УКРАЇНА Причини і суть гетьманського перевороту криза

"УКРАЇНА"

Причини і суть гетьманського перевороту криза соціальної політики УЦР і неприйнятність цієї політики поміщиками і промисловцями; втрата авторитету УЦР серед широких верств населення в умовах окупації; ослаблення УЦР розбіжностями між українськими партіями в самій Центральній Раді; нездатність УЦР виконати зобов'язання щодо постачання продовольства Німеччині та Австро-Угорщині; була створена нова модель української держави, яка замінила демократичну парламентську форму правління на авторитарну.

Внутрішня політика Павла Скоропадського гетьман сформував новий уряд - Раду міністрів на основі ділових якостей. був налагоджений дієздатний адміністративний апарат (почали діяти старости, земські урядники, професійні чиновники, поліція тощо). у промисловості було ліквідовано робочий контроль на виробництві, заборонялися страйки, встановлювався 12 -годиний; відновився залізничний рух. у земельному питанні був розроблений «Проект загальних основ земельної реформи» , який базувався на збереженні поміщицького землеволодіння. була здійснена спроба створення національної армії, чисельність якої повинна була перевищити 300 тис. осіб. Відновлення козацтва в Україні. в Український державі була реформована банківська мережа, прийнятий збалансований державний бюджет, вжиті заходи для становлення української грошової системи.

Національно-культурна політика П. Скоропадського поряд із російськими гімназіями утворювалися українські, яких восени 1918 р. нараховувалося 150; був прийнятий закон про обов'язкове вивчення української мови і літератури, історії та географії України; відкрилися нові українські університети, перші з який - у Києві і Кам'янець-Подільському; у російськомовних університетах - Київському, Харківському, Одеському почали працювати кафедри української мови, літератури, та права. Створення національної Академії наук, першим президентом якої став академік Вернадський. Було започатковано Національну бібліотеку, засновано Національний архів України, Національну галерею мистецтв, Український історичний музей, Український національний театр.

Зовнішня політика П. Скоропадського боротьба за міжнародне визнання Української держави; союз із Німеччиною, з якою були встановлені дипломатичні відносини; встановлення дипломатичних відносин з іншими країнами; підписання мирного договору з радянською Росією; дипломатична боротьба з Австро-Угорщиною, що намагалася захопити східногалицькі землі та Холмщину; було встановлено політичні та економічні відносини з Кримом, Доном, Кубанню.

Наслідки перебування у влади П. Скоропадського у цілому в Україні вдалося досягти стабілізації економіки, дати могутній імпульс розвитку української культури, досягла успіхів у зовнішній політиці. Антиробітнича і антиселянська політика привела до утворення опозиції проти гетьманського режиму. Утворення Українського національного союзу привело до утворення Директорії і повалення гетьманського режиму.