРША ЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА надається лікарями загальної практики на медичних пунктах полків, а також на медичних пунктах батальйонів (дивізіонів), які очолюють лікарі (у ВППГ при масовому надходженні поранених і хворих)

КВАЛІФІКОВАНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА надається лікарями хірургами і терапевтами у військових польових пересувних госпіталях, окремих медичних ротах і неспеціалізованих лікувальних установах

СПЕЦІАЛІЗОВАНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА спеціалізована медична допомога та лікування надається лікарямиспеціалістами в спеціалізованих відділеннях та в спеціалізованих лікувальних установах госпітальних баз

• Високоспеціалізована лікувальнопрофілактична допомога надається лікарем або групою лікарів, які мають відповідну підготовку у галузі складних для діагностики і лікування захворювань, у разі лікування хвороб, що потребують спеціальних методів діагностики та лікування, а також з метою встановлення діагнозу і проведення лікування захворювань, що рідко зустрічаються. Надається у ГВМКЦ, ВМЦ регіонів України

ОБСЯГ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ це сукупність лікувальнопрофілактичних заходів, які виконують пораненим та хворим на даному етапі медичної евакуації

МЕДИЧНА ДОПОМОГА НА МПП ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПЕРША ЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА

ЗАХОДИ ПЕРШОЇ ЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ НЕВІДКЛАДНІ ЗАХОДИ, відмова від яких загрожує життю поранених та хворих ЗАХОДИ, виконання яких може бути вимушено ВІДКЛАДЕНО

Невідкладні заходи : • зупинка зовнішньої кровотечі • усунення гострої дихальної недостатності • переливання крові та кровозамінювачів • новокаїнові блокади і введення знеболюючих засобів • транспортна іммобілізація • відсічення кінцівки, яка висить на лоскуті м`яких тканин (“транспортна ампутація”); • катетерізація або капілярна пункція сечового міхура при затримці • часткова санітарна обробка відкритих ділянок шкіри • промивання очей • введення за показаннями антидотів, антибіотиків, протисудомних, бронхорозширюючих, протиблювотних, серцево-судинних, десенсибілізуючих та інших засобів • застосування антитоксичної сироватки при отруєннях бактеріальними токсинами • промивання шлунку

виправлення пов`язок та поліпшення транспортної іммобілізації проведення новокаїнових блокад і введення знеболюючих засобів дегазація рани при зараженні її стійкими отруйними речовинами ін’єкції антибіотиків та серопрофілактика правця заміна пов`язки при забрудненні рани радіоактивними речовинами ЗАХОДИ ПЕРШОЇ ЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ, ВИКОНАННЯ ЯКИХ МОЖЕ БУТИ ВИМУШЕНО ВІДКЛАДЕНО введення симптоматичних медикаментозних засобів проведення дезінтоксикаційної терапі і застосування антибіотиків при радіаційних та хімічних ураженнях

ОБСЯГ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ НА МПП ПОВНИЙ СКОРОЧЕНИЙ включає виконання заходів обох груп першої лікарської допомоги скорочення обсягу досягається за рахунок відмови від виконання другої групи заходів першої лікарської допомоги Надання першої лікарської допомоги потребує 40% поранених від тієї кількості, які надходять на МПП Надання першої лікарської допомоги потребує 10 -15% поранених, які надходять на МПП

ОБСЯГ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА ТЕРМІНИ ЛІКУВАННЯ ПОРАНЕНИХ І ХВОРИХ ЗАЛЕЖАТЬ від умов бойової, тилової і медичної обстановки ОБСЯГ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА ТЕРМІНИ ЛІКУВАННЯ ПОРАНЕНИХ І ХВОРИХ ВСТАНОВЛЮЮТЬСЯ: для військових польових пересувних госпіталів начальником медичної служби армії (корпусу) для медичного пункту полку начальником медичної служби дивізії

ОБСЯГ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ НА ЕМЕ ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ НАЧАЛЬНИКОМ МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ вищої ланки У невідкладних випадках обсяг медичної допомоги на ЕМЕ може встановлювати начальник медичної служби, з обов'язковою негайною доповіддю про це начальнику медичної служби вищої ланки

Медичне сортування. Визначення поняття, його завдання. Організація медичного сортування уражених та хворих.

МЕДИЧНЕ СОРТУВАННЯ важливий організаційний елемент сучасної системи лікувальноевакуаційних заходів. Основи медичного сортування розроблені М. І. Пироговим, який вперше М. І. Пироговим застосував його у широкий масштабах у часи Кримської війни 1853 -1856 рр.

МЕДИЧНЕ СОРТУВАННЯ Це розподіл поранених і хворих на групи за ознакою потреби в однорідних лікувальноевакуаційних та профілактичних заходах у відповідності з медичними показниками, обсягом надання медичної допомоги та прийнятим порядком евакуації.

Сортування поранених та хворих проводиться на кожному етапі медичної евакуації та здійснюється у всіх його функціональних підрозділах. Зміст сортування залежить від завдань, що покладаються на ті чи інші функціональні підрозділи та етап медичної евакуації в цілому, а також від умов бойової та медичної обстановки.

