Україна І СВІТ МІСЦЕ УКРАЇНИ У СВІТОВИХ ВІДНОСИНАХ

Україна І СВІТ. МІСЦЕ УКРАЇНИ У СВІТОВИХ ВІДНОСИНАХ. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

• Сучасний світ — надзвичайно складна, суперечлива, але цілісна система країн і народів, що утворюють земну цивілізацію початку XXI ст. Україна займає належне місце у цій системі. Навряд чи знайдеться сфера економічного життя, в якій Україна вже сьогодні не відіграє певної ролі або ж не відіграватиме її в майбутньому: від угод про співробітництво з ЄС до ринків озброєнь і споживчих товарів.

• Розташування України в Південно. Східній частині Європи, в місці перетину трьох величезних геополітичних масивів -- Євроатлантичного, Євразійського та Ісламського, створює унікальний цивілізаційний простір. У цьому можна бачити певні переваги, але й величезні проблеми.

• Форми зовнішніх економічних зв'язків України — різноманітні: торгівля, міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва, експорт та імпорт капіталів і робочої сили, надання та одержання послуг (виробничих, транспортноекспедиційних, страхових, консультативних, маркетингових, експортно та імпортно-посередницьких, юридичних), міжнародне спільне підприємництво, спільне будівництво господарських об'єктів, валютні та фінансово-кредитні відносини, туризм, проведення на комерційній основі виставок, ярмарок, аукціонів тощо.

• Україна підтримує зовнішньоекономічні зв'язки з 190 країнами світу. Їх можна поділити на три групи: 1) регіональні (зв'язки з країнами СНД та Центральної Європи), 2) світові (зв'язки з іншими країнами світу); 3) глобальні (стосунки з міжнародними валютнофінансовими, кредитними й торговими організаціями). • Пріоритетними у розвитку економічного сектора є: • • 1) високотехнологічні, наукомісткі галузі машинобудування. 2) агропромисловий комплекс, спрямований на експорт продовольства до країн СНД та країн, що розвиваються. За умови проведення економічних і структурних перетворень, які повинні вивести сільське господарство до розряду високоефективних галузей, АПК може визначати експортний профіль країни в системі МПП 3) патентно-ліцензійна торгівля, «ноу-хау» , різноманітні послуги, особливо туризм, за умови створення належної виробничої, соціальної та зовнішньоекономічної інфраструктури; 4) видобувна та металургійна галузі промисловості.

• Україна в геополітичному значенні — транзитна країна, яка може забезпечувати транзит вантажів, електроенергії, нафти й газу зі сходу на захід і з півночі на південь. Важливо утвердитися як зв'язуюча ланка між Європою та країнами Закавказзя, Південно-Західної Азії, Єгипту. Об'єднання зусиль з Туреччиною у Чорноморському регіоні може мати позитивні наслідки для України. Кінцевою метою цієї інтеграційної політики повинні стати країни Балтії, регіон Балтійського моря в цілому. Тільки тоді геополітична вертикаль «Північ-Південь» знайде свою логічну завершеність.

• Експорт України в країни СНД сформований, в основному, за рахунок поставок чорних металів та виробів з них (близько 30% від загального обсягу). Серед продукції хімічної промисловості та пов'язаних з нею галузей більшу частину займають мінеральні добрива та продукція органічного синтезу. У групі продукції харчової промисловості помітне місце посідає цукор та вироби з нього, алкогольні та безалкогольні напої. Крім того, експортуються зернові культури, паливо. • Росія залишається основним торговельним партнером України. Найбільшими споживачами українських товарів серед інших країн СНД є Молдова, Білорусь, Казахстан, Узбекистан, Туркменістан.

Україна як член ООН входить до держав світового співтовариства. Це означає, що вона визнає і виконує Статут ООН, міжнародне право, які регулюють міждержавні, політичні, соціальні, культурні і, безумовно, економічні міжнародні відносини. Останні мають важливе значення для економічного розвитку України. Але раціональне використання переваг міжнародних економічних відносин можливе лише у разі інтегрування економіки України у світове господарство.

• Але щоб Україна зайняла належне їй місце у міжнародному поділі праці, в цих сферах національної економіки неминуче доведеться провести велику роботу щодо підвищення конкурентоспроможності всієї виготовленої продукції та послуг. Більше того, сьогодні високим критеріям світового ринку повинні відповідати не тільки окремі товари, підприємства, а й національна виробнича система і господарський механізм країни. Тому на сучасному етапі становлення незалежної держави законодавча та виконавча влади країни повинні у підвищенні міжнародної конкурентоспроможності національної економіки бачити одну з найважливіших цілей економічної політики держави на найближче десятиріччя.

ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