УКРАЇНА У ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ ПЛАН Україна

УКРАЇНА У ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

ПЛАН Україна в планах воюючих країн. Створення Союзу визволення України Заснування головної української ради. Формування Легіону Українських Січових стрільців.

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ І ДАТИ Опорні поняття: Перша світова війна; Антанта; Троїстий союз; Головна українська рада; Союз визволення України; Українські січові стрільці. Опорні дати: 1 серпня 1914 р. – утворення Головної української ради; 4 серпня 1914 р. – утворення Союзу визволення України; 6 серпня 1914 р. – початок формування легіону Українських Січових Стрільців.

ПРОТИРІЧЧЯ УЧАСНИКІВ ВІЙНИ

ПРИЧИНИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ АНТАНТА Франція Англія Росія ТРОЇСТИЙ СОЮЗ Німеччина, Австро – Угорщина, Італія 1. Встановлення світового панування. 2. Загарбання чужих територій. 3. Встановлення контролю за ринками збуту та джерелами сировини. 4. Послаблення народних виступів за соціальне та національне визволення. 5. Знешкодження опозиційних політичних сил.

УКРАЇНА АНТАНТА ТРОЇСТИЙ СОЮЗ 1. Вигідне географічне положення України 2. Україна мала значний військово-економічний потенціал і людські ресурси.

ПЛАНИ СТОРІН ЩОДО УКРАЇНИ ПЛАНИ Росії щодо українських ПЛАНИ Німеччини: земель: - розчленування Росії на - приєднати Східну Галичину, частини, загарбання Польщі, Північну Буковину та Білорусі, України, «Карпатську Русь» (Закарпаття); прибалтійських губерній для розселення там своїх - Російський уряд вважав, що колоністів; має моральне право і навіть зобов’язання перед - особливий інтерес виявляла слов’янськими народами щодо захоплення Донбасу, захищати їхні інтереси. Одеси, Криму, Приазов» я; - Насправді ж під гаслом - Приєднання українських об’єднання «єдинокровних земель до Великогерманської братів-русинів» планувалося світової імперії відсунути кордони Російської імперії до карпатських перевалів.

ПЛАНИ ЩОДО УКРАЇНИ Австро-Угорщина не тільки не допускала можливості втратити регіони, на які претендувала Росія, – вона прагнула власного територіального розширення за рахунок Волині та Поділля.

Течії в українському національному русі з початком І світової війни Українські партії та організації, які підтримали царський уряд Українські партії та організації, які підтримали кайзерівську Німеччину Українські партії та організації, які відстоювали український шлях розвитку країни

Українське населення під час війни

Під час війни в скрутному становищі опинилося населення Галичини й Буковини. «З одного боку, — зазначає сучасний історик Т. Гунчак, — його мордували росіяни, намагаючись вибити з нього почуття національної свідомості й самопошани; з іншого — над ним знущалися австрійці та мадяри, звинувачуючи у русофільстві» . На початку війни галицькі та буковинські землі були завойовані російськими військами. Основною метою російської адміністрації було знищення основного центру українського національного руху, що зосереджувався в цих землях, та створення передумов для органічного їх включення до складу Російської імперії.

Саме на виконання цих завдань і були спрямовані основні «заходи» новопризначеного генералгубернатора Галичини графа Георгія Бобринського: закриття «Просвіт» , українських установ, бібліотек, шкіл; насильницька русифікація; репресії проти місцевої інтелігенції; гоніння на греко-католиків; масові депортації населення (з Галичини було виселено понад 12 тис. осіб, звинувачених у неблагонадійності).

Війна принесла українським землям руйнацію господарства, гальмування поступального розвитку, деформацію структури виробництва, посилення залежності від іноземного капіталу. У Галичині за роки воєнного лихоліття було зруйновано понад 40% господарських та житлових будинків, понад 1, 5 тис. промислових споруд. Навіть стратегічно важлива нафтова промисловість зменшила виробництво на 1/3. На Буковині у цей час поголів´я коней та свиней зменшилося на 60%, овець — на 47%. Не набагато кращою була ситуація і в Наддніпрянській Україні. Якщо 1913 року тут функціювало 3381 підприємство, то 1915 — лише 2849. На 1917 рік з 4 млн. селянських господарств 1, 8 млн. дворів були без коней.

Уц Во ей ча д зал ноча с в с е рок ежні с з д лах с е про ів 74 ть ві град залиш % До мисл іно д іноз ацією ило с нб асу овос земн емно госп я ли ті Р их го. од ше осі вкл кап арс 38, 7 і йсь аді т в у талу. ва в % пр кої імп роз Тіл роки аце ері вит ьки вій здат їб ок уло ка впро ни з них вкл м'ян довж рост чол о а ад ову ено гіл 1916 ла й віків. в п ьної — 19 ого ідп 17 риє мс тва

СОЮЗ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ Дмитро Донцов 4 серпня 1914 р. з ініціативи А. Жука у Львові відбулася нарада емігрантів з Наддніпрянської України, в якій узяли участь Д. Донцов, О. Назарук та інші. Наслідком цієї зустрічі було створення Союзу визволення України (СВУ), який мав уособлювати безпартійну політичну репрезентацію Центральної та Східної України. Головою СВУ було обрано Д. Донцова.

ГОЛОВНА УКРАЇНСЬКА РАДА Кость Левицький У перших числах серпня 1914 р. представники Української національнодемократичної, Радикальної й Соціалдемократичної партій створили у Львові Головну українську раду (ГУР), що мала перебрати на себе функції єдиного представницького органу краю. Очолив ГУР К. Левицький

ПРОГРАМОВІ ЗАСАДИ СВУ ТА ГУР СВУ: Утворення самостійної Української держави; Утвердження демократичного устрою, надання рівних прав і свобод представникам усіх національностей; Співпраця з урядами Німеччини та Австро Угорщини ГУР: Виступали за утворення незалежної Української держави. Посідали антиросійську позицію; Підтримка австрійського уряду у війні; Активна участь у формуванні військових підрозділів УСС;

УКРАЇНСЬКІ СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ Головна Українська Рада почала переговори з габсбурзьким урядом щодо створення національ ного збройного формування з українців. У середині серпня Відень ухвалив відповідне рішення. Спочатку йшлося про український легіон. До легіону Українських січових стрільців (УСС) увійшли 10 сотень по 250 вояків. З них 2 сотні як резерв дислокулися в Закарпатті під командою Г. Коссака.

ЗАКРІПЛЕННЯ Чому політична еліта українства мала різні погляди на місце України в подіях Першої світової війни? «Війна докорінно змінила національно-політичну ситуацію для українців, які опинилися між двома ворогуючими країнами. Тепер змагання за українську державність переходило із загальнотеоретичної у конкретно-політичну площину» . Як ви розумієте вислів «змагання за українську державність переходило із загальнотеоретичної в конкретно-політичну площину» ? Оцініть сутність змін, що відбулися в національно-визвольному русі з початком Першої світової війни.