Україна в економічній системі Російської імперії на початку

Україна в економічній системі Російської імперії на початку ХХ століття.

В економічному розвитку України, як і всієї країни, після кризи 1900— 1903 pp. піднесення не настало. Деяке пожвавлення мало місце в 1904— 1905 pp. у зв'язку з російсько-японською війною, коли розширилося воєнне виробництво та шляхів сполучення.

У 1907— 1909 pp. основні галузі промисловості переживали стан депресії, застою, а в деяких обсяг вироблюваної продукції навіть скорочувався. Кам'яного вугілля в Донбасі у 1907 р. було видобуто 1060 млн. пудів, а в 1910 р. — 1018 млн. , видобуток залізної руди в Криворізькому басейні в 1907 р. становив близько 229 млн. , у 1909 р. — 204 млн. пудів. Ще значнішим було зменшення видобутку марганцевої руди в Нікопольському районі: у 1907 р. її видобуто 16 млн. , а в 1909 р. — 4 млн. пудів.

Як наслідок депресії, відбулося зменшення кількості фабрично-заводських підприємств і зайнятих на них робітників. У 1907 р. в Україні налічувалося 2991 підприємство, що підлягали наглядові фабричної інспекції, і в них працювали 260 тис. робітників. У 1909 р. таких підприємств стало 2944 з числом робітників 257 тис. чоловік.

Розширювали свою діяльність монополістичні об'єднання «Продамет» , «Продвугілля» та ін. , створювалися нові синдикати й трести ( «Продаруд» — у 1908 p. , «Проволока» — в 1909 р. і т. п. ), все міцніші позиції в промисловості України займав іноземний капітал. 60 % оборотного капіталу в Україні займав німецький, англійський та бельгійський, більшість шахт Донбасу були власністю іноземців.

У 1910 р. після тривалої депресії в Росії, в тому числі в Україні, почалося піднесення в промисловості, яке продовжувалося до початку першої світової війни в 1914 р. Воно було зумовлене розширенням внутрішнього ринку, зв'язаним з проведенням столипінської аграрної реформи, високими врожаями 1909 р. і 1910 р. (у 1910 р. експорт хліба становив 847 млн. пуд. ), нагромадженням та напливом капіталів у промисловість і збільшенням військових замовлень та більш широким будівництвом військово-морського флоту і залізниць, викликаними підготовкою до війни.

Піднесення охопило найбільше галузі важкої промисловості. Видобуток вугілля в Донбасі зріс з 1018 млн. у 1910 р. до 1560 млн. пудів у 1913 p. , залізної руди в Криворізькому басейні відповідно — з 260 млн. до 420 млн. пудів, марганцевої руди в Нікопольському районі — з 11 млн. до 16 млн. пудів. Чавуну з 1910 р. було виплавлено 126 млн. , у 1913 р. — 190 млн. пудів, заліза і сталі — відповідно 99 млн. і 141 млн. пудів.

Щорічно в Україні у 1910— 1913 pp. будувалося в передньому понад 200 км залізничної колії, у 1913 р. загальна довжина залізниць досягла близько 12 тис. км із 65 тис. км по всій Росії

1913 р. промисловість України давала 24, 3 % загальноросійського промислового виробництва.

Хоч у 1910— 1914 pp. ряд галузей промисловості Росії, а в її складі і України, розвивалася досить швидко і Росія в цілому належала до країн «другого ешелону» за рівнем розвитку капіталізму, вона в технічно-економічному відношенні значно відставала від країн Західної Європи і Америки.