Україна на початку ХХ ст До Рос

Україна на початку ХХ ст.

До Рос імп n 9 українських губерній (Волинська, Подільська, Полтавська, Харківська, Київська, Херсонська, Катеринославська, Чернігівська, Таврійська) (618 тис. км 2, 30 млн. українців) n До Ав Уг n Буковина, Галичина, Бессарабія 72 тис. км. 2, 4 млн. українців n

Перепони на шляху державності n n n Відсутність державності протягом століть Звідси відсутність політичного досвіду Політика свідомої деформації економіки українських провінцій Колоніальний статус (монополізм, інозем капітал, сировинний х р, технічна відсталість, ) Станом на 1900 р. 80 90% акціонерних капіталів у гірничозаводській галузі знаходилося у власності іноземців. Найбагатшими на теренах української економіки були такі іноземні підприємці як Дж. Юз (до 10 млн. крб. ), «соляний король» француз Сольве (до 10 млн. крб. ), грек Раллі (від 25 до 30 млн. крб. ). відсутність класу укр капіталістів капітал рік французький бельгійський англійський німецький 1890 67 млн. крб. 25 млн. крб. 35 млн. крб. 79 млн. крб. 1900 226 млн. крб. 297 млн. крб. 137 млн. крб. 219 млн. крб.

Юзівка, 1911

Нерівномірність екон розвитку (відсутн завершених екон циклів) n Перехід від традиційного до індустріального суспільства в Рос і Ав Уг відбувався нерівномірно, мав незавершений х р n процес модернізації в Наддніпрянській Україні починався з економіки, а в західноукраїнських землях з політичних реформ австрійського уряду(під модернізацією розуміють процес переходу від традиційного, аграрного суспільства до сучасного, індустріального. Модернізаційний процес відбувався в різних сферах: економічній, соціальній, політичній та духовній). n Модернізац процеси стосувалися міста, а мешканцями міст були лише 16 % усіх українців n

Пережитки кріпосництва (латифундизм, відсутн капіталу, техніки, інфраструктури) n землеробський менталітет селянина n

n Відсутність політичної еліти n Національна самоідентифікація мінімальна n перетворенням української старшинської верхівки на російське дворянство n централізація та бюрократизацією управління n Низький рівень освіти n Русифікація, ополячення, окатоличення

Підстави для укр держ n n n Історичні (існування держ з Київ Русі Козаччини) Територіальні (корінне, за тер. поступалася Росії і Османській імперії ) Чисельні (поступалася Росії, Німеччині, Австро Угорщині і Великобританії) Етнічні (в Рос укр становили 73 % населення ) Економічні Культурно релігійні ( процес переходу до малої сім'ї, зростання соціальної мобільності, )

Риси суспільно політичного життя в Зах Україні: n n n n Політика «поділяй і владарюй» система політичних партій та організацій на західноукраїнських землях почала формуватися швидше чим на Наддніпрянщині, Вплив на укр пол парт європ (ав уг) фактору їх утворення і діяльність відбувалося в легальних умовах, Характерною рисою галичан була їхня лояльність до Габсбургів, коріння якої сягало часів «просвічених монархів» Марії Терезії та Йосифа II. – 3 течії: москвофіли, народовці, радикали. При цьому слабкість москвофільського руху, угодовство частини народовців по відношенню до поляків, опозиція угодовству радикалів, Народовство стало пасивним, що відштовхнуло від нього молодь, яка радикалізувалася, спиралася у своєму світобаченні на принципово інші позитивістські, соціалістичні засади.

n n n n поляки перешкоджали не лише створенню українських навчаль них закладів чи поширенню української мови (в суді, адміністрації); вони протидіяли зайняттю представниками української нації державних посад. Польсько український конфлікт був гострішим чим українсько російський, він був локомотивом утворення партій. Національна сасмоідентифікація Університетська «справа» переходить «зі сфери теоретичних дискусій» на «поле дійсної боротьби» активний процес духовного і господарського відродження (“Просвіта”, “Рідна школа”, Наукове товариство імені Шевченка (1893 р. ), “Сільський господар”, “Народна торгівля”, “Сокіл” (1894), “Січ” (1900). З трьох регіонів західноукраїнських земель Галичини, Буковини, Закарпаття лише населення останнього закінчувало XIX ст. , так і залишаючись у стані національної нерозвинутості. Провідна роль УНДП зрівноважувала і стабілізувала політичне життя. Практично усі політичні партії Східної Галичини стояли на платформі політичної самостійності України, що давало підстави для формування широкої політичної консолідації (виявиться у 1918 1919 рр. ) Вплив УГКЦ

МОДЕРНІЗАЦІЯ ? ? ? ПРОМИСЛОВІСТЬ Наддніпрян Важка і легка Деревооброб на, нафта Монополізм, інозем капітал, сировинний х р, технічна відсталість, Колоніальний статус Відсутність нац бурж, відсутн трудов закон ства 16% роб класу українці, бідні, неосвіч ВІДСУТНІСТЬ ДЕРЖАВНОСТІ Зах Укр царизм дефор мація психол Сіл госп Незаверш аграрн переворот, безземеля, відробітки, стара техніка землеробський менталітет, консерв, мінімалістська етика праці КОЗАЦ. СТРАРШ Бідність, Безграмотність, Політична аморфність Поміщик опора монархії, неграмотний, консерв, відсутн інновац, Пережитки кріпацтва Роб укр, але мало, бідні, неосвічені, трудова емігр в США Реліг конфл тільки в Зах Укр Інтелігенція -нац, мала, бідна Гуманіт інтеліг, лоял до Рос еліта Гуманіт інтеліг+правники+ УГКЦ+австрофіл ПОЛІТ ПАРТІЇ Нелегальні, Громадс орг в тіні Соціалістичні, Пацифізм, народництво, інтелігенція гуманітарна, Автономізм у складі Рос федерації УНП – єдина самост парт Легальне існування Певні права Громадс орг – Просвіта, Укр господар, Січ УНДП –центр, лібер Інтелігенц+ ера юристів+УГКЦ Автономізм в Ав Уг МОСКВОФІЛИ «Нова ера» УКР ПОЛ КОНФЛІКТ!!! австрофільство Соціальна обмеженість та політична короткозорість , народництво, впливи імперських партій Правова к ра русифікація, Лояльність інтел, НАЦ САМОІДЕНТИ ФІКАЦ Правова к ра Ополячен ня, б ба за освіту, нац. самоідент ифік мовна, узагалі культурна строкатість земель

n український народ як цілість не встиг сформуватися. Так само не встигли сформуватися і політичні сили, які б адекватно відоб ражали, висловлювали, формулювали політичні інтереси різних його соціальних, релігійних та інших груп і верств

Європа Аграрний переворот Промисл переворот Національна буржуаз Робітничий клас Буржуазна революція Модернізаці я –індустр – промисл Громадян права, труд законодавство Україна Аграрний переворот Промисл переворот Національна буржуаз Робітничий клас Буржуазна революція Модернізаці я