Lecture-30 Solou12.ppt
- Количество слайдов: 67
УКООПСПІЛКА Львівська комерційна академія МОДЕЛЬ СОЛОУ Тема 4 Дисципліна: Міжнародні економічні відносини Спеціальність : МЕВ, 4 курс, I семестр ЧЕРКАС НАТАЛІЯ ІГОРІВНА, к. е. н. кафедра міжнародних економічних відносин
Структура 1. 2. 3. 4. Загальна характеристика Передумови моделі Динаміка зростання капіталу Рівноважне значення інвестицій та амортизації 5. Золоте правило Солоу 6. Модель Солоу для 2 -х країн 7. Конвергенція країн
1. Загальна характеристика n n Модель Солоу є динамічним розширенням неокласичної моделі, що враховує баланс заощаджень-інвестицій. Неокласичне трактування сукупної пропозиції поєднується зі специфікацією сукупного попиту в кейнсіанському дусі. Окрім заощаджень, чинниками економічного зростання визнаються темп народонаселення та технологічний прогрес. Модель легко використати для пояснення потоків капіталу та проблем економічного зростання країн, що розвиваються
Структура моделі (1) (2) n n n T — земельні та інші природні ресурси, A — технологічний прогрес. AL — “ефективна робоча сила”
Рівняння у інтенсивній формі n n y=Y/AL – продуктивність праці; k=K/AL – капіталоозброєність одного ефективного працівника (з врахуванням технологічного чинника).
Неокласичні характеристики виробничої функції n n Додатний граничний продукт (англ. positive marginal product). Спадна віддача від масштабу виробництва (англ. diminishing returns to scale). f ‘ >0 — збільшення капіталоозброєності ефективної одиниці робочої сили підвищує продуктивність праці. f '' <0 — спадний характер зазначеної залежності (у міру збільшення капіталу на одного працівника віддача на інвестиції зменшується).
Виробнича функція в інтенсивній формі
Сукупний попит задається через споживання та інвестиції y C=y-i y i k 0
2. Передумови моделі Солоу: n 1. Вибуття капіталу W є пропорційним до величини його запасу К, тобто: Де: δ – норма амортизації – норма відрахування, покращення стану зношених основних фондів;
n n 2. Норма заощаджень s - постійна; 3. Інвестиційний лаг дорівнює нулеві; 4. Чисельність зайнятих L зростає з постійним темпом n ; 5. Працезберігаючий технологічний прогрес змінюється з темпом g.
Врахування динаміки народжуваності та технологічного прогресу: (3) (4) — зростання кількості населення; — технологічний розвиток (поліпшення технологічного стану за одиницю часу) n — темп росту кількості працюючих (загальне населення країни), g — швидкість працезберігаючого технологічного прогресу.
Залежності балансу заощаджень-інвестицій (5) (6) n n s — норма заощаджень (0
3. Динаміка зростання капіталу (7) (8) (9) n — норма амортизації основних засобів (показує частину капіталу, що вибуває кожного року).
Показник капіталоозброєності (10) (11) (12)
Динаміка капіталоозброєності (13) n n Темп зростання капіталоозброєності одного ефективного працівника залежить від норми заощаджень (s) та темпу вибування капіталу (k) за рахунок амортизації основних засобів ( ), темпу збільшення населення (n) та швидкості технологічного прогресу (g). Приріст капіталу за рахунок збільшення заощаджень врівноважується чинниками вибування капіталу, що дозволяє отримати рівноважні характеристики капіталоозброєності та продуктивності праці.
Рівноважне значення капіталоозброєності (14) n n n k* — значення капіталоозброєності у рівноважному стані. Показник k* характеризує збалансоване економічне зростання. Рівновага економічної системи є динамічною. Обсяги капіталу і доходу (К і Y), зростають з темпом n+g, який дорівнює темпу зростання АL. Продуктивність праці зростає з темпом g – технологічний прогрес.
Емпіричні тестування моделі Солоу n n а) на статистично значущому рівні простежується прямий зв’язок між заощадженнями і темпом народжуваності та ВВП на душу населення; б) коефіцієнти при ln(s) та ln(n+g+ ) є приблизно рівними, але з протилежним знаком; в) відмінності у нормі заощаджень і темпах збільшення населення пояснюються відмінностями у доході на душу населення; г) збільшення обсягів виробництва на душу населення відбувається внаслідок збільшення норми заощаджень, нижчого темпу народжуваності та сповільнення амортизації капіталу
4. Рівноважне значення інвестицій та амортизації
Графічна інтерпретація n n n Крива y=sf (k) показує залежність виробництва (продуктивності праці). Лінія (n+g+ )k — залежність сумарної величини амортизаційних чинників від обсягу капіталу на одиницю ефективної робочої сили. Для рівноважного рівня капіталоозброєності k* величина інвестицій дорівнює величині амортизації.