Мета медичного сортування забезпечити поранених і хворих своєчасним проведенням лікувально-профілактичних заходів та подальшу їх евакуацію

Завдання медичного сортування F визначити характер ураження; F встановити черговість, місце (функціональний підрозділ) надання пораненим медичної допомоги (лікування); F визначити порядок евакуації пораненого та хворого: куди евакуювати, у яку чергу, на якому транспорті, у якому положенні. Принципи: діагностичний та прогностичний

В результаті сортування на ЕМЕ виділяють основні групи поранених і хворих: * поранені та хворі, що представляють небезпеку для оточуючих (інфекційні хворі, заражені ОР, БЗ, що мають забруднення шкірних покровів та обмундирування РР з потужністю доз опромінення, що перевищує безпечні; які знаходяться у стані різкого психомоторного збудження та інші), а тому підлягають спеціальній обробці, або ізоляції; * що потребують надання медичної допомоги на даному етапі медичної евакуації; * що підлягають подальшій евакуації без надання їм медичної допомоги; * що отримали ураження, несумісні з життям, та потребують тільки догляду (агонуючі); * що підлягають поверненню у свої підрозділи (частина з них після отримання відповідної медичної допомоги та короткочасного відпочинку).

Види медичного сортування ø внутрішньопунктове - розподіл прибулих на етап медичної евакуації поранених і хворих на групи для направлення їх у відповідні функціональні підрозділи даного етапу в установленій послідовності; ø евакуаційно-транспортне - розподіл прибулих поранених і хворих на групи згідно з евакуаційним призначенням, черговістю, способами та засобами їх подальшої евакуації;

Вимоги до проведення медичного сортування U Медичне сортування слід розпочинати в процесі надання першої допомоги і продовжувати на всіх етапах медичної евакуації; U Медичне сортування являє собою комплексний процес, тобто внутрішньопунктове сортування обов’язково є діагностичним, але в той же час воно має бути прогностичним і передбачати прийняття евакуаційно-транспортного рішення;

Продовження U медичне сортування повинен виконувати найбільш кваліфікований медичний працівник, наявний на даному етапі медичної евакуації; U медичний персонал, який виконує сортування поранених і хворих, керується єдиною класифікацією хвороб і травм та єдиними вимогами до методики сортування; U результати медичного сортування обов’язково фіксуються спеціальними позначеннями поранених і хворих, а також відповідними записами в їхніх медичних документах;

Продовження U медичне сортування здійснюється в інтересах більшості постраждалих і спрямовується на надання першочергової допомоги пораненим, що перебувають у критичному стані, та перспективним пацієнтам, які мають більше шансів повернутися до строю.

Медична евакуація Це система заходів, яка забезпечує транспортування поранених і хворих у медичні пункти та в лікувальні заклади з метою якнайшвидшого й найбільш повноцінного надання їм медичної допомоги та лікування, а також їхнє медичне обслуговування в дорозі.

Принципи медичної евакуації та вимоги до її проведення h медична евакуація є складовою частиною лікувально-евакуаційного забезпечення військ, оскільки вона передбачає не лише транспортування постраждалих до лікувального закладу, але й надання їм необхідної медичної допомоги в дорозі; h медична евакуація як вид діяльності командування та медичної служби на театрі воєнних дій за своєю важливістю поступається лише успіху у виконанні оперативно бойових завдань;

Продовження h евакуаційна політика - це директиви або рішення командування, що встановлюють контингенти поранених і хворих, які підлягають евакуації з одного етапу до іншого залежно від їхнього стану та характеру поранення (захворювання) і встановлених для кожного етапу термінів лікування, а також організацію евакуації цих контингентів з урахуванням оперативної й медичної обстановки та наявності відповідних евакуаційно-транспортних засобів і персоналу медичного супроводу;

Продовження h евакуаційну політику встановлює Міністр оборони за поданням начальника медичної служби Збройних Сил, узгодженим начальником Генерального штабу Збройних Сил і з урахуванням рекомендацій командувача військ на театрі воєнних дій; вона є ключем до визначення співвідношення медичних можливостей, наявних у кожному ешелоні, і засобів медичної евакуації в інтересах забезпечення оптимального лікування поранених і хворих;

Продовження h медична евакуація здійснюється відповідно до евакуаційної політики, встановленої для даного театру воєнних дій; h медична евакуація тісно пов’язана з медичним сортуванням, яке розподіляє поранених і хворих на категорії залежно від того, в який лікувальний заклад, яким видом транспорту, в якому положенні і як швидко має бути евакуйований кожен поранений чи хворий;

Продовження k у сучасних війнах різко зросла роль аеромедичної евакуації як найбільш швидкого засобу транспортування поранених і хворих у лікувальні заклади з використанням спеціально обладнаних гелікоптерів і літаків у супроводі медичного персоналу; j аеромедична евакуація висуває високі вимоги до технічного стану і спеціального оснащення транспортних засобів, професійного відбору льотного складу, кваліфікації та практичного досвіду медичних груп супроводу;

Продовження p збільшення обсягу і дальності аеромедичної евакуації підвищує вимоги до проведення медичного сортування; воно не повинно обмежуватися розподілом поранених (хворих) за тяжкістю, терміновістю надання медичної допомоги й відповідно евакуацій, але покликане також визначити характер медичної допомоги і догляду, яких пацієнти потребуватимуть на борту літака, і вплив самого польоту на стан їхнього здоров’я;

Д Я К У Ю ЗА У В А Г У!