Конвергенція до рівноважного значення k* n n n У рівноважному стані продуктивність праці стає сталою. Якщо рівень капіталоозброєності відрізняється від k*, відбувається повернення до рівноважного стану. Недостатній рівень капіталу на одного працівника (k
Застосування моделі Солоу n n n пояснення прискореного темпу економічного зростання країн з недостатніми обсягами капіталу, пояснення відмінностей у темпах економічного зростання окремих країн, післявоєнне зростання економік Японії та Німеччини (зниження капіталоозброєності підвищення віддачі на капітал - перевищення наявними інвестиціями норми амортизації акумуляція капіталу - конвергенція).
Норма заощаджень як чинник економічного зростання n n підвищує рівноважні значення капіталоозброєності та продуктивності праці, чинник збільшення обсягів капіталу та рівня доходу
Перехід до нового стану рівноваги
Перехід до нового рівноважного стану інвестицій та амортизації n n n Початково нормі заощаджень s 0 відповідає рівноважне значення капіталоозброєності k 0*. Збільшення норми заощаджень (s 0 s 1) створює негайне перевищення інвестицій над амортизацією на рівні капіталоозброєності k* (т. А ), що позначається підвищенням доходу на одного працюючого. Відповідно виникають стимули до збільшення інвестицій та підвищення рівня капіталоозброєності. У підсумку під час досягнення нового рівноважного стану збільшення інвестицій супроводжується подальшим збільшенням доходу. Приріст капіталу дорівнює його зменшенню за рахунок амортизаційних чинників (т. В).
Продуктивність праці як чинник економічного зростання і конкурентоспроможності національної економіки n n n Феномен “азіатського дива” - екстенсивна акумуляція капіталу, чи підвищення продуктивності праці? 60% доданої вартості у промисловості Сінгапуру створюється в електронній промисловості. У Сінгапурі протягом 1966― 90 рр. частка зайнятого у виробництві населення збільшилася з 27 до 51%. Частка інвестицій зросла з 11 до 40% від ВВП. Середній темп зростання ВВП - 8, 5%.
Загальна продуктивність чинників виробництва (англ. TFP total factor productivity) TFP збільшують: n n n нижча інфляція, поліпшення умов торгівлі, зниження RER, обмеження споживання у державному секторі економіки, підвищення співвідношення “валютні резерви/імпорт”, зменшення зовнішньої заборгованості
TFP Китаю n n n Важливим чинником економічного зростання є акумуляція людського капіталу 1949― 77 рр. – людський капітал збільшувався з темпом 5, 3%. До 1949 р. близько 80% населення було неписьменним
TFP Росії n n авторитарна система, обмеження індивідуальних свобод, зменшення споживання на користь довгострокового зростання упродовж 1990 -х років зниження продуктивності праці визначало 79 85% спаду промислового виробництва
TFP Африки n n n 1960― 94 рр. – показник TFP щороку знижувався на 0, 56%, Втрати людського капіталу – катастрофічні (“подвійний удар” хронічне недоїдання та зайва вага), Темп економічного зростання — всього 2, 83%.
Темп зростання продуктивності праці (%)
Вплив продуктивності праці та зайнятості на ріст ВВП
Причини зниження продуктивності праці США - нафтова криза (1974― 75 рр. ) n n n n рестрикційна економічна політика, зменшення капіталу і збільшення годин праці внаслідок ширшого залучення жінок на ринку праці, зменшення видатків на інфраструктуру, недостатні природні ресурси, проблеми окремих галузей (гірничодобувна промисловість, енергетика, будівництво), посилення державного втручання в економіку, погіршення якості робочої сили.
Гіпотеза Бруно―Сакса Зростання ціни на нафту → ↓ продуктивності праці
Економічне зростання збільшення виробництва на одиницю праці n n Підвищення продуктивності праці не завжди означає підвищення ефективності робочої сили Робітники можуть виробляти більше внаслідок поліпшення менеджменту, кращого оволодіння технологіями або отримання сучаснішої техніки.
Вплив норми заощаджень на приватне споживання n Оптимальна норма заощаджень забезпечує максимальне споживання. Споживання є максимальним за умови:
5. Оптимальні споживання і заощадження
Золоте правило Солоу “Золотий” рівень капіталоозброєності k** кількість капіталу на 1 працюючого, що забезпечує максимальне споживання.
Досягнення “золотого” рівня капіталоозброєності
n n Якщо рівноважна капіталоозброєність є вищою від “золотого” рівня (k*> k**) доцільно знизити норму заощаджень. Коли рівноважна капіталоозброєність є нижчою від оптимального рівня (k*
а) k*< k** b) k*> k** y (n+g+ )k Y зростає швидше, ніж знецінюється К, тому С. Доцільно: S → S* k k K знецінюється швидше, ніж Y, тому ↓С. Доцільно: ↓S → S*
6. Модель Солоу для 2 -х країн Передумови моделі: n Світова економіка складається з 2 -х країн: А і В. n Економіку кожної країни характеризують рівняння: Y = AKδ(HL)1 - δ Δ K = K+1 - K = I – δK I=S S = s. Y n Більшість параметрів для 2 -х країн є однаковими, крім робочої сили (L), норми заощаджень (s) та людського капіталу (H). n Для спрощення технологічний прогрес та темп росту населення не враховується.
Вихідні умови
Стан рівноваги: закрита економіка
Відкрита економіка ВВП ВНП S
Відплив капіталу
Зміни національного доходу
Конвергенція країн з відмінним рівнем економічного розвитку n n Модель Солоу передбачає інвестування з країн із надлишком капіталу в країни, що потерпають від його нестачі. Якщо припустити вільний рух товарів, капіталу і робочої сили, у відкритих економіках повинна спостерігатися прискорена конвергенція до деякого рівноважного рівня доходу на ефективного працюючого Y/AL.
Альтернативні гіпотези конвергенції n n n абсолютна конвергенція. Приймається, що показники доходу збігаються завжди, якими б не були відмінності у ресурсах та всі інші передумови; “клубна” конвергенція (стратифікація, поляризація). Можливість конвергенції визнається лише за умови однакових початкових ресурсів та ідентичності всіх решти передумов. розходження у рівнях доходу. Показники доходу на душу населення відрізняються на довгострокову перспективу, якщо немає ідентичності початкових запасів та решти супутніх характеристик.
Перешкоди абсолютної конвергенції n n відмінності рівнів технологічного розвитку, якість інституцій, норма заощаджень, соціальні умови.
“Клубна” конвергенція поляризація доходу в країнах Західної Європи станом на кінець 1980 -х років навколо двох полюсів: — нижчого на рівні 50% — вищого на рівні 150% від (незваженого) середнього значення ВВП на душу населення в Європі. n
Гіпотеза щодо розходження у рівнях середньодушового доходу n порівняннях країн Західної і Східної Європи
Відкритість економіки та конвергенція n n n Відкритість економіки повинна сприяти швидкості конвергенції та економічному зростанню; переваги від зовнішньої торгівлі та посилення конкурентності економічного середовища; “втеча” капіталу підвищує віддачу на капітал і створює передумови для поліпшення інвестиційного клімату.
Сальдо поточного рахунку (% від ВВП), 1970― 97 рр. (акумуляція зовнішніх зобов’язань (=приплив капіталу) у країнах, що розвиваються)
Країни-кредитори n n ведучі промислові країни (Німеччина, Японія, Швейцарія), нафтодобувні країни Перської затоки (Кувейт, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати)
Кумулятивне сальдо поточного рахунку
Чисте сальдо іноземних активів
Продуктивність праці, капіталоємність виробництва і гранична віддача на капітал вибраних країн світу
Причини відсутності конвергенції рівнів економічного зростання 1. Підвищене значення людського капіталу; 2. Економічна політика; 3. Політична нестабільність; 4. Швидкість технологічних інновацій; 5. Мобільність робочої сили.
Підвищене значення людського капіталу (емпіричні оцінки) n n n Значення людського капіталу в економічному зростанні є понад вдесятеро вищим, ніж вплив обсягів інвестицій; Високий освітній рівень, професійний досвід, здоров’я, робітнича етика є необхідною передумовою підвищення продуктивності праці та успішного запозичення іноземних технологій. Занижене співвідношення “людський/фізичний капітал” перешкоджає збільшенню доходу. Надлишок людського капіталу стимулює інвестиції. Врахування людського капіталу дозволяє пояснити емпіричний факт повільного зниження віддачі на капітал у промислових країнах, де якість робочої сили набагато перевищує показники більшості країн, що розвиваються.
Економічна політика n n n Чимало країн, що розвиваються, відрізняються ціновою і грошовою нестабільністю, яка перешкоджає збільшенню заощаджень та інвестицій. Досить часто вважається, що “слабка” грошова одиниця сприятиме збільшенню сукупного попиту і пожвавленню виробництва, тоді як залежність сукупної пропозиції від цінового чинника створює цілком протилежні наслідки. Збільшення норми заощаджень за допомогою рестрикційної економічної політики може супроводжуватися політично “некоректним” короткочасним зменшенням приватного споживання.
Політична нестабільність n n У більшості країн бракує політичної стабільності та соціальної гармонії (популізм і корпоратизм стимулювання платоспроможного попиту). Корпоратизм передбачає як агресивне “проштовхування” економічних і політичних інтересів підприємницьких кіл за допомогою контактів з владними структурами, так і формування сприятливої громадської думки через засоби масової інформації. Зіткнення корпоративних інтересів з легкістю провокує політичні конфлікти. Політичну нестабільність можуть провокувати культурні традиції, особливості панівної еліти (зухвалість, орієнтація на зарубіжні цінності, схильність до розкоші), нерозвиненість демократичних інститутів тощо.
Швидкість технологічних інновацій n n n Здатність країни до технологічних інновацій залежить від стану інфраструктури та інституційних характеристик (гарантії прав власності, патентне право). ПІІ можуть вважатися зручним замінником видатків на технологічні дослідження (зменшення коштів реалізації сучасних технологій, поліпшення фінансування технологічних проектів, відсутність плати за ліцензії), як це стверджується досвідом Сінгапуру. Для прискорення економічного розвитку цілком достатньо вдалої “імітації” іноземних технологій (Гонконг, Японія, Таїланд, Малайзія).
Мобільність робочої сили n n Міграція робочої сили повинна вирівняти співвідношення K/L і таким чином сприяти конвергенції. На регіональному рівні це стверджується досвідом США та країн ЄС, хоча загалом мобільність робочої сили у Західній Європі є на порядок нижчою, ніж у США чи Японії. Численні перепони для вільного пересування робочої сили перешкоджають конвергенції країн, що розвиваються, до рівня промислових країн. Причини недостатньої мобільності робочої сили є різноманітними: діяльність профспілок, брак гнучкості номінальної заробітної плати, відсутність ринку нерухомості, присутність численних соціальних, культурних і мовних перепон.
Конвергенція двох Корей: повторення німецького досвіду? n n n зі середини 1990 -х років відставання продуктивності праці — до 8― 11 разів; середньорічне зростання економіки Південної Кореї — 6, 1%, тоді як приріст населення не перевищував 1%; розрахунки показують, що відносна продуктивність праці “Північна Корея/Південна Корея” досягне позначки 50% через 10 років; такий високий темп конвергенції можна досягти завдяки високій віддачі на капітал за умови низької капіталоємності K/Y; оптимально — поступова економічна інтеграція через утворення політичної конфедерації.
Особливості емпіричного тестування питань конвергенції n n yt і y 0 — ВВП на душу населення відповідно на кінець і початок досліджуваного періоду, — вектор незалежних змінних. Доказом умовної конвергенції розглядається від’ємне значення 0. Значення характеризує швидкість конвергенції логарифма доходів на душу населення.
Дослідження конвергенції (Ісландія, Кіпр, Мальта, Норвегія, Швейцарія і Туреччина)
Європейська інтеграція може стимулювати продуктивні інвестиції: n n а) зближення інституційних основ. Це підвищує довіру до економічної політики і зменшує невизначеність для іноземних та вітчизняних інвесторів; б) усунення перешкод для мобільності капіталу. Гармонізація відповідних регуляторів ймовірно збільшить приплив капіталу, в) лібералізація зовнішньої торгівлі. Це збільшує стимули для виробництва товарів зовнішньої торгівлі, що потенційно має збільшувати інвестиції, г) державні трансферти зі структурних та регіональних фондів ЄС. Надходження коштів з бюджету ЄС матиме компліментарний вплив на приватні інвестиції через розвиток інфраструктури.